Ухвала від 13.11.2023 по справі 240/29309/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13 листопада 2023 року м. Житомир справа № 240/29309/23

категорія 112010201

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

11.10.2023 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому він просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які полягають у невиплаті ОСОБА_1 з 01.09.2021 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713, в розмірі 2000,00 грн;

- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.09.2021 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбачену Постановою №713, з урахуванням здійснених виплат.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

06.11.2023 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, в якій просить суд поновити строк звернення до суду вх. №74074/23. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом позивач зазначає, що про невідповідність розмірів його пенсії вимогам Конституції України та іншим законодавчим актам позивач дізнався після ознайомлення з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №380/25987/21, від 18.04.2023 у справі 560/6528/22, зокрема, що перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. З метою приведення у відповідність вимогам законодавчих актів України нарахування та виплату йому пенсії, позивач звернувся 04.09.2023 з відповідною заявою до ГУ ПФУ в Житомирській області щодо нараховування та виплати з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбаченої Постановою №713. З відповіді відповідача від 27.09.2023 №33393-33047/С-02/8-0600/23 позивач дізнався про порушення його прав на соціальний захист. Просить поновити йому строк звернення до суду з цим позовом.

Суд дослідивши матеріали справи, заяву про поновлення пропущеного процесуального строку та зміст позову, зазначає наступне.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.

За приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд уважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови нарахувати доплату до пенсії з 01.09.2021 згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 та зобов'язання здійснити відповідний перерахунок та виплату з 01.09.2021.

Водночас, з цим позовом до суду позивач звернувся лише 11.10.2023, тобто з пропуском строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд наголошує, що доплата до пенсії, стосовно якої виник спір, є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації, з яких складових складаються виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів була розрахована та виплачена відповідна виплата.

Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми статей 51, 55 Закону України №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

У спірних правовідносинах доплата до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 пенсійним органом була припинена, відтак приписи частини 3 статті 51 Закону України №2262-ХІІ у цій справі не підлягають застосуванню.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Частиною 2 та 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Суд визнає неповажними підстави зазначені представником позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, інших обґрунтувань (наведення поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку), позивачем у поданій заяві на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху не наведено.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Суд вказує, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли у період з 01.09.2021, однак з даним позовом до суду позивач звернувся 11.10.2023, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки підвищення до пенсії є щомісячним платежем, то суд дійшов до висновку, що в даній справі підлягають до розгляду лише позовні вимоги за шість місяців, що передували моменту звернення з позовом до суду, тобто з 11.04.2023.

З урахуванням викладених висновків суду та враховуючи те, що представником позивача не надано до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо ненарахування та невиплати у період з 01.09.2021 до 10.04.2023 доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, що передбачена постановою КМУ від 14.07.2021 №713, підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом від 06.11.2023 вх. №74074/23.

Повернути позивачу позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії у частині позовних вимог про визнання протиправною відмови та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.09.2021 до 10.04.2023 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».

Копію ухвали надіслати позивачу не пізніше наступного дня після її постановлення.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Д.М. Гурін

Попередній документ
114866070
Наступний документ
114866072
Інформація про рішення:
№ рішення: 114866071
№ справи: 240/29309/23
Дата рішення: 13.11.2023
Дата публікації: 15.11.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (10.10.2025)
Дата надходження: 11.10.2023
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії