Справа № 752/16356/23
Провадження № 1-кс/752/6308/23
УХВАЛА
Іменем України
10 серпня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу розслідуванян злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Немирів, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №42023100000000368, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2023р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочині у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023100000000368 від 28.07.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_9 , будучи особою, яка після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію суверенної держави України проходив військову службу в лавах територіальної оборони в Київської області, отримав травму пов'язану з опорно - руховим апаратом. З метою обстеження стану здоров'я та в разі наявності підстав для отримання групи інвалідності, ОСОБА_10 вирішив звернутися до медико - соціальної експертної комісії. З метою
консультації з питань, щодо процедури проходження обстеження стану здоров'я та отримання групи інвалідності останній звернувся до ОСОБА_6 , зателефонувавши 26.07.2023 вдень останньому та попередньо узгодивши зустріч на наступний день.
27.07.2023 приблизно о 09 год. 15 хв. ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_6 на його номер мобільного телефону з метою узгодження часу та місця зустрічі, але ОСОБА_6 слухавку не підняв та через деякий час, використовуючи месенджер «Telegram», повідомив ОСОБА_9 про зустріч біля станції метро «Площа Українських Героїв» «КП Київський метрополітен».
Того ж дня, приблизно об 11 год. 00 хв. ОСОБА_9 згідно із попередньою домовленістю із ОСОБА_6 зустрівся біля станції метро «Площа Український Героїв» «КП Київський метрополітен» та повідомив про намір отримати групу інвалідності за станом здоров'я, після чого у
ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди та останній пояснив, що на даний час багато бажаючих на отримання групи інвалідності та необхідно надати документи та довідки, які засвідчують стан здоров'я ОСОБА_9 , при цьому наголосив, що для отримання групи інвалідності необхідно передати 5 000 (п'ять тисяч) доларів США разом з пакетом документів про стан здоров'я, після чого очікувати приблизно 3 місяці. Крім того, ОСОБА_6 наголосив, щоб ОСОБА_9 не намагався самостійно отримати групу інвалідності, оскільки є особи з гіршим станом здоров'я, тим самим умисно створив умови за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 , 04.08.2023 приблизно о 09 год. 45 хв., зустрівся згідно з попередньою домовленістю з
ОСОБА_9 у кав'ярні під назвою «Дім кави» за адресою: м. Київ,
вул. Васильківська, 30, в ході спілкування з яким повідомив про вимогу надання останньому всіх наявних медичних документів на підтвердження діагнозу та передачі 4 000 (чотирьох тисяч) доларів США, як авансовий платіж, зазначивши при цьому, що ОСОБА_9 буде нібито перебувати на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні, з метою збирання первинних документів, проте в дійсності та фактично знаходитись в лікарняному закладі йому не потрібно. У подальшому ОСОБА_6 висунув вимогу ОСОБА_9 про надання останньому неправомірної вигоди загальною сумою 6 500 (шість тисяч п'ятсот) доларів США, з яких 500 (п'ятсот) особисто ОСОБА_6 , при цьому повідомив, що буде намагатися зробити другу групу інвалідності, а в разі неможливості третю групу.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 , 07.08.2023 приблизно о 13 год. 00 хв., зустрівся згідно з попередньою домовленістю з
ОСОБА_9 біля супермаркету «АТБ» за адресою: м. Київ,
пр-кт. Берестейський, 18, в ході спілкування ОСОБА_9 повідомив про те, що привіз документи, а саме копію паспорта, військового квитка та рентген-знімки, передавши документи ОСОБА_6 . Разом з тим, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_6 , що у зв'язку з труднощами не може надати грошові кошти в повному обсязі, на що ОСОБА_6 обурився та наголосив, що він вже зустрічався з особою, з якою спілкувався щодо подальшої процедури отримання інвалідності ОСОБА_9 та необхідно надати хоча б завдаток, щоб особа почала працювати над вирішенням всіх необхідних питань. Після чого, ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_9 буде нібито перебувати на стаціонарному лікуванні в лікарняному закладі, з метою обстеження, проте в дійсності та фактично знаходитись там не потрібно. У подальшому ОСОБА_9 буде необхідно подати документи в МСЕК для отримання групи інвалідності, при цьому ОСОБА_6 зазначив, що останнього буде супроводжувати з даних питань інша особа, не назвавши його персональні дані.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, 08.08.2023 приблизно о 12 год. 50 хв., зустрівся згідно з попередньою домовленістю з ОСОБА_9 у кав'ярні « Food&Coffe » за адресою: м. Київ, пр-кт. Перемоги, 16 та в ході спілкування повідомив, що підготовленням та наданням третьої групи інвалідності ОСОБА_9 будуть займатися посадові особи Київського обласного бюро медико - соціальної експертизи, які у відповідності до ст. 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та п. 4 Положення «Про медико-соціальну експертизу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 року є органом медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я та у відповідності до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктами відповідальності за корупційні діяння, і є особами, уповноваженими на виконання функцій держави в частині встановлення інвалідності, та повідомив, що грошові кошти будуть передані посадим особам Київського обласного бюро медико - соціальної експертизи.
У подальшому, в цей же день приблизно о 13 год. 20 хв.,
ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, перебуваючи за адресою: м. Київ, на повороті з проспекту Берестейський на вулицю Ісаакяна за GPS координатами 50.4494904, 30.4787994 отримав від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США після чого був затриманий.
Обгрунтованість підроздри, на думку слідчого, підтвреджується доказами, зібраними під час досудового розслідування.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження протиправної діяльності.
Заслухавши обґрунтування прокурора, думку захисників та підозрюваного, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити частково дане клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Так, слідчий суддя встановив, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42023100000000368 від 28.07.2023р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.
08.08.2023р. ОСОБА_6 в даному кримінальному провадженні, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні та встановлені у судовому засіданні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
В обґрунтування клопотання та застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту прокурор зазначив, що існують наступні ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження протиправної діяльності.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Так, щодо ризику впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідка, які будуть надані останнім безпосередньо під час судового розгляду в судовому засіданні, а не надані ним в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.
Ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, є формальним та недоведеним, а, отже, не покладається в основу при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що в даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу.
Разом з тим слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, не буде достатнім для здійснення мети, передбаченої ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що дієвим запобіжним заходом, який зможе запобігти наявним у цьому кримінальному провадженні ризикам є домашній арешт у нічну пору доби.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрювану обов'язки, визначені даною нормою закону.
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 181, 194, 369-372, 532 КПК України, -
УХВАЛИВ:
1. Клопотання задовольнити частково.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, заборонивши підозрюваному ОСОБА_6 залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, строком на два місяці в межах строку досудового розслідування, тобто до 09 жовтня 2023 року.
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду/слідчого судді за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, цілодобово, а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді/суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
4. Звільнити ОСОБА_6 з-під варти в засі судового засідання.
5. Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники управління поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло до цієї особи ( АДРЕСА_2 ), вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
6. Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
7. Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через слідчого для виконання органу Управління поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
8. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
9. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
10. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.
Слідчий суддя ОСОБА_1