Справа № 752/25168/20
Провадження № 2/752/1713/22
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
21 липня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Давиденко С.Р.,
у місті Києві в приміщенні суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
20.12.2020 року суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 6 липня 2018 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір підряду № 06/07-18, відповідно до умов якого сторони домовилися, що підрядник зобов'язується виконати комплексний ремонт «Під ключ» своїми силами в жилому приміщенні замовника у відповідності до дизайн-проекту, який є невід'ємною частиною даного договору, а замовник зобов'язується надати підряднику приміщення для проведення ремонту, прийняти роботи та оплатити їх вартість. Сторони погодили, що вартість всіх робіт визначена в кошторисі та становить 1009400 грн., що еквівалентно 37000 дол.. Замовник зобов'язувався передати підряднику грошові кошти частинами рівними вартості виконаних робіт згідно графіку оплати за договором, а саме: 06.07.2018 в розмірі еквівалентному 10000 дол.; 06.08.2018 в розмірі еквівалентному 10000 дол.; 06.09.2018 в розмірі еквівалентному 10000 дол.; 06.10.2018 в розмірі еквівалентному 2000 дол.; 06.11.2018 в розмірі еквівалентному 3000 дол.; 06.12.2018 в розмірі еквівалентному 2000 дол.. Відповідно до розділу 3 договору сторони встановили, що виконані роботи передаються згідно Акту виконаних робіт. Підписання Акту приймання-передачі є підставою для здійснення остаточних розрахунків між сторонами. Підрядник зобов'язувався розпочати виконання робіт з 6 червня 2018 року і завершити виконання робіт 6 грудня 2018 року. На виконання умов договору замовник передав, а підрядник прийняв грошові кошти: 06.07.2018 в розмірі еквівалентному 10000 дол.; 11.08.2018 в розмірі еквівалентному 10000 дол.; 13.08.2018 в розмірі еквівалентному 8000 дол.; 14.08.2018 в розмірі еквівалентному 2000 дол.; 19.04.2019 в розмірі 45000 грн.; 20.12.2019 в розмірі 68233 грн.; 20.02.2020 в розмірі 40000 грн.; 22.02.2020 в розмірі 30000 грн..1 червня 2020 року відповідно до п. 7.8 договору підряду від 06.07.2018 шляхом підписання додаткової угоди № 1 розірвали договір та домовилися про повернення відповідачем невикористаного авансу, а саме: 01.06.2020 - 136500 грн., що еквівалентно 5000 дол США; 01.07.2020 - 273000 грн., що еквівалентно 10000 дол США; 01.08.2020 - 136500 грн., що еквівалентно 5000 дол США, а всього 546000 грн., що еквівалентно 20000 дол. США. Сторони також підписали акт приймання-передачі ключів від вхідних дверей приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 , де виконувалися будівельні роботи згідно договору. Станом на 05.12.2020 відповідач свого зобов'язання в частині повернення грошових коштів не виконав, тому сума боргу становить 572000 грн. (20000 дол. США по курсу 1 дол. США - 28,60 грн.).
Позивач просить суд стягнути із відповідача на її користь грошові кошти в розмірі 572000 грн. та судові витрати.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11 січня 2021 року провадження у справі відкрито та постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 45).
Судові засідання неодноразово відкладалися у зв'язку з неявкою відповідача.
У судове засідання 21 липня 2023 року позивач та її представник не прибули, представник позивача подав до суду клопотання, в якому просить справу розглядати без його участі (а.с. 64).
Відповідач в судове засідання 21 липня 2023 року не прибув, про час і місце розгляду справи відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Судова повістка направлена по місцю проживання відповідача повернулася до суду з довідкою Укрпошти, в якій причинами повернення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 6 липня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір підряду № 06/07-18, відповідно до умов якого сторони домовилися, що підрядник зобов'язується виконати комплексний ремонт приміщення «під ключ» своїми силами в жилому приміщенні замовника, розташованого по АДРЕСА_1 , загальною площею 98 кв. м., у відповідності до дизайн-проекту, який є невід'ємною частиною даного договору, а замовник зобов'язується надати підряднику приміщення для проведення ремонту, прийняти роботи та оплатити їх вартість (а.с. 13-20).
Відповідно до розділу 2 договору сторони погодили, що вартість всіх робіт визначена в кошторисі та становить 1009400 грн., що еквівалентно 37000 дол. США. Замовник зобов'язалася передати підряднику грошові кошти частинами рівними вартості виконаних робіт згідно графіку оплати за договором, а саме: 06.07.2018 в розмірі еквівалентному 10000 дол. США; 06.08.2018 в розмірі еквівалентному 10000 дол. США; 06.09.2018 в розмірі еквівалентному 10000 дол. США; 06.10.2018 в розмірі еквівалентному 2000 дол. США; 06.11.2018 в розмірі еквівалентному 3000 дол. США; 06.12.2018 в розмірі еквівалентному 2000 дол. США (а.с. 18).
Відповідно до розділу 3 договору сторони встановили, що виконані роботи передаються згідно Акту виконаних робіт. Підписання Акту приймання-передачі є підставою для здійснення остаточних розрахунків між сторонами. Підрядник зобов'язувався розпочати виконання робіт з 6 червня 2018 року і завершити виконання робіт 6 грудня 2018 року.
На виконання умов договору ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_4 прийняв грошові кошти: 06.07.2018 в розмірі еквівалентному 10000 дол. США; 11.08.2018 в розмірі еквівалентному 10000 дол. США; 13.08.2018 в розмірі еквівалентному 8000 дол. США; 14.08.2018 в розмірі еквівалентному 2000 дол. США; 19.04.2019 в розмірі 45000 грн.; 20.12.2019 в розмірі 68233 грн.; 20.02.2020 в розмірі 40000 грн.; 22.02.2020 в розмірі 30000 грн.. що підтверджується копіями Актів прийому-передачі грошових коштів (а.с. 20-28).
1 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 1 до договору від 06.07.2018 року № 06/07-18, відповідно до умов якої сторони погодилися розірвати договір шляхом підписання вказаної угоди (а.с. 29).
Підписанням даної додаткової угоди підрядник стверджує, що ним не використано грошові кошти в розмірі 540000 грн., що еквівалентно 20000 дол. США (п. 2 додаткової угоди).
Згідно з п. 3 додаткової угоди сторони домовилися, що підрядник зобов'язується повернути замовнику в повному обсязі грошові кошти, зазначені в п. 2 даної додаткової угоди, наступним чином: 01.06.2020 - 136500 грн., що еквівалентно 5000 дол США; 01.07.2020 - 273000 грн., що еквівалентно 10000 дол США; 01.08.2020 - 136500 грн., що еквівалентно 5000 дол США, а всього 546000 грн., що еквівалентно 20000 дол. США.
Сторони також підписали акт приймання-передачі ключів від вхідних дверей приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 , де виконувалися будівельні роботи згідно договору. Станом на 05.12.2020 відповідач свого зобов'язання в частині повернення грошових коштів не виконав, тому сума боргу становить 572000 грн. (20000 дол. США по курсу 1 дол. США - 28,60 грн.).
В зв'язку із досягненням сторонами згоди про розірвання договору підряду від 06.07.2018 року № 06/07-18 шляхом підписання додаткової угоди № 1 до нього підрядник передав, а замовник прийняв ключ до вхідних дверей приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Акту передачі-приймання від 1 червня 2020 року (а.с. 30).
Згідно з ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
За положеннями ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1, 2-3 ст. 844, ч.1 ст. 846 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього .
Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно п. 7.8 договору підряду, цей договір може бути розірваний за письмової згоди сторін.
Сторони погодилися розірвати договір підряду від 06.07.2018 року № 06/07-1 шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 1 червня 2020 року.
Підписанням даної додаткової угоди підрядник стверджує, що ним не використано грошові кошти в розмірі 540000 грн., що еквівалентно 20000 дол. США та зобов'язується повернути замовнику в повному обсязі грошові кошти наступним чином: 01.06.2020 - 136500 грн., що еквівалентно 5000 дол США; 01.07.2020 - 273000 грн., що еквівалентно 10000 дол США; 01.08.2020 - 136500 грн., що еквівалентно 5000 дол США, а всього 546000 грн., що еквівалентно 20000 дол. США.
Як зазначила у позовній заяві позивач та не спростував відповідач, станом на 05.12.2020 відповідач свого зобов'язання в частині повернення грошових коштів не виконав.
Відповідно до п. 4 додаткової угоди сторони домовилися, що з урахуванням змісту ч. 2 ст. 524 та ч. 2 ст. 533 ЦК України, у разі збільшення курсу дол. США по відношенню до української гривні сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за курсом встановленим та оприлюдненим в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua (розділ: продаж дол. США у відділеннях).
Згідно даних оприлюдненим в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua (розділ: продаж дол. США у відділеннях) курс 1 дол. США по відношенню до української гривні станом на 05.12.2020 становить 28,60 грн. (а.с. 31).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 14325 гривень.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Із матеріалів справи убачається, що на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, останньою надано копії: ордеру серії КВ № 715205 (а.с. 36); договору про надання правової допомоги від 1 грудня 2020 року, укладеного між адвокатом Мицько Н.М. та Вішнікіною Н.І. (а.с. 32-33); додаткової угоди № 1 від 1 грудня 2020 року до договору про надання правової допомоги від 1 грудня 2020 року (а.с. 34), відповідно до якої сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, в тому числі, подання заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, становить 14325 грн.; платіжного доручення від 1 грудня 2020 року № Р24А833998948А43939 про оплату гонорару у розмірі 14325 грн. (а.с. 37).
Матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465 цс 18); від 19 лютого 2020 року у справі№ 755/9215/15-ц (провадження № 14-382 цс 19); від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26 цс 21); від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94 цс 20).
Враховуючи положення ст. 137 ЦПК України, відсутність заперечень відповідача, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 14325 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 5720 грн. (а.с. 9) слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 18, 82, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_5 (проживаючого по АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , (проживаючої по АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) заборгованість за договором підряду № 06/07-18 від 6 липня 2018 року в розмірі 572000 (п'ятсот сімдесят дві тисячі) гривень, що еквівалентно 20000 (двадцяти тисячам) доларів США.
Стягнути із ОСОБА_5 (проживаючого по АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , (проживаючої по АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5720 (п'ять тисяч сімсот двадцять) гривень та на правничу допомогу в розмірі 14325 (чотирнадцять тисяч триста двадцять п'ять) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Г. Плахотнюк