КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року справа № 320/20611/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Вахненко С.В.,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (далі - відповідач та/або ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області №801113000881 від 01.12.2022 про відмову ОСОБА_1 , в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2022, про оформлення та видачу посвідки на тимчасове проживання в Україні.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову від 14.06.2023, в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області №801113000881 від 01.12.2022 про відмову ОСОБА_1 , в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні, до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову від 14.06.2023 відмовлено.
Як свідчать матеріали справи позовні вимоги позивача мотивовані тим, що рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області №801113000881 від 01.12.2022 не містить в собі інформації про те, які завідомо неправдиві відомості були надані ОСОБА_1 , а твердження ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про те, що остання не проживає за адресою фактичного місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 не відповідають фактичним обставинам справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
06.07.2023 у Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відзив на позовну заяву, який поданий представником ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області разом з матеріалами справи ОСОБА_1 .
Так, представник відповідача стверджує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зазначаючи при цьому, що за результатами перевірки працівниками ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області було встановлено, що позивач за вказаною в заяві-анкеті адресою проживання не проживає, що підтверджується інформацією, отриманою від мешканців кв. 53 відповідного будинку під час виїзду та безпосередньо очного спілкування, які, у свою чергу, від письмових пояснень та надання своїх персональних даних відмовилися.
Водночас, представник відповідача акцентував увагу суду на тому, що за інформацією наданою Департаментом з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, зазначене ОСОБА_1 в заяві-анкеті її місце реєстрації: АДРЕСА_2 , належить до адреси масової реєстрації - місця проживання за однією адресою, де кількість зареєстрованих осіб становить 59 осіб.
Наведене і стало підставою для формування висновків ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про наведення позивачем у заяві-анкеті завідомо неправдивих відомостей при зверненні за оформленням/обміном посвідки на тимчасове проживання в Україні та покладено в основу рішення про відмову ОСОБА_1 в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні.
19.07.2023 у Київському окружному адміністративному суду зареєстровано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач наголосила, що у неї відсутній обов'язок цілодобово перебувати у квартирі за місцем фактичного проживання та вона не належить до осіб, свободу пересування яких може бути обмежено. При цьому повторно вказала, що в заяві-анкеті нею наведено достовірні відомості.
Позивач в судовому засіданні 06.07.2023 позовні підтримала в повному обсязі, представник відповідача в судове засідання 06.07.2023 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Судове засідання 06.07.2023 було відкладено на 28.07.2023 та викликано в судове засідання 28.07.2023 свідків ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
При цьому в судовому засіданні 06.07.2023 був допитаний як свідок чоловік позивачки ОСОБА_4 .
В судовому засіданні 28.07.2023 судом долучено додаткові пояснення, надані представником відповідача, які за змістом є аналогічними змісту відзиву на позовну заяву. При цьому до окреслених пояснень представником ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області долучено додаткові документи.
В судовому засіданні 28.07.2023 була допитана як свідок ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Судове засідання 28.07.2023 було відкладено на 21.09.2023 та викликано в судове засідання 21.09.2023 свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які проводили перевірку місця проживання позивачки.
16.09.2023 у Київському окружному адміністративному суду зареєстровано додаткові пояснення, надані представником відповідача, які за змістом є аналогічними змісту відзиву на позовну заяву. При цьому до окреслених пояснень представником ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області долучено додаткові документи.
21.09.2023 позивачем подано до суду клопотання про долучення фото-матеріалів, які зроблені позивачем 17.07.2023 для порівняння з фото-матеріалами, наданими відповідачем.
21.09.2023 у Київському окружному адміністративному суду зареєстровано додаткові пояснення відповідача, до яких долучено додаткові документи.
Судове засідання 21.09.2023 було відкладено на 16.10.2023 та викликано повторно в судове засідання 16.10.2023 свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які проводили перевірку місця проживання позивачки.
В судовому засіданні 16.10.2023 були допитані свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 судовому засіданні оголошено перерву до 31.10.2023.
Позивач в судовому засіданні 31.10.2023 позовні підтримала в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, допитавши свідків, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Калінінградської області (Росія), є громадянкою Російської Федерації, про що свідчить паспорт типу Р, № НОМЕР_1 , виданий 29.01.2016 ФМС 39017, строком дії до 29.01.2026, копія якого із нотаріально посвідченим перекладом наявна у матеріалах справи (т.1, а.с.58-59).
28.08.2019 між позивачем та громадянином України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис №2210.
Дані обставини підтверджуються копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 11).
20.01.2020 позивач зареєстрована у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДРС у м. Києві (ідентифікаційний номер 3692611227) (т. 1, а.с. 14).
Відповідно до Довідки про реєстрацію місця проживання від 05.10.2020 №53867653, виданої відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з матеріалами справи, 06.10.2021 ОСОБА_1 документовано посвідкою на тимчасове проживання в України № НОМЕР_3 зі строком дії до 05.10.2022, орган, що видав 8011 (т. 1, а.с. 12).
14.11.2022 позивач звернулась до органу міграційної служби з заявою-анкетою №105131022 про обмін посвідки на тимчасове проживання в Україні у зв'язку із закінченням строку дії попередньої (т.1, а.с.79, далі - заява-анкета).
У вказаній заяві-анкеті ОСОБА_1 вказала місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , та своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
16.11.2022 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області направлено до 3 управління Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України запит №8010.6.2-34368/8010.6-22 (т.1, а.с.88).
Інформація щодо розгляду вказаного запиту в матеріалах справи відсутня.
Разом з цим Управлінням з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області листом від 24.11.2022 №8010.8.4/62549-22 повідомило ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про те, що за результатами перевірки працівниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області було встановлено, що позивач за вказаною в заяві-анкеті адресою проживання не проживає, що підтверджується інформацією, отриманою від мешканців з кв. АДРЕСА_5 відповідного будинку під час виїзду та безпосередньо очного спілкування. Оскільки двері до квартирного приміщення АДРЕСА_6 ніхто не відчинив, працівниками Управління надано фото іноземки мешканцям кв. АДРЕСА_5 даного будинку, на що останні повідомили, що громадянка російської федерації ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в кв. 54 не проживає. Від письмових пояснень та надання своїх персональних даних мешканці кв. АДРЕСА_5 даного будинку відмовилися.
Також у зазначеному листі додатково вказано про те, що за інформацією, наданою Департаментом з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, зазначена ОСОБА_1 в заяві-анкеті як її місце реєстрації адреса: АДРЕСА_2 , належить до адреси масової реєстрації - місця проживання за однією адресою, де кількість зареєстрованих осіб становить 59 осіб (т.1, а.с.88-89).
В подальшому, на підставі підпункту 9 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322, Центральним міжрегіональним управлінням ДМС у м. Києві та Київської області прийнято рішення №80111300016881 від 01.12.2022 про відмову ОСОБА_1 в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання (т.1, а.с.89-90, далі - оскаржуване та/або спірне рішення).
Позивач категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року №3773-VI (далі - Закон №3773-VI) іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України (ч. 1 ст. 2 Закону №3773-VI).
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання (ч. 14 ст. 4 Закону №3773-VI).
Відповідно до частини 15 статті 4 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.
Згідно з частиною 3 статті 5 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій-п'ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.
За правилами частини 14 статті 5 Закону №3773-VI підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
Положеннями частини 1 статті 5-1 №3773-VI регламентовано, що строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить: 1) у випадку, визначеному частиною четвертою статті 4 цього Закону, - строк дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не встановлено законом чи міжнародним договором України; 2) у випадку, визначеному частиною п'ятою статті 4 цього Закону, - строк реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проекту; 3) у випадку, визначеному частиною дванадцятою статті 4 цього Закону, - два роки; 4) у випадку, визначеному частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, - період навчання, який зазначається в документі, що підтверджує факт навчання в Україні; 4-1) у випадку, визначеному частиною двадцятою статті 4 цього Закону, - три роки; 5) в усіх інших випадках, визначених статтею 4 цього Закону, - один рік.
Відповідно до частини 3 статті 5-1 №3773-VI строк дії посвідки на тимчасове проживання може бути продовжено необмежену кількість разів, за наявності підстав, передбачених законом.
Між тим, Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №322 від 25.04.2018 (далі - Порядок №322).
Згідно з пунктом 1 Порядку №322 посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Посвідка видається протягом 15 робочих днів з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства (п. 3 Порядку №322).
Відповідно до підпункту 3 пункту 7 Порядку №322 обмін посвідки здійснюється у разі закінчення строку дії посвідки.
За правилами пунктів 16, 19 Порядку №322 документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб'єкт) та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.
У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.
У той же час пунктами 20-30 Порядку №322 керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС визначає працівників, які виконують функції з прийняття документів, формування заяв-анкет та видачі посвідки, і працівників, які виконують функції з оформлення посвідки (розгляд заяви-анкети, ідентифікація особи та прийняття рішення).
Керівник уповноваженого суб'єкта визначає осіб, які в межах повноважень, установлених законом, отримують доступ до інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем, власником або розпорядником яких є ДМС, є матеріально відповідальними особами та виконують функції з прийняття документів, формування заяв-анкет і видачі посвідки.
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.
У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.
Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими їм було відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктами 17 і 19 цього Порядку.
Після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта друкує її та надає іноземцеві або особі без громадянства для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей.
У разі виявлення помилок у заяві-анкеті працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта вносить до неї відповідні виправлення.
Після перевірки заяви-анкети іноземець або особа без громадянства власним підписом підтверджують правильність внесених до неї відомостей про особу. Якщо іноземець або особа без громадянства через фізичні вади не можуть підтвердити власним підписом правильність таких відомостей, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта робить відмітку про неможливість такого підтвердження та засвідчує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу власним підписом.
Після перевірки іноземцем або особою без громадянства правильності внесених до заяви-анкети відомостей про особу заява-анкета перевіряється та підписується (із зазначенням дати, прізвища та ініціалів) працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта, який прийняв документи та сформував заяву-анкету.
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта сканує із застосуванням засобів Реєстру документи до заяви-анкети, які подаються іноземцем або особою без громадянства.
Прийняті уповноваженим суб'єктом заява-анкета та скановані документи (у тому числі отримані біометричні дані, параметри) із застосуванням засобів Реєстру автоматично розподіляються та надсилаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який обслуговує відповідного уповноваженого суб'єкта, що прийняв документи від іноземця або особи без громадянства.
Керівник/заступник керівника територіального органу ДМС або керівник його структурного підрозділу, керівник/заступник керівника територіального підрозділу ДМС або особа, яка виконує його обов'язки, щодня здійснюють розподіл прийнятих (у тому числі уповноваженими суб'єктами) заяв-анкет між працівниками, які виконують функції з оформлення посвідки.
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження для розгляду документів, прийнятих уповноваженим суб'єктом, перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
У разі прийняття рішення про відмову в розгляді документів, прийнятих уповноваженим суб'єктом, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС не пізніше наступного робочого дня надсилає уповноваженому суб'єкту письмове повідомлення про відмову в їх розгляді із зазначенням підстав відмови з метою його подальшого вручення іноземцеві або особі без громадянства.
Згідно із підпунктом 9 пункту 61 Порядку №322 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів.
Як вже було вказано судом вище 14.11.2022 позивач звернулась до органу міграційної служби з заявою-анкетою №105131022 про обмін посвідки на тимчасове проживання в Україні у зв'язку із закінченням строку дії попередньої, однак відповідачем було відмовлено у переоформленні тимчасової посвідки на проживання в Україні на підставі підпункту 9 пункту 61 Порядку №322.
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи відповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України суд зазначає про наступне.
Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження відповідно до Конституції України регулює Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382-IV (далі - Закон №1382-IV).
Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом (ч. 1 статті 2 Закону №1382-IV).
Згідно з статтею 3 Закону №1382-IV свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом; вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до Довідки про реєстрацію місця проживання від 05.10.2020 № НОМЕР_4 місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
У той же час, в заяві-анкеті позивач вказала своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд нагадує, що у листі від 24.11.2022 №8010.8.4/62549-22, як підстава для відмови у видачі позивачу посвідки на тимчасове проживання в України, вказано про те, що зазначене ОСОБА_1 в заяві-анкеті місце реєстрації: АДРЕСА_2 , належить до адреси масової реєстрації - місця проживання за однією адресою, де кількість зареєстрованих осіб становить 59 осіб.
Суд критично сприймає наведені доводи, адже чинним законодавством не визначено поняття «масова реєстрація», не обмежено право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, проживати не за адресою місця реєстрації.
Отже, обставини, які викладені у листі від 24.11.2022 №8010.8.4/62549-22 в окресленій частині не є та не можуть бути підставою для відмови у видачі (оформлення) посвідки на тимчасове проживання, в розумінні положень підпункту 9 пункту 61 Порядку №322.
Що ж стосується відсутності позивача за місцем фактичного проживання, зазначеного в заяві-анкеті, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , суд вказує про наступне.
Так, в матеріалах справи міститься копія договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2021 (т. 1, а.с. 15-17), у відповідності до якого ОСОБА_12 передає ОСОБА_13 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з 25.12.2021, зі строком дії з 25.12.2021 по 25.06.2022 (далі - договір оренди).
Відповідно до пункту 3.2 даного договору договір оренди може бути продовжений за взаємною згодою.
На вказаному договорі міститься відмітка про продовження строку його дії до 31.12.2023 за згодою сторін.
Згідно заяви ОСОБА_4 , яка посвідчена приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Новохатською І.Ю. та зареєстрована в реєстрі за №460, останнім підтверджено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 25.12.2021 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з цим, суд з метою повного та всебічного розгляду даної адміністративної справи ухвалою від 15.06.2023 викликав в судове засідання 06.07.2023 в якості свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні 06.07.2023 ОСОБА_4 підписано розписку свідка, складено та підписано присягу свідка, а судом доведено до його відома інформацію про права та обов'язки свідка у відповідності до положень статей 65-67 КАС України.
Так, в судовому засіданні 06.07.2023 ОСОБА_4 повідомив суд, що з позивачкою познайомився в 2013 році в соціальній мережі «В контакті» та вперше вони зустрілись в грудні 2018 року. Свідок ОСОБА_4 підтвердив суду, що з грудня 2021 року разом з дружиною (позивачкою) проживає за адресою: АДРЕСА_1 на підставі укладеного договору оренди. Свідок ОСОБА_4 вказав, що за родом своєї діяльності - ІТ спеціальність, в більшій мірі свого часу перебуває вдома, офіційно не працевлаштований, дружина (позивачка) не працює та перебуває майже завжди вдома. Свідок ОСОБА_4 також зазначив, що в житловому комплексі «Софіївський квартал», в якому вони орендують квартиру, наявна охорона та пропускний пункт, вільного доступу до будинків немає. Свідок відмітив, що охорона ЖК не телефонувала позивачу чи свідку ОСОБА_4 , не повідомляла про прихід працівників ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області. При цьому ОСОБА_4 вказав, що він разом із дружиною відвідував територіальний орган ДМС і дружина подала документи на обмін посвідки на тимчасове проживання в Україні, проте рішенням відповідача було відмовлено позивачу у вирлачі такої. Свідок наголосив на тому, що є свідки (сусіди), які можуть підтвердити обставини його проживання разом з дружиною - ОСОБА_1 у відповідній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
У свою чергу, в судовому засіданні 06.07.2023 позивач пояснила суду, що з ОСОБА_4 познайомилась 10 років назад в соціальній мережі «В контакті». У 2019 році після закінчення школи в Російській Федерації приїхала в Україну на навчання і не працювала. З ОСОБА_4 одружилась 28.08.2019 та отримала першу посвідку на тимчасове проживання в Україні в 2019 році з подальшим продовженням строку її дії. ОСОБА_1 повідомила суду, що до відповідача звернулась вперше щодо обміну посвідки на тимчасове проживання в України у вересні 2022 року, проте останнім їй було відмовлено усно. Після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.2022 №1232 «Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану» нею було подано в паперовій формі відповідну заяву-анкету.
Позивач ОСОБА_1 також вказала, що чоловік - ОСОБА_4 працює майже весь час вдома, житловий комплекс, у якому вони разом з чоловіком проживають, передбачає охорону та відсутність вільного доступу до будинків сторонніми особами та наголосила, що працівники ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не відвідували квартиру, в якій остання фактично проживає разом зі своїм чоловіком на підставі укладеного ним договору оренди.
Позивач зазначила, що зверталась до сусідки з 53 квартири, яка повідомила, що до не неї ніхто із працівників ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не звертались, що остання погодилася підтвердити в судовому засіданні.
Суд, заслухавши пояснення позивача та свідка в судовому засіданні 06.07.2023 ухвалив викликати в якості свідків в судове засідання: ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
В судовому засіданні 28.07.2023 була допитана як свідок ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Свідок ОСОБА_14 повідомила суду, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 з жовтня 2021 року, ця квартира є орендованою, проживає разом з чоловіком та маленькою дитиною (вік дитини - 2 роки). Повідомила, що територія житлового комплексу «Софіївський квартал», в якій знаходиться орендована квартира, є таким, що охороняється. Пройти на територію житлового комплексу «Софіївський квартал» неможливо, вільного доступу немає. Свідок ОСОБА_14 повідомила суду, що сусіди з квартири 54 заїхали в квартиру трохи пізніше за родину свідка, в 2021 році. Свідок ОСОБА_14 повідомила суду, що ніхто не приходив до квартири АДРЕСА_5 , в якій проживає свідок, щодо перевірок місця проживання сусідів з квартири 54. Чоловік свідка є військовим, його вдома не буває, натомість свідок переважно перебуває вдома з маленькою дитиною. Сусідів з квартири АДРЕСА_6 (чоловіка з дружиною, яких впізнала в залі судового засідання), свідок ОСОБА_14 часто бачить в будинку за місцем проживання. Ім'я сусіда з квартири 54 - ОСОБА_15 , імені сусідки свідок не знає.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).
В силу вимог частини 1 статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, а питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76 КАС України).
Також в судовому засіданні 16.10.2023 були допитані свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 .
Так, свідок ОСОБА_17 повідомив суду, що працює на посаді заступника начальника управління - начальника відділу протидії нелегальній міграції, забезпечення видворення та реадмісії Управління організації запобігання нелегальній міграції ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області з 16.08.2023. В органах ДМС працює з моменту створення служби. Свідок ОСОБА_17 підтвердив суду, що його прізвище фігурує в листі Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 24.11.2022 №8010.8.4/62549-22, в якому зазначено про те, що за результатами перевірки працівниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області було встановлено, що ОСОБА_1 за вказаною в заяві-анкеті адресою проживання не проживає, що підтверджується інформацією, отриманою від мешканців з кв. 53 відповідного будинку під час виїзду та безпосередньо очного спілкування. Підставою для видання даного листа була доповідна записка за підписом начальника відділу супроводу Управління протидії нелегальній міграції, в якій також є послання на прізвище свідка ОСОБА_17 . Проте свідок ОСОБА_17 наголосив суду, що таку перевірку не проводив і факти, викладені в доповідній записці та листі від 24.11.2022 №8010.8.4/62549-22, в частині, що стосується проведення перевірки місця проживання позивача свідком, не відповідають дійсності.
Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_9 допитані судом як свідки, зазначили суду, що обставин проведення перевірки місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , не пригадують. За загальними правилами обставини проведення перевірок фіксуються в доповідних записках на адресу відповідного Управління, яке ініціює проведення перевірки. Жодних актів на місці проведення перевірки не складається, станом на час проведення перевірки щодо позивача це не було передбачено чинним законодавством. В день проводять по 10-20 перевірок, тому пригадати обставини конкретної перевірки місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 свідки не можуть.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 витребувано від відповідача копію доповідної записки, яка передувала виданню листа Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 24.11.2022 №8010.8.4/62549-22.
В судовому засіданні 31.10.2023 надано суду копію доповідної записки, яка передувала виданню листа Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 24.11.2022 №8010.8.4/62549-22.
Дана доповідна записка підписана начальником відділу супроводу Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області ОСОБА_19 , не має номеру реєстрації та дати її видання, яка адресована начальнику Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.
В даній доповідній записці вказано, що ОСОБА_1 , громадянка російської федерації, звернулась із заявою-анкетою №105131022 від 4.11.2022 з приводу оформлення/обміну посвідки на тимчасове проживання на підставі возз'єднання сім'ї з громадянином України. В доповідній записці вказано, що посадовими особами Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області ОСОБА_20 та ОСОБА_21 проведено виїзну перевірку адреси проживання іноземця, а саме: АДРЕСА_4 .
Також в даній доповідній записці вказано, що за результатами перевірки працівниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області було встановлено, що позивач за вказаною в заяві-анкеті адресою проживання не проживає, що підтверджується інформацією, отриманою від мешканців з кв. АДРЕСА_5 відповідного будинку під час виїзду та безпосередньо очного спілкування. Оскільки двері до квартирного приміщення АДРЕСА_6 ніхто не відчинив, працівниками Управління надано фото іноземки мешканцям кв. АДРЕСА_5 даного будинку, на що останні повідомили, що громадянка російської федерації ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в кв. 54 не проживає. Від письмових пояснень та надання своїх персональних даних мешканці кв. 53 даного будинку відмовилися.
Аналізуючи надані в судових засіданнях пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_6 , з урахуванням відомостей, про які також повідомила позивач в судовому засіданні, суд вважає, що фактичне місце проживання ОСОБА_1 за адресою, яка вказана нею в заяві-анкеті, як адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 , є підтвердженою. При цьому свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_9 не спростували встановлених судом обставин, а свідок ОСОБА_17 беззаперечно підтвердив, що не проводив перевірку місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 взагалі.
Отже, відомості, наведені в доповідній записці без дати без номеру реєстрації начальника відділу супроводу Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Михайла Григорова, яка передувала виданню листа Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 24.11.2022 №8010.8.4/62549-22, а так само, відомості, наведені в листі Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 24.11.2022 №8010.8.4/62549-22 спростовуються матеріалами справи та обставинами, встановленими судом, в тому числі за допомогою свідків.
У той же час, суд залишає поза увагою надані представником відповідача матеріали фотофіксації, з наступних підстав.
Суд зазначає, що 28.07.2023 та 16.09.2023 у Київському окружному адміністративному суду зареєстровано додаткові пояснення, до яких долучено додаткові документи, а саме матеріали фотофіксації, щодо яких представником відповідача в судовому засіданні надано пояснення, що такі матеріали фотофіксації зроблені під час перевірки місця проживання позивача працівниками відповідача, які проводили таку перевірку.
По-перше, представник ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не надав жодної інформації, на який пристрій зроблені дані фотокартки, коли, ким, вказавши лише, що фотофіксація здійснена на особистий телефон працівника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, який загубився.
По-друге, з матеріалів справи чітко прослідковується наявність озеленення на деревах, у той час коли, заява-анкета позивачем була подана у листопаді 2022 року.
Згідно з даними розміщеними на сайті https://tur-pogoda.com.ua/ukraine/kiev/november#:~:text=%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%96,%D1%96%202.5%C2%B0C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE найвища денна температура в листопаді 2022 року склала 13°C. У той час як мінімальна температура вночі опускалася до -6°C. Середні показники денної та нічної температур протягом листопада складають 5.7°C і 2.5°C відповідно.
Дані обставини, на переконання суду виключають можливість наявності листя на деревах у вказану пору року.
По-третє, надані фотокартки не містять в собі відображення вулиці та номеру будинку, фотозйомка яких була проведено. При цьому, на одній із фотографій не можливо чітко ідентифікувати на табличці адресу будинку, однак чітко вбачається номер будинку - АДРЕСА_7 , у той час коли позивач вказала будинок АДРЕСА_8 .
Отже, надані представником ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області фотокартки не є належними та достатніми доказами на підтвердження здійснення перевірки обставин фактичного проживання позивача за місцем проживання, яке нею зазначено в заяві-анкеті.
Таким чином, на переконання суду, відповідачем не доведено обставин зазначення позивачем у заяві-анкеті недостовірних відомостей, що у свою чергу вказує на не відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку перо наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення і, як наслідок задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії, з урахуванням їх похідного характеру.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то сума сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
В судовому засіданні 31.10.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення суду складено 09.11.2023.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області №80111300016881 від 01.12.2022 про відмову ОСОБА_1 в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання.
3. Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2022 про оформлення та видачу посвідки на тимчасове проживання в Україні.
4. Стягнути з Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, б. 4-А, ідентифікаційний код 42552598) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_9 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.