ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13 листопада 2023 року Справа № 280/3680/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до 1. Пенсійного фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9)
2. Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
01.06.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Пенсійного фонду України (далі - відповідач 1), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, правонаступником якого є Пенсійний фонд України, щодо припинення з 01.11.2022 нарахування та здійснення позивачу страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві;
зобов'язати Пенсійний фонд України поновити нарахування та здійснення позивачу страхових виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 01.11.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 отримував щомісячні страхові виплати, призначені у зв'язку із реєстрацією страхового випадку (трудового каліцтва). Разом з тим, починаючи з 01.11.2022 здійснення виплат Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, правонаступником якого є відповідач 1, припинено. Позивач вважає зазначені дії протиправними, оскільки підстави для припинення виплат, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відсутні. Просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 06.06.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем недоліки позову усунуто.
Ухвалою суду від 14.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/3680/23; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач 1 позов не визнав, надав відзив, в якому зазначив, що правонаступником у здійсненні функцій Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Отже, вимоги позивача не ґрунтуються на законодавстві, заявлені до неналежного відповідача та виходять за межі повноважень Фонду. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 22.06.2023 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2); розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.
Відповідач 2 позов не визнав, подав відзив, у якому зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку з 01.04.2003 у зв'язку із реєстрацією страхового випадку, а саме трудового каліцтва, що стався 29.02.2000. Посилаючись, зокрема, на п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зазначає, що виплату позивачу страхових виплат з 01.10.2022 припинено у зв'язку із тим, що за даними Міністерства фінансів України позивач перетинав кордон та проживає за межами України. Відтак вважає, що дії відповідача 2 не суперечать чинному законодавству, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до справ незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
Як вбачається із постанови Запорізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області від 17.10.2022 № 23019/405331/4599/32, позивачу з 01.10.2022 припинено здійснення щомісячної страхової виплати. Підстава припинення: п. 1.12. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №11.
Листом від 21.10.2022 № 03-18-3011 Запорізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, правонаступником якого є відповідач 2, повідомило позивача, що за даними отриманої інформації Міністерства фінансів України виявлено, що він перетинав кордон та проживає за межами України. Для вирішення питання про відновлення нарахування та перерахування страхових виплат позивачу запропоновано з'явитися до Запорізького відділення із документами, зазначеними у листі.
Не погоджуючись із такими діями, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV; тут та надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею третьою Закону №1105-XIV визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1105-XIV).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону №1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від реабілітації у сфері охорони здоров'я чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню та функціональному відновленню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
За преамбулою Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» від 03.12.2019 № 324-ІХ (далі - Закон №324-ІХ) цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу державних виплат в Україні. Метою цього Закону є підвищення адресності державних виплат, сприяння розбудові системи соціального забезпечення, а також забезпечення ефективного використання бюджетних коштів.
Згідно ст. 1 Закону № 324-ІХ, верифікація - комплекс заходів щодо збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних; державні виплати - пенсії, допомоги, пільги, субсидії, соціальні стипендії, інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування; моніторинг - систематична діяльність з проведення аналізу інформації, отриманої під час верифікації, та аналізу результатів верифікації; орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику; органи, що здійснюють державні виплати, - розпорядники бюджетних коштів, інші органи, установи та організації, що призначають, нараховують та/або здійснюють державні виплати; реципієнти - фізичні особи, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичні особи, які звернулися за призначенням державних виплат.
За п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 324-ІХ завданнями органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, є здійснення верифікації достовірності інформації, поданої реципієнтами під час призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат, що впливає на визначення права на отримання та розмір державних виплат.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 324-ІХ, верифікація державних виплат здійснюється в інформаційно-аналітичній платформі шляхом застосування комплексу заходів із збору, проведення аналізу та порівняння параметрів інформації, отриманої від суб'єктів надання інформації, за кожним реципієнтом з подальшим визначенням відповідності інформації визначеним законодавством вимогам, що впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних.
За правилами статті 16 Закону № 324-ІХ за результатами верифікації орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, надає органам, що здійснюють державні виплати, підтвердження відповідності наданої реципієнтом інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, під час здійснення превентивної верифікації або рекомендації щодо: 1) проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності; 2) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Орган, що здійснює державні виплати, опрацьовує отримані рекомендації у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання.
За результатами опрацювання наданих рекомендацій орган, що здійснює державні виплати, приймає рішення щодо: 1) призначення (перерахунку) державної виплати; 2) припинення нарахування та/або здійснення державної виплати; 3) поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати; 4) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Прийняття рішення про припинення державних виплат, а також про перегляд розміру або строку їх призначення приймається органом, що здійснює державні виплати, відповідно до законодавства, що регламентує здійснення державних виплат.
Згідно пункту 1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №11, у разі надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат нарахування страхових виплат припиняється до завершення перевірки правомірності призначеної страхової виплати. У разі підтвердження інформації щодо неправомірно призначеної виплати видається постанова про відмову у страховій виплаті. Якщо інформація Міністерства фінансів України не підтверджується, нарахування виплат відновлюється з моменту припинення.
Матеріалами справи підтверджується, що підставою для припинення позивачу страхових виплат слугувало повідомлення Міністерства фінансів України, відповідно до якого ОСОБА_1 07.04.2022, з використанням закордонного паспорту НОМЕР_1 перетнув кордон України в пункті «Шегині».
Разом із тим, суду не надано ані доказів на спростування зазначеної інформації, ані доказів зворотного перетину позивачем кордону (в'їзду на територію України, що може підтверджуватися відміткою у закордонному паспорті).
Таким чином, припинення позивачу страхових виплат на весь час проживання його за кордоном є правомірним.
При цьому, суд звертає увагу на Порядок здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 № 998.
Цей Порядок застосовувався та застосовується у разі, якщо міжнародними договорами України не встановлено інші правила здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали на постійне місце проживання за межі України (далі - потерпілий).
За п.п. 4-6 Порядку № 998 для перерахування (переказу) відповідних грошових сум потерпілий подає Фонду: а) заяву за формою, що затверджується Фондом, із зазначенням способу перерахування (переказу) грошових сум; б) довідку дипломатичного представництва або консульської установи України про постійне місце свого проживання за кордоном.
Страхові виплати потерпілий одержує за своїм вибором шляхом: а) перерахування грошових сум на його рахунок, відкритий у банківській установі на території України; б) перерахування грошових сум на його рахунок у кредитній установі країни його постійного проживання за межами України; в) поштового переказу грошових сум на адресу потерпілого в країні його постійного проживання, якщо Україною укладено з нею угоду про обмін поштовими грошовими переказами.
Страхові виплати здійснюються за умови подання потерпілим Фонду щороку в грудні свідоцтва, яким засвідчується факт перебування потерпілого в живих, виданого відповідно до законодавства України дипломатичним представництвом або консульською установою України.
Замість зазначеного свідоцтва потерпілий може подати Фонду документ, яким засвідчується факт перебування потерпілого в живих, виданий відповідною місцевою установою згідно із законодавством країни проживання потерпілого і легалізований в установленому порядку дипломатичним представництвом чи консульською установою України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Легалізований документ подається до Фонду разом з перекладом його українською мовою. Переклад засвідчується в дипломатичному представництві чи консульській установі України за місцем постійного проживання потерпілого або в нотаріальному порядку на території України.
У разі ненадходження зазначеного документа в установлений термін перерахування (переказ) сум страхових виплат потерпілому зупиняється до його надходження.
З 01.01.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 № 1350, якою в тексті цього Порядку слово «Фонд» в усіх відмінках замінено словами «Пенсійний фонд України» у відповідному відмінку.
Таким чином, у випадку виїзду позивача у країну, із якою міжнародними договорами України не встановлено інші правила здійснення страхових виплат, він не позбавлений права звернення до відповідача в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 № 998.
Суд зазначає також, що відповідачем 2 не порушено право позивача на вільний вибір місця проживання, а вимога припинити страхові виплати у даному випадку передбачена безпосередньо Законом №1105-XIV. При цьому, суд звертає увагу позивача, що до Закону №1105-XIV вносилися зміни, і натепер підстави припинення страхових виплат викладені у статті 40 цього Закону, а не у статті 46, як до внесення змін. Проте, надаючи позивачу відповідь листом від 26.10.2022, Запорізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області правомірно послалося на Закон №1105-XIV у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Пенсійного фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9; код ЄДРПОУ 00035323), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 13.11.2023.
Суддя Ю.П. Бойченко