24.10.2023
Справа № 932/9054/23
Провадження №3/932/4808/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцева Т.О., розглянувши матеріали справи, надіслані з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КпАП України, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 052290 від 24.09.2023 року, 24.09.2023 року близько о 01-30 год. в м. Дніпро по Запорізькому шосе біля будинку 48 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volksvagen, державний знак НОМЕР_1 , був зупинений відповідно до п.7 Закону України «Про Національну поліцію». Під час спілкування у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння шкіри обличчя). Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі Drager Alkotest 75.10 № 0336 у встановленому законом порядку, на що водій ОСОБА_1 погодився. Результат: 1,06%, тест 679, від керування відсторонений, чим порушено вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засідання ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не визнав, просив закрити провадження у справі. Пояснив, що 24.09.2023 року близько о 01 год. в м. Дніпро по Запорізькому шосе біля будинку 48 він сидів на пасажирському сидінні свого автомобіля Volksvagen, державний знак НОМЕР_1 , та чекав свого товариша для того, щоб поїхати до його матері додому, оскільки вона зателефонувала та повідомила, що погано себе почуває. До автомобіля підійшли працівники поліції, запропонували пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі Drager. Оскільки він не керував автомобілем, то погодився це зробити. Відносно нього працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення, від керування автомобілем його не відстороняли, оскільки він і так ним не керував.
В суді захисник ОСОБА_1 - адвокат Кріпаченко Д.С. підтримав пояснення ОСОБА_1 , просив закрити провадження у даній справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що ОСОБА_1 за наведених у протоколі обставинах не керував автомобілем, тому він не є суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, і докази керування ним автомобілем у стані сп'яніння відсутні.
23.10.2023 року до суду надійшло письмове клопотання адвоката/захисника ОСОБА_1 - Кріпаченка Д.С., який просив закрити провадження у даній справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування зазначеного клопотання адвокат Кріпаченко Д.С. зазначив, що суб'єктом вчинення протиправного діяння, передбаченого ст. 130 КУпАП, можуть бути лише водії транспортних засобів, у яких на підставі огляду, проведеного у встановленому законом порядку, було виявлено стан сп'яніння, в тому числі алкогольного. 16.10.2023 року під час ознайомлення з матеріалами справи ним № 932/9054/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП ним було встановлено, що із сукупності доказів, зібраних у матеріалах справи, неможливо зробити однозначний висновок про те, що саме ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння знаходився за кермом транспортного засобу під час його руху. Поліцейськими не було залучено свідків, оскільки подія фіксувалася на бодікамеру. З наданого відеозапису не вбачається, яким саме чином встановлювалися у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, які б давали підстави для проведення огляду останнього та які саме ознаки алкогольного сп'яніння виявленого у нього, які вказані у акті огляду, протоколі. Крім того, поліцейські навіть не повідомили водія про виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. На підтвердження обставин відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом посадовою особою наданий лише рапорт, складений інспектором УПП в Дніпропетровській області та не долучено розписки про отримання тверезим водієм транспортного засобу, однак цей рапорт не може вважатись об'єктивним доказом у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень і у даному випадку виконує відповідні функції нагляду за дотриманням правопорядку, що повністю узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року № 489/4827/16а. Крім того, наданий відеозапис із бодікамери поліцейського не містить запису де співробітники відсторонили водія від керування автомобілем чи хоча повідомили його про це, що обгрунтовано викликає сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів. Долучений до протоколу і переглянутий відеозапис не містить початку і закінчення спілкування працівників поліції з водієм ОСОБА_1 , не містить об'єктивної та достовірної інформації про те, що ОСОБА_1 перед тим як йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, був упинений з дотриманням вимог, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», з детальним описом підстав зупинки, визначених у цій статті. Наведені обставини свідчать про недотримання поліцейськими вимог Інструкції № 28/32999 і не дозволяють використовувати відеозапис як належний доказ на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення. Сукупність вказаних обставин свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, так як обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не підтверджені жодними і допустимими доказами, а тому його вина є недоведеною.
Вислухавши ОСОБА_1 з захисником, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Згідно до ст. 251 КУпАП у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу,
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Відповідно ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За вимогами ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан сп'яніння, проведений із порушенням чинного порядку, визнається недійсним.
У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
П. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам роз'яснено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України
N 114/38/15-36-18 від 24 лютого 1995 р.) зі змінами.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
У постанові від 20.02.2019 року у справі № 404/4467/16-а(2-іс/811/3/17) Верховний Суд прийшов висновку, що саме по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.
Таким чином, для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП поліцейський мав зафіксувати на службову відео камеру безпосередньо рух транспортного засобу, зупинення безпосередньо самим поліцейським транспортного засобу під час руху, і виключно за таких обставин вважається, що особа керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно п.1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 052290 від 24.09.2023 року, 24.09.2023 року близько о 01-30 год. в м. Дніпро по Запорізькому шосе біля будинку 48 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volksvagen, державний знак НОМЕР_1 , був зупинений відповідно до п.7 Закону України «Про Національну поліцію». Під час спілкування у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння шкіри обличчя). Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі Drager Alkotest 75.10 № 0336 у встановленому законом порядку, на що водій ОСОБА_1 погодився. Результат: 1,06%, тест 679, від керування відсторонений, чим порушено вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В заявленому суду клопотанні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Кріпаченко Д.С. зазначають, що 24.09.2023 року близько о 01 год. в м. Дніпро по Запорізькому шосе біля будинку 48 ОСОБА_1 сидів на пасажирському сидінні свого автомобіля Volksvagen, державний знак НОМЕР_1 , та чекав свого товариша для того, щоб поїхати до його матері додому, оскільки вона зателефонувала та повідомила, що погано себе почуває. До автомобіля підійшли працівники поліції, запропонували пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі Drager. Оскільки ОСОБА_1 не керував автомобілем, то погодився це зробити. Відносно нього працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення, від керування автомобілем його не відстороняли, оскільки він і так ним не керував.
З відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення та міститься в матеріалах даної справи, вбачається, що відеофіксування події починається з того моменту, коли працівники поліції знаходяться на вулиці біля припаркованого автомобіля та пропонують ОСОБА_1 надати документи, а згодом пройти огляд на стан сп'яніння.
Тобто, поліцейським не зафіксовано на службову відео камеру безпосередньо рух транспортного засобу Volksvagen, державний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , зупинення безпосередньо самим поліцейським цього транспортного засобу під час руху, тому підстави вважати за таких обставин, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння за наведених у протоколі обставинах відсутні, докази протилежного у матеріалах справи не містяться.
Таким чином, знаходження ОСОБА_1 в салоні транспортного засобу, який не є в стані руху, не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, за обставин, вказаних у протоколі.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Для визнання адміністративного правопорушення таким, що містить ознаки події правопорушення, діяльність особи має бути такою, що може розцінюватись як правопорушення передбачене тією чи іншою статтею.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначе
Так, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права, зокрема, допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення, тощо.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Отже, практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Спираючись на положення ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображена у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», «Балицький проти України» будь-яке порушення конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили.
Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП України відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Таким чином, враховуючи пояснення ОСОБА_1 з захисником, матеріали справи, суд дійшов до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 т. 130 КУпАП, зважаючи на відсутність у матеріалах справи будь-яких належних та допустимих доказів керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення, з урахуванням відсутності фіксування поліцейським на службову відео камеру безпосередньо руху транспортного засобу, зупинення безпосередньо самим поліцейським транспортного засобу під час руху, що виключає підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУ пАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 280, п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.О. Кудрявцева