ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м. Житомир справа № 240/16577/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
установив:
У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ), яка полягає у не нарахуванні та не невиплаті додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Постанова №168) за вересень та жовтень 2022 року і зобов'язання вчинити відповідні дії.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно не виплачено додаткову винагороду за вересень та жовтень 2022 року. Указує, що він не був обізнаний про позбавлення додаткової винагороди, оскільки з наказами чи будь-якими розпорядженнями його не ознайомлювали. Уважає, що відповідно до Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29 (далі - Окреме доручення №912/з/29), він має права на отримання додаткової винагороди, тому що брав участю у бойових діях, що підтверджується бойовими наказами (рзпорядженнями) за місяць, довідкою командира військової частини.
Ухвалою суду від 13 червня 2023 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та зобов'язано відповідача надати суду документи, які стали підставою для не проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати додаткової винагороди у вересні та жовтні 2022 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
У зв'язку з тим, що відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом документи до суду не надав, суд ухвалою від 29 серпня 2023 року витребував докази та зупинив провадження у справі до дати отримання судом витребуваної у Військової частини НОМЕР_1 інформації.
В/ч НОМЕР_1 до суду подала відзив з витребуваними судом документами, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що ОСОБА_1 був позбавлений додаткової винагороди за вересень та жовтень 2022 року у зв'язку з невиконанням наказу командир на підставі підпункту 9.7 пункту 9 Окремого доручення №912/з/29.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року поновлено провадження у справі.
23 жовтня 2023 року відповідач подав суду докази, які підтверджують надсилання позивачу відзиву та доданих до нього доказів.
На підставі частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд установив, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03 лютого 2020 року №28 солдат ОСОБА_1 , прибув із Житомирського обласного військового комісаріату м. Житомир, прийнятий в добровільному порядку на військову службу за контрактом, справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 21 вересня 2023 року №10028 позивач у період з 08 серпня 2022 року по 16 вересня 2022 року, з 17 вересня 2022 року по 14 листопада 2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
3 метою захисту суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України під час триваючої збройної агресії з боку збройних сил російської федерації, командиром 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 29 вересня 2022 року до особового складу військовослужбовців 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону В/ч НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_1 , було зачитано бойове розпорядження командира НОМЕР_2 омбр №782дск/ОКП від 28 вересня 2022 року, щодо убуття в район н.п. Зайцево Бахмутського району Донецької області, для виконання бойового завдання за призначенням.
Серед особового складу 7 механізованої роти, до яких було доведене бойове розпорядження командира НОМЕР_2 омбр №782дск/ОКП від 28 вересня 2022 року, був ОСОБА_1 .
Однак, бойове розпорядження №782дск/ОКП позивач не виконав, що і стало підставою для призначення службового розслідування, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02 жовтня 2022 року №3665.
У відповідності із наказом командира В/ч НОМЕР_1 від 03 грудня 2022 року №2956 «Про результати службового розслідування по факту невиконання бойового розпорядження командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади №782дск/ОКП військовослужбовцями 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 », позивача, за порушення військової дисципліни, відкриту відмову виконувати бойове розпорядження притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «Сувора догана». На командира 3 механізованого батальйону В/ч НОМЕР_1 покладено обов'язок подати рапорт про позбавлення додаткової винагороди за вересень місяць 2022 року військовослужбовців 7 механізованої роти, в тому числі і позивача, встановленої Постановою №168, на підставі підпункту 9.7 пункту 9 Окремого доручення №912/3/29, щодо врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової виплати, передбаченої Постановою №168.
3 метою захисту суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України під час триваючої збройної агресії з боку збройних сил російської федерації, командиром 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону В/ч НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 06 жовтня 2022 року до особового складу військовослужбовців 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону В/ч НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_1 , було зачитано бойове розпорядження командира НОМЕР_2 омбр №79дск/ОКП від 06 жовтня 2022 року, щодо убуття в район н.п. Зайцево Бахмутського району Донецької області, для виконання бойового завдання за призначенням.
Серед особового складу механізованої роти, до яких було доведене бойове розпорядження командира НОМЕР_2 омбр №79дск/ОКП від 06 жовтня 2022 року, був ОСОБА_1 .
Однак, бойове розпорядження №79дск/ОКП позивач не виконав, що і стало підставою для призначення службового розслідування, відповідно до наказу командира В/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 06 жовтня 2022 року №3792.
У відповідності із наказом командира В/ч НОМЕР_1 від 29 листопада 2022 року №2956 «Про результати службового розслідування по факту невиконання бойового розпорядження командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади №79дск/ОКП військовослужбовцями 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 », позивача, за порушення військової дисципліни, відкриту відмову виконувати бойове розпорядження притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «Сувора догана». На командира 3 механізованого батальйону В/ч НОМЕР_1 покладено обов'язок подати рапорт про позбавлення додаткової винагороди за жовтень місяць 2022 року військовослужбовців 7 механізованої роти, в тому числі і позивача, встановленої Постановою №168, на підставі підпункту 9.7 пункту 9 Окремого доручення №912/3/29, щодо врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової виплати, передбаченої Постановою №168.
Згідно з довідкою від 21 вересня 2023 року №5469 позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду за вересень 2022 - 0,00 грн, за жовтень 2022 - 30000,00 грн.
Не погоджуючись з розміром додаткової винагороди за вересень та жовтень 2022 року, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частина 2 статті 2 Закону №2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим перебуванням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення тривалого залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до статті 9 Закону України №2011-XII, Постанови №704 наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі - Порядок №260).
Пунктом 3 цього Порядку підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
З 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Наступними Указами Президента України воєнний стан продовжено та діє на момент розгляду цієї справи в суді.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 прийняв Постанову №168.
Пунктами 1 та 21 Постанови №168, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, зокрема, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Міністр оборони України на виконання делегованих повноважень, які надані пунктом 21 Постанови №168, прийняв Окреме доручення (рішення) від 23 червня 2022 №912/з/29, яким врегулював порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України відповідно до Постанови №168.
Пунктом 2 Окремого доручення №912/з/29 установлено виплачувати на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) щомісячну додаткову винагороду (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби.
Виплата зазначеної додаткової винагороди за минулий місяць здійснюється на підставі наказів командирів військових частини, які видаються до 5 числа місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункти 5, 6 Окремого доручення №912/з/29).
До наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження), - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника) (підпункт 9.7. пункту 9 Окремого доручення №912/з/29).
З матеріалів справи суд установив, що у зв'язку з невиконанням, зокрема позивачем, бойових розпоряджень від 29 вересня 2022 року та 06 жовтня 2022 року, наказами від 02 жовтня 2022 року №3665 та від 06 жовтня 2022 року №3792 призначено службові розслідування.
Наказами від 03 грудня 2022 року №2956 та від 29 листопада 2022 року №2867, зокрема ОСОБА_1 , за порушення військової дисципліни, відкриту відмову виконувати бойові розпорядження притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «Сувора догана»
Зазначені накази є чинними та в установленому законом порядку не скасовані.
Отже, позивачу правомірно не нарахована та невиплачена відповідачем додаткова винагорода на період дії воєнного стану за вересень та жовтень 2022 року за невиконання бойових розпоряджень.
Посилання позивача на необхідність виплати йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, з огляду на його участь у бойових діях, суд уважає необґрунтованим та таким, що суперечить підпункту 9.7. пункту 9 Окремого доручення №912/з/29, оскільки він під час участі у таких бойових діях відмовився виконувати бойові розпорядження.
Інших доводів на обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначає.
Відповідно до приписів частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З огляду на викладене, позовна вимога про визнання протиправним дій щодо не нарахування додаткової грошової винагороди за вересень та жовтень 2022 року задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на відсутність у позивача доказів на обґрунтування заявленого позову та надання відповідачем доказів на підтвердження правомірності вчинених ним дій, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис