ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13 листопада 2023 року Справа № 200/708/23 ЗП/280/25/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
20.07.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду з Донецького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 200/708/23 за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 01.09.2022;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 01.09.2022 та виплатити заборгованість з 01.09.2022.
Крім того, просить допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат у межах суми стягнення за один місяць.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та отримував щомісячні страхові виплати, призначені у зв'язку із реєстрацією професійного захворювання. Разом з тим, починаючи з 01.09.2022 здійснення виплат Бердянським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, правонаступником якого є відповідач, припинено. Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невиплаті щомісячних страхових виплат, із посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 21.07.2023 відкрито провадження в адміністративній справі № 200/708/23; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку з 12.03.2003 у зв'язку із реєстрацією страхового випадку профзахворювання, що отримане 07.02.2003. Позивач є особою, яка отримує страхові виплати та має статус внутрішньо переміщеної особи, місце проживання якої зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Посилаючись, зокрема, на п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зазначає, що виплату позивачу страхових виплат з 01.08.2022 припинено у зв'язку із тим, що він не повідомив про виїзд за кордон та не вказав країну, до якої виїжджає, що унеможливлює визначення наявності міжнародного договору. Відтак вважає, що дії відповідача не суперечать чинному законодавству, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до справ незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання/перебування якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , про що зазначено у довідці від 30.11.2016 № 0000010140/232000059 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Як вбачається із постанови Бердянського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області від 29.08.2022 № 23015/411699/20535/30, позивачу з 01.08.2022 припинено здійснення щомісячної страхової виплати. Підстава припинення: п. 1.12. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №11.
Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невиплаті щомісячних страхових виплат, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV; тут та надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею третьою Закону №1105-XIV визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1105-XIV).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону №1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від реабілітації у сфері охорони здоров'я чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню та функціональному відновленню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
За преамбулою Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» від 03.12.2019 № 324-ІХ (далі - Закон №324-ІХ) цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу державних виплат в Україні. Метою цього Закону є підвищення адресності державних виплат, сприяння розбудові системи соціального забезпечення, а також забезпечення ефективного використання бюджетних коштів.
Згідно ст. 1 Закону № 324-ІХ, верифікація - комплекс заходів щодо збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних; державні виплати - пенсії, допомоги, пільги, субсидії, соціальні стипендії, інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування; моніторинг - систематична діяльність з проведення аналізу інформації, отриманої під час верифікації, та аналізу результатів верифікації; орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику; органи, що здійснюють державні виплати, - розпорядники бюджетних коштів, інші органи, установи та організації, що призначають, нараховують та/або здійснюють державні виплати; реципієнти - фізичні особи, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичні особи, які звернулися за призначенням державних виплат.
За п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 324-ІХ завданнями органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, є здійснення верифікації достовірності інформації, поданої реципієнтами під час призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат, що впливає на визначення права на отримання та розмір державних виплат.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 324-ІХ, верифікація державних виплат здійснюється в інформаційно-аналітичній платформі шляхом застосування комплексу заходів із збору, проведення аналізу та порівняння параметрів інформації, отриманої від суб'єктів надання інформації, за кожним реципієнтом з подальшим визначенням відповідності інформації визначеним законодавством вимогам, що впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних.
За правилами статті 16 Закону № 324-ІХ за результатами верифікації орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, надає органам, що здійснюють державні виплати, підтвердження відповідності наданої реципієнтом інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, під час здійснення превентивної верифікації або рекомендації щодо: 1) проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності; 2) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Орган, що здійснює державні виплати, опрацьовує отримані рекомендації у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання.
За результатами опрацювання наданих рекомендацій орган, що здійснює державні виплати, приймає рішення щодо: 1) призначення (перерахунку) державної виплати; 2) припинення нарахування та/або здійснення державної виплати; 3) поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати; 4) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Прийняття рішення про припинення державних виплат, а також про перегляд розміру або строку їх призначення приймається органом, що здійснює державні виплати, відповідно до законодавства, що регламентує здійснення державних виплат.
Згідно пункту 1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №11, у разі надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат нарахування страхових виплат припиняється до завершення перевірки правомірності призначеної страхової виплати. У разі підтвердження інформації щодо неправомірно призначеної виплати видається постанова про відмову у страховій виплаті. Якщо інформація Міністерства фінансів України не підтверджується, нарахування виплат відновлюється з моменту припинення.
Матеріалами справи підтверджується, що підставою для припинення позивачу страхових виплат слугувало повідомлення Міністерства фінансів України, відповідно до якого ОСОБА_1 16.02.2022, з використанням закордонного паспорту НОМЕР_1 перетнув кордон України в пункті «Мілове».
Разом із тим, суду не надано ані доказів на спростування зазначеної інформації, ані доказів зворотного перетину позивачем кордону (в'їзду на територію України, що може підтверджуватися відміткою у закордонному паспорті).
Таким чином, припинення позивачу страхових виплат на весь час проживання його за кордоном є правомірним.
При цьому, суд звертає увагу на Порядок здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 № 998.
Цей Порядок застосовувався та застосовується у разі, якщо міжнародними договорами України не встановлено інші правила здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали на постійне місце проживання за межі України (далі - потерпілий).
За п.п. 4-6 Порядку № 998 для перерахування (переказу) відповідних грошових сум потерпілий подає Фонду: а) заяву за формою, що затверджується Фондом, із зазначенням способу перерахування (переказу) грошових сум; б) довідку дипломатичного представництва або консульської установи України про постійне місце свого проживання за кордоном.
Страхові виплати потерпілий одержує за своїм вибором шляхом: а) перерахування грошових сум на його рахунок, відкритий у банківській установі на території України; б) перерахування грошових сум на його рахунок у кредитній установі країни його постійного проживання за межами України; в) поштового переказу грошових сум на адресу потерпілого в країні його постійного проживання, якщо Україною укладено з нею угоду про обмін поштовими грошовими переказами.
Страхові виплати здійснюються за умови подання потерпілим Фонду щороку в грудні свідоцтва, яким засвідчується факт перебування потерпілого в живих, виданого відповідно до законодавства України дипломатичним представництвом або консульською установою України.
Замість зазначеного свідоцтва потерпілий може подати Фонду документ, яким засвідчується факт перебування потерпілого в живих, виданий відповідною місцевою установою згідно із законодавством країни проживання потерпілого і легалізований в установленому порядку дипломатичним представництвом чи консульською установою України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Легалізований документ подається до Фонду разом з перекладом його українською мовою. Переклад засвідчується в дипломатичному представництві чи консульській установі України за місцем постійного проживання потерпілого або в нотаріальному порядку на території України.
У разі ненадходження зазначеного документа в установлений термін перерахування (переказ) сум страхових виплат потерпілому зупиняється до його надходження.
З 01.01.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 № 1350, якою в тексті цього Порядку слово «Фонд» в усіх відмінках замінено словами «Пенсійний фонд України» у відповідному відмінку.
Таким чином, у випадку виїзду позивача у країну, із якою міжнародними договорами України не встановлено інші правила здійснення страхових виплат, він не позбавлений права звернення до відповідача в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 № 998. Проте, доказів звернення до відповідача для поновлення щомісячних страхових виплат суду не надано.
Суд зазначає також, що відповідачем не порушено право позивача на вільний вибір місця проживання. При цьому, припинення страхових виплат пов'язане не із статусом позивача як внутрішньо переміщеної особи, а із виїздом за кордон України. Отже, покликання у позові на Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є безпідставними.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 13.11.2023.
Суддя Ю.П. Бойченко