ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м. Житомир
справа № 240/5665/23
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окремий мотопіхотний батальйон " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") та військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 окрема мотопіхотна бригада) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати усіх видів грошового забезпечення та додаткової винагороди;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн пропорційно розрахунку на місяць у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати усіх видів грошового забезпечення та грошового забезпечення - додаткової грошової винагороди за період з 20.10.2022 по 15.02.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити грошове забезпечення - додаткової грошової винагороди за період з 20.10.2022 по 15.02.2023 як особі, що входить до переліку осіб, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира мотопіхотного взводу. 20 жовтня 2022 року отримав поранення під час виконання службових обов'язків, був доставлений до ЛСБ "Селидове", після чого з 22 по 28 жовтня 2022 перебував на стаціонарному лікуванні в Міській клінічній лікарні №6 Дніпровської міської ради. В подальшому неодноразово перебував на лікуванні, а з 05.12.2022 по 03.01.2023 перебував у відпустці за станом здоров"я.
Зазначає, що у вказані періоди відповідачами не нараховувалась та не виплачувалась додаткова грошова винагорода у розмірі до 100000 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Вважаючи дії відповідача щодо невиплати додаткової винагороди протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 06.07.2023 зобов"язано Міністерство оборони України надати суду інформацію про засоби зв'язку із військовими частинами НОМЕР_1 та НОМЕР_3 або її уповноваженими представниками.
05 жовтня 2023 року військова частина НОМЕР_3 надіслала до суду відзив на позовну заяву (за вх.№67897/23), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що позивач жодного дня не перебував у списках військової частини НОМЕР_3 , відтак, у в/ч НОМЕР_3 відсутній обов'язок виплати грошового забезпечення, тому позовні вимоги до в/ч НОМЕР_3 є безпідставними та задоволенню не підлягають.
19 жовтня 2023 року військова частина НОМЕР_1 надіслала до суду відзив на позовну заяву (за вх.№70827/23), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю у зв"язку з виправленням суб"єктом владних повноважень оскаржуваних порушень.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 .
На підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України №1019 від 02.08.2022 позивача призначено на посаду командира мотопіхотного взводу мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними записами у військовому квитку (а.с. 20-21).
Відповідно до довідки №1367 від 19 січня 2023 року ОСОБА_1 з 07 серпня 2022 року по 07 листопада 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в селі Шахтарське Великоновосілківського району та селі Первомайське Покровського району Донецької області (а.с. 25).
Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №3007 від 15.11.2022 встановлено, що 20 жовтня 2022 року позивач під час проходження служби в районі Первомайське Донецької області отримав травму: мінно-вибухову травму, акубаротравма, ЗЧМТ, струс головного мозку, травматична перфорація правої барабанної перетинки". Також вказано що травмування пов"язане із захистом Батьківщини, захистом суверенітету і територіальної цілісності України (а.с. 28).
Вказані обставини підтверджуються також первинною медичною карткою невідкладної допомоги (а.с. 27).
22 жовтня 2022 року позивач був госпіталізований до 3 відділення хірургії, що підтверджується медичною картою стаціонарного хворого №1428522 та медичною документаціями за результатами огляду лікарями 24 жовтня 2022 року та 25 жовтня 2022 року ( а.с.29, 30, 31, 32, 33).
Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1428522 від 28 жовтня 2022 року, з 22 жовтня 2022 року по 28 жовтня 2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня №6 Дніпровської міської ради» з діагнозом: акубаротравма; закрита ЧМТ; струс головного мозку; травматична перфорація правої барабанної перетинки; початкова катаракта правого ока; макулопатія правого ока; ангіопатія за змішаним типом с венозним застоєм.
Відповідно до копії рапорта командира 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , що наданий до суду позивачем, 30 жовтня 2022 року лейтенант ОСОБА_1 прибув зі шпиталю після лікування (а.с. 36).
З 08 листопада 2022 року по 09 листопада 2022 року ОСОБА_1 , перебував на лікуванні в неврологічному відділенні клініки нейрохірургії та неврології Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону України (м.Вінниця) (а.с.37).
Згідно з епікризом (виписним) №1155 позивач з 09.11.2022 по 30.11.2022 перебував на лікуванні у військовій частині НОМЕР_5 (а.с. 38).
29.11.2022 проведено медичний огляд позивача військово-лікарською комісією (ВЛК), встановлено причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): "стан після вибухової травми (20.10.2022р.). ЗЧМТ. Струсу головного мозку у вигляді помірного цефалгічного та вестибуло-атактичного синдромів. Акубаротравма. Травматична перфорація правої барабанної перетинки, післятравматична правобічна нейросенсорна приглуховастість. Двобічний кохлеоневрит. Травма, згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007 відноситься до тяжких. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. На Підставі статті 81 графи III Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів".
Відповідно до відпускного квитка №348 від 03.12.2022, позивачу надавалась відпустка за станом здоров'я з 05.12.2022 по 03.01.2023.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач наполягає, що йому не було нараховано та виплачено грошове забезпечення у належному розмірі за період після отримання ним поранення з 20.10.2022 по 15.02.2023, а саме - не нараховано та не виплачено додаткову грошову виплату, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у розмірі 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров"я.
Отже спірні правовідносини у даній виникли у зв"язку з повнотою виплаченого позивачу розміру грошового забезпечення за період з 20.10.2022 по 15.02.2023.
Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд вказує на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991№ 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено Указами Президента України: №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, від 01.05.2023 № 254/2023.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
01.04.2022 до постанови №168, постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Спірним питання в межах розгляду даної справи є наявні у позивача права на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за час перебування на стаціонарному лікуванні, у зв"язку з отриманим 20.10.2022 пораненням.
Матеріали справи свідчать, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у відпустці за станом здоров"я та проходив ВЛК в період з 20.10.2022 по 15.02.2023.
Таким чином, у вказані проміжки часу позивачу мало бути нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, збільшену до 100000 грн.
Водночас, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до довідки про доходи №6971 від 29.09.2023, що надіслана до суду військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 в період з лютого 2023 року по липень 2023 року нараховано та виплачено грошове забезпечення у розмірі 1013421,74 грн.
Зі змісту вказаної довідки судом встановлено, що позивач за період служби з лютого 2023 року по липень 2023 року включно отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, із розрахунку 100000 грн на місяць.
При цьому, суд вказує, що позивачу нараховано додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, у розрахунку 100000 грн на місяць, а саме:
- у серпні 2023 року за 22 дні листопада 2022 року, за 27 днів грудня 2022 року та за 2 дні січня 2023 року;
- у березні 2023 року нараховано за лютий 2023 року.
Позивачем, наведені розрахунки та виплата грошового забезпечення не спростована та не заперечується.
Військова частина НОМЕР_1 у своєму відзиві на позовну заяву визнає факт несвоєчасного нарахування та виплати додаткового грошового забезпечення, що у свою чергу пояснює несвоєчасним отриманням медичних документів висновків ВЛК, які є підставою для нарахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, збільшеної до 100000 грн.
Підсумовуючи наведене, судом не встановлено обставин які б ставили під сумнів наведені у вказаній довідці відомості про сплату грошового забезпечення позивачу за оскаржуваний період, в тому числі виплату додаткової винагороди.
Отже, з урахуванням досліджених судом доказів та встановлених під час розгляду справи обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень відновив право позивача виплату грошового забезпечення у належному розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Окрім того, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
З огляду на викладене, зважаючи на самостійну виплату військовою частиною НОМЕР_1 належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 20.10.2022 по 15.02.2023, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Щодо позовних вимог до військової частини НОМЕР_3 про зобов"язання нарахувати та виплати позивачу грошове забезпечення, суд зазначає наступне.
Зазначені позовні вимоги є похідними від вимоги позивача про зобов"язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування додаткової грошової винагороди.
Отже, з урахуванням вищевказаних висновків суду про відсутність підстав для зобов"язання військової частини НОМЕР_1 вчинити дії щодо нарахування грошового забезпечення позивача, підстави для задоволення позовних вимог до військової частини НОМЕР_3 відсутні.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сплати судового збору не стягуються з відповідача.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_6 ) до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окремий мотопіхотний батальйон " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") (Донське, Волноваський район, Донецька область,85772, код ЄДРПОУ 26613668) та військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 окрема мотопіхотна бригада) (Донське, Волноваський район, Донецька область,85772, код ЄДРПОУ 26615223) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 13 листопада 2023 року.
Суддя А.В. Горовенко