Єдиний унікальний номер 722/2302/23
Номер провадження 3/722/879/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м.Сокиряни
Суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області Унгурян С.В., з участю секретаря Ткач Н.П., в присутності особи, яка притягається до адмін.відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Чебан Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
07.11.2023 року на розгляд Сокирянського районного суду начальником відділу прикордонної служби «Сокиряни» (тип Б) направлено матеріали про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №131601, складеного 01.11.2023 року інспектором прикордонної служби 2 категорії відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ОСОБА_2 , 01.11.2023 року о 20 год. 00 хв., громадянин України ОСОБА_1 спільно із громадянином ОСОБА_3 вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України, на відстані 25000 метрах від лінії державного кордону, в напрямку 0107/06 прикордонного знаку, що на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Сокирянської ОТГ Дністровського району Чернівецької області, у зв'язку з чим був затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост», чим порушив вимоги ст.ст.9,12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.
07.11.2023 року на адресу суду надійшла письмова заява адвоката Чебан Т.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , згідно якої просили надати можливість ознайомитись із матеріалами справи, а також просила судовий розгляд відкласти на іншу дату, у зв'язку із необхідністю витребування письмових пояснень ОСОБА_3
07.11.2023 року, судове засідання за клопотанням адвоката Чебан Т.В. було відкладено на 12 год. 00 хв. 13.11.2023 року. При цьому судом було вжито заходів щодо її ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а також витребування письмових пояснень ОСОБА_3 .
Під час розгляду справи ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та пояснив, що він є студентом першого курсу КЗВО «Вінницької академії безперервної освіти» денної (очної) форми навчання за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». Так, дійсно, 01.11.2023 року, забронювавши собі місце в поїздці в транспортному засобі «Ford FUSIOV» у водія на ім'я ОСОБА_4 , о 16 год. 30 хв. виїхав з м.Вінниця в напрямку смт.Кельменці Дністровського району Чернівецької області, оскільки їхав до себе додому, де він зареєстрований в АДРЕСА_1 . Однак, транспортний засіб, в якому він їхав було зупинено при виїзді в прикордонний район на «Контрольному посту» у зв'язку із його спробою незаконно перетнути кордон, як йому пояснили працівники прикордонної служби. Під час з'ясування обставин, він неодноразово пояснював, що не мав на меті незаконно перетнути державний кордон України, а лише прямував до свого зареєстрованого місця проживання.
Під час розгляду справи адвокат Чебан Т.В. просила закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши письмові докази по справі, вважаю, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положення ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягається до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КупАП.
Частина 2 ст.204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднуються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими.
Суб'єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається в перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Тобто, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, в діях особи має місце за умови вчинення вказаною особою будь-яких активних дій, які б свідчили про спробу перетинання нею державного кордону України поза пунктом пропуску.
Частинами 1 та 2 статті 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Частиною 3 статті 9 вказаного Закону визначено що, пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Крім цього, суд враховує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ на всій території України введено воєнний стан з 24.02.2022 року, який триває до теперішнього часу.
Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Положеннями ч.1, ч.2 ст.20 названого Закону - правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
Суд також приймає до уваги, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон.
За повідомленням Державної прикордонної служби України у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, обмежено виїзд з України окремою категорією громадян. Зокрема, заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
За змістом статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Судом, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 16.12.2015 року, Кельменецьким РС УМВС України в Чернівецькій області.
Також судом встановлено, що 16.12.2015 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, складено протокол серії ЗхРУ №131601 від 01.11.2023 року, в якому не міститься відомостей про те, які саме дії вчиняв ОСОБА_1 , які б свідчили про його намір перетнути на відстані 25000 метрів від лінії державного кордону України поза пунктом пропуску.
Інші наявні в матеріалах справи письмові докази, зокрема протокол про адміністративне затримання від 01.11.2023 року, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 01.11.2023 року та письмові пояснення інспектора прикордонної служби 2 категорії відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ОСОБА_2 , від 01.11.2023 року не є беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки не містять у собі відомостей на підтвердження наявності в його діях умислу на спробу перетинання державного кордону.
Натомість, на підтвердження своєї невинуватості ОСОБА_1 надано до суду копію студентського квитка серії НОМЕР_3 , виданого 01.11.2022 року на ім'я ОСОБА_1 , який дійсний до 28.02.2024 року та довідку №01/21-16о, виданої 07.06.2023 року «Вінницькою академією безперервної освіти», згідно якої ОСОБА_1 , дійсно є студентом першого курсу КЗВО «Вінницької академії безперервної освіти» денної (очної) форми навчання за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». За ступенем вищої освіти «Магістр», з 2022 року по 2024 року.
Крім цього, ОСОБА_1 надано до суду копію бронювання місця в поїздці за допомогою програми «BlaBlaCar» від 01.11.2023 року по напрямку: «виїзд о 16 год.30 хв. з м.Вінниця, вул. Сергія Зулінсього,39 до смт.Кельменці, час прибуття 20 год.20 хв.».
Таким чином, вказаними поясненнями та наданими суду доказами, підтверджується відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення спроби незаконного перетинання державного кордону України.
За загальним правилом склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Відтак відсутність будь-якої з названих ознак виключає наявність складу адміністративного правопорушення.
При ухваленні судового рішення суддею враховано практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно статті 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року застосовується як джерело права.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Отже під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та керується стандартом доведення вини «поза розумним сумнівом».
За змістом частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження, по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, вважаю, що дослідженими доказами не доведено наявності в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення спроби перетинання державного кордону поза пунктом пропуску, а відповідно не доведено його вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
У зв'язку із викладеним, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, що у відповідності до п. 1 ч.1ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.7, 9, 245, 247, 251, 252, 255, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Суддя: С.В. Унгурян