Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року Справа№200/3760/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 1), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не нарахування та невиплати позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 грн., у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.09.2022 по 08.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
зобов'язати відповідача 1 нарахувати та виплатити позивачу збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 грн. у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.09.2022 по 08.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходить військову службу у відповідача 1. У період з 26.09.2022 по 08.01.2023 позивач перебував в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ). Під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), позивач виконував бойові завдання на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - військова частина НОМЕР_3 ), у зв'язку з чим набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн. відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”. Однак, відповідачем збільшена додаткова винагорода позивачу не нараховувалась у зв'язку з відсутністю підстав здійснення такої виплати. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, та такою, що порушує його право на отримання належних виплат.
Ухвалою суду від 14.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи; витребувано додаткові докази по справі.
Від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що підвищена додаткова винагорода за період перебування позивача у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки начальником НОМЕР_2 прикордонного загону не надано підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах. Відповідач зазначає, що у зв'язку з не отриманням відповідної інформації від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому направлявся лист з клопотанням про надання інформації щодо відряджених військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах, за встановленою формою (у виді довідок), однак було надано відповідь, в якій зазначено, що НОМЕР_2 прикордонний загін імені князя Володимира Великого не вбачає підстав для надання довідок для виплати підвищеної додаткової винагороди. Разом з цим, надана довідка оформлена з порушенням вимог наказу 392-АГ, так як в ній відсутні (не зазначені) документи, у яких саме і фіксується як факт участі у бойових діях, так і дні участі. У зв'язку з наведеним, відповідач вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні, тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 11.09.2023 залучено до участі у справі як співвідповідача 105 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) (далі відповідач 2).
Відповідач 2 своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , проходить службу у НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ), що не заперечується сторонами по справі.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.09.2022 №372-ОС “Про особовий склад” майстер-сержанта ОСОБА_1 (П-023471), призначено інспектором прикордонної служби вищої категорії - начальником групи зв'язку першої прикордонної застави відділу прикордонної служби № 2, звільнивши з посади інспектора прикордонної служби 1 категорії - техніка відділення зв'язку відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), згідно з пунктом 310 Положення (призначення військовослужбовців на вищі, рівні та нижчі (не більше ніж на один ступінь) посади у воєнний час здійснюється без згоди цих військовослужбовців.).
Відповідач - 1 не заперечує, що позивач з вересня 2022 по січень 2023 перебував в оперативному у відповідача 2. Також, відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 №12/1255 від 10.06.2023, майстер-сержант ОСОБА_1 , зокрема, відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № (гриф)/25-2075-Е військовослужбовця передислоковано з НОМЕР_5 прикордонного загону на ділянку НОМЕР_2 прикордонного загону, військовослужбовець з 28.09.2022 по 04.01.2023 перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_2 прикордонного загону. 06.01.2023 військовослужбовець прибув зі службового відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону і приступив до виконання обов'язків, відповідно до наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 05.01.2023 №4-ВВ. Вказану довідку було надано позивачем разом з позовною заявою.
Від відповідача-1 разом з відзивом на позов надійшла довідка ВЧ НОМЕР_1 №12/2528 від 30.08.2023, в якій зазначено, що майстер-сержант ОСОБА_1 з 28.09.2022 по 05.01.2023 перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_2 прикордонного загону.
Також відповідачем - 1 було долучено лист НОМЕР_2 прикордонного загону ім. князя Володимира Великого “Про надання відповіді” №22/4820-22 від 29.11.2022 в якому зазначено, що підрозділи Держприкондонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення, у зв'язку з чим довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 , не опрацьовувались.
А також було додано відомості щодо виплати за спірний період позивачу додаткової винагороди в розмірі із розрахунку 30000 грн. на місяць пропорційно часу військової служби.
Також представником позивача додано відповідь на адвокатський запит від 06.06.2023 НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ), в якій повідомлено, що позивач перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкування у відповідача 2 в період з 28.09.2022 по 04.01.2023. Підвищена додаткова винагорода з вересня 2022 року по січень 2023 року (перебував у відряджені на ділянці НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого) не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки відповідачем 2 не надано інформації (довідки) про дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених наказом №392-АГ, за формою, наведеною у додатку до наказу №392-АГ (окрім, за один день жовтня та грудень 2022). Крім того, на звернення в/ч НОМЕР_1 щодо необхідності отримання підтверджуючих документів безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах під час його перебування у НОМЕР_2 прикордонному загоні, НОМЕР_2 прикордонний загін імені князя Володимира Великого повідомив, що підтверджуючі документи не будуть надані у зв'язку з тим, що військовослужбовці в/ч НОМЕР_1 не приймали участі у бойових діях і заходах, (лист 105 прикордонного від 29.11.2022 №22/4820-22 вих. «Про надання інформації»).
Крім того, представником позивача додано відповідь відповідача 2 на адвокатський запит від 02.06.2023, в який повідомлено, що військовослужбовці НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), у тому числі і позивач, перебувають на фінансовому забезпеченні у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ). Наказ про виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн., пропорційно із розрахунку на місяць, опрацьовується посадовими особами НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ). Таким чином, повідомити про причину невиплати, позивачу додаткової винагороди, передбаченої вимогами постанови КМУ від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького, складу, поліцейським та їх, сім'ям під час, дії воєнного стану» 105 прикордонний загін імені князя ОСОБА_2 немає можливості. Довідка про безпосередню участь в бойових діях, або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області позивачем від 07.01.2023 № 3515 105 прикордонним загоном імені Князя Володимира Великого видана керівництву 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) в одному примірнику.
Також представником позивача надано архівні відомості, відповідно до яких позивач у період з вересня 2022 року по січень 2023 року не отримував додаткову винагороду у розмірі до 100000 грн., передбачену вимогами постанови КМУ, від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького, складу, поліцейським та їх, сім'ям під час, дії воєнного стану».
Отже, спірним питанням у даній справі є правомірність не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно п.1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі до 100000 грн. з вересня 2022 року по січень 2023 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Згідно зі ст.16 Закону України “Про Державну прикордонну службу України” умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Ч.2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011) передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону № 2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
П.3 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Адміністрація Держприкордонслужби відсутня у цьому переліку.
З урахуванням цього, а також віднесення МВС до органів, якими спрямовується і координується діяльність Держприкордонслужби, Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України затверджена наказом саме МВС України від 25.06.2018 № 558, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306 (далі - Наказ МВС №558).
Цей наказ містить загальні положення щодо правил та умов виплати грошового забезпечення відповідача та аналогічно із Законом №2011 передбачає у його структурі таку складову, як одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 строком на 30 діб. Цей строк неодноразово продовжувався аналогічними Указами та наразі триває.
28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію” КМУ України була прийнята постанова №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”.
П.1 постанови КМУ №168 передбачає, що військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Аналіз змісту п.1 постанови КМУ №168 дозволяє виявити обов'язкові умови виплати передбаченої нею додаткової винагороди військовослужбовцями Держприкордонслужби у розмірі до 100000 грн.: - період дії воєнного стану; - беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів; - наявність наказу командира.
Вирішуючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ суд зазначає наступне.
П.1 Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 03.10.1992 № 493/92 установлено, що з 01.01.1993 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Відповідно до п.2 та 3 того самого Указу державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається КМУ. Нормативно-правові акти, зазначені в ст. 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Згідно з п.2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, що затверджене постановою КМУ від 28.12.1992 № 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов'язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб'єкта нормотворення.
П.15 того самого Положення визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Враховуючи, що наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ містить норми, які зачіпають права громадян - військовослужбовців на отримання додаткової винагороди, встановлюють організаційно-правовий механізм реалізації таких прав, ці накази підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України. Судом не встановлений факт такої реєстрації, відтак зазначений наказ не може вважатися такими, що набрав чинності та підлягає застосуванню.
Зважаючи на це, суд не приймає до уваги посилання відповідачів на наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ, як на підставу не виконання перед військовослужбовцем зобов'язань щодо виплати додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ №168. Цей наказ не може змінювати правове регулювання відносин щодо вказаної вище винагороди та фактично погіршувати правове становище військовослужбовця.
Суд зазначає, що недотримання органами Держприкордонслужби вимог Наказу № 392-АГ в частині обміну інформацію про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.
За приписами ч.2, 6 ст.7 КАС України суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду визначений Інструкцією, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 № 188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.2016 за № 488/28618 (далі - Інструкція).
Згідно з п.1 розділу І Інструкції ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України […] за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях […] чи в антитерористичній операції […], інших заходах в умовах особливого періоду.
Відповідно до п.2 розділу IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається у разі: виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ).
Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється також за ті дні, коли у районі ведення бойових дій (районі проведення АТО, заходів із забезпечення НБО, районі воєнних конфліктів та проведення інших заходів в умовах особливого періоду) військовослужбовці беруть участь у здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км); веденні морського бою.
Аналіз вищезазначених положень Інструкції дає підстави для висновку, що участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії буде вважатися безпосередньою за умови, зокрема, вогневого контакту з противником, в тому числі, за умови вогневих уражень противником території, на якій здійснюються бойові дії та на якій перебуває військовослужбовець.
П.3 розділу IV Інструкції встановлено, що безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби; запису в журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу; рапорту (донесення) начальника (командира) прикордонного підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з числа доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях.
До рапорту долучаються підписані начальником органу Держприкордонслужби (командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, строку участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях.
Кожен аркуш списків завіряється підписом начальника органу Держприкордонслужби (начальника штабу, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою органу Держприкордонслужби; бойового донесення.
Згідно з п.4 розділу IV Інструкції документи про безпосередню участь у бойових діях подаються начальником органу Держприкордонслужби за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО, ООШ).
Орган військового управління (штаб АТО, ООШ) розглядає документи, зазначені в пункті 3 цього розділу, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди. (Пункт 5 розділу IV Інструкції).
Відповідно до п.6 розділу IV Інструкції на підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО, ООШ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях органом Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) видається наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях.
На підставі п.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Аналіз вищеназваних нормативно-правових актів свідчить, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів (вогневий контакт з противником, вогневі ураження противником території, на якій здійснюються бойові дії, розвідка на території противника).
Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15.12.2022 № 297) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789, територіальні громади Донецької та Луганської областей є територіальними громадами, які розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (зі змінами), територіальні громади Донецької та Луганської областей є територіальними громадами, які віднесені до територій, на яких ведуться (велись) бойові дії (територій можливих бойових дій).
Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.01.2023 № 1 Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій визначено врахувати в організації виконання завдань органами Державної прикордонної служби України під час участі з відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України такі райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 грудня 2022 року: Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська та Одеська області, акваторія Чорного та Азовського морів у межах територіальних вод України.
Водночас, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях (виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах у період з вересня 2022 року по січень 2023 року.
При цьому суд зазначає, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) у спірний період в період дії воєнного стану в Україні на території, яка визначена як район ведення воєнних (бойових) дій, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168, та не є безумовним доказом безпосередньої його участі у бойових діях чи відповідних заходах.
Таким чином враховуючи, що доказів про безпосередню участь позивача в спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів доказів суду не надано, відповідно правових підстав для нарахування додаткової винагороди за ці дні в розмірі 100000 грн. не вбачається.
З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Суд зазначає, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 р., серія А, № 303А, п. 29). Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” від 1.07.2003 р. (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” позивача звільнено від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) (ідентифікаційний код 14321765) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення складено та підписано 13.11.2023.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя І.В. Шинкарьова