ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20130/23
провадження № 3/753/7780/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" листопада 2023 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Заставенко М.О. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
01.11.2023 о 08-00 год. військовослужбовець ОСОБА_1 , під час виконання службових обов'язків знаходився на території військової частини НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Проте, 03.11.2023 до суду надійшла заява, у якій ОСОБА_1 вину свою визнав та просив відстрочити виконання постанови в частині сплати штрафу.
Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Водночас, законодавець надає визначення поняття демобілізації як комплексу заходів, спрямованих, серед іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати мирного часу (оголошення якої дає підстави для закінчення особливого періоду).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України. На цей час відповідних рішень Президентом України не приймалось.
Законом України від 24.02. 2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02. 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Дослідивши наявні матеріли справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, в повному обсязі підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від від 01.11.2023 серії НОМЕР_1 № 26, в якому зазначено обставини вчинення цього правопорушення ОСОБА_1 ; результатом тесту на алкоголь від 01.11.2023, отриманого за допомогою використання технічного засобу «Алконт-М», номер приладу 00224, результат проведеного тесту 2.31%; актом № 461 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копією посвідчення серія УБД від 13.12.2017.
Отже, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження і в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Тобто, дане адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, що підвищує його суспільну небезпеку.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого правопорушення, призначаючи винному вид і розмір адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП враховую дані про особу правопорушника, ступень його вини, майновий стан та обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
З урахуванням викладеного, приходжу до переконання, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі дотримання законів України, а так само попередження здійснення ним нових правопорушень необхідно застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Щодо відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.
Суд, враховуючи матеріальне становище ОСОБА_1 , розмір стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, вважає за доцільне відстрочити виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн строком на один місяць.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, необхідно стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись нормами ст. 8, 33, 38, 40-1, ч. 3 ст. 172-20, 251, 252, 268, 283-285, ч. 1 ст. 301 КУпАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Відстрочити виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн на строк один місяць, починаючи з дня набрання постановою законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі оскарження - після залишення скарги без задоволення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя М.О.Заставенко