ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
13 листопада 2023 року м. Житомир справа № 240/31685/23
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 із позовом до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 з 03.06.2023 року щомісячної грошової допомоги, у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством на відповідний період та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити таку допомогу.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч зазначеному, позивачем не надано документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, однак в позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ч.1 п.7 ст.5 Закону України "Про судовий збір", оскільки звертається із позовною заявою до суду щодо захисту прав та інтересів неповнолітньої особи.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI у відповідній редакції (далі - Закон).
Судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 цього Закону).
За статтею 2 Закону платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
У частині 2 статті 3 Закону визначено перелік об'єктів - заяв до суду, за подання яких судовий збір не справляється, а в статті 5 цього Закону - вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг та за видачу судами документів, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 5 Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Зазначену норму слід ураховувати в системному зв'язку зі статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 1 цієї правової норми у випадках, встановлених законом, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.
Натомість, в силу частини 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, звертаючись із позовом в інтересах неповнолітньої дитини позивачка діє як її законний представник в розумінні частини 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, а не як фізична особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини 1 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
Законом не передбачено пільги від сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини 1 статті 5 Закону).
Отже, пільга щодо сплати судового збору визначена пунктом 7 частиною 1 статті 5 Закону не поширюється на ситуацію у цьому випадку.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 640/109/19 та в ухвалі Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі №620/1060/21.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом третім частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 гривні.
Тобто, розмір судового збору за подання вказаного позову становить 1073,60 грн.
Враховуючи вищевикладене та заявлення позовних вимог майнового характеру, несплачений розмір судового збору на момент подачі позову становить 1073,60 грн і має бути сплачений за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485 ; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу*;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом_____, Житомирський окружний адміністративний суд.
Суд також зазначає, що актуальна інформація щодо реквізитів для сплати судового збору також розміщена на офіційній електронній адресі (веб-порталі) Житомирського окружного адміністративного суду за посиланням: https://adm.zt.court.gov.ua/sud0670.
Разом з тим, відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
В позовній заяві позивачка зазначає, що її дитина проживає в м.Овруч, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Однак, жодних доказів (довідки про місце реєстрації або довідки про місце проживання) на підтвердження цього не надає.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн за платіжними реквізитами для перерахування судового збору;
- доказів (довідки про місце реєстрації або довідки про місце проживання) про те, що ОСОБА_2 проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, в м.Овруч.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Попова