Справа № 161/14240/23
Провадження № 2/161/3645/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
08 листопада 2023 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
за участю секретаря судового засідання Вольської А.А.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Луцької міської ради до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Орган опіки та піклування Луцької міської ради звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що 25.11.2011 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.09.2014 був розірваний. У шлюбі в них народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 2019 року малолітня ОСОБА_5 постійно проживає у батька та баби по АДРЕСА_1 . З пояснень родичів з'ясовано, що відповідач ОСОБА_2 перебуває в Польщі, де має нову сім'ю. 10.06.2023 ОСОБА_3 загинув в зоні проведення бойових дій. Фактично малолітня ОСОБА_5 залишилася без батьківського піклування та законних представників.
Про вказані обставини було повідомлено відповідача ОСОБА_2 та запропоновано з'явитися до служби у справах дітей з метою вирішення питання подальшого влаштування дитини.
Письмовими поясненнями від 25.07.2023 ОСОБА_2 повідомила позивача про те, що заперечує щодо позбавлення її батьківських прав та бажає забрати дочку до себе. Листом від 26.07.2023 було повторно повідомлено ОСОБА_2 про необхідність з'явитися у службу у справах дітей з метою захисту прав та інтересів її дитини. ОСОБА_2 до служби у справах дітей не з'явилася.
Наказом № 20 від 09.08.2023 ОСОБА_5 , була взята на облік у службу у справах дітей як дитина, яка перебуває в складних життєвих обставинах.
Посилаючись на викладене, орган опіки та піклування Луцької міської ради, просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування Луцької міської ради для подальшого влаштування до сімейних форм виховання, стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі частки, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з усіх видів заробітку на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 24.08.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Відзиву від відповідача у встановлений ухвалою строк до суду не надходило.
Ухвалою суду від 23.10.2023 закрито підготовче провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала та просила задовольнити з наведених у позовній заяві підстав, не заперечували щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялась шляхом надсилання судової повістки та розміщення судового оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада». Клопотань про відкладення на адресу суду не надходило.
За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, допитаної в якості свідка ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи та надані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с.07).
Батько дитини, ОСОБА_3 загинув 10.06.2023 в зоні проведення бойових дій під час заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, що випливає з свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 (а.с.08).
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 11.07.2023, ОСОБА_5 проживає з бабою ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 останні чотири роки, з матір'ю ОСОБА_2 інколи спілкується по телефону. У квартирі для ОСОБА_5 створені належні умови для навчання та відпочинку.
Із педагогічних характеристик № 01-28/58 від 15.02.2023 та № 01-28/275 від 04.07.2023 вбачається, що ОСОБА_5 навчається в КЗЗСО «Луцький ліцей № 11», проживає разом з бабою ОСОБА_6 , а також з батьком ОСОБА_3 до його загибелі 10.06.2023.
З висновку Служби у справах дітей Луцької міської ради № 190 від 10.08.2023 випливає, що листом служби у справах дітей від 14.07.2023 № 31-66/969/2023 було повідомлено ОСОБА_2 про те, що її малолітня дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилась без батьківського піклування та законних представників, оскільки її батько загинув, а мати проживає окремо від неї. Письмовими поясненнями від 25.07.2023 ОСОБА_2 повідомила про те, що заперечує щодо позбавлення її батьківських прав та бажає забрати дочку до себе. Листом від 26.07.2023 було повторно повідомлено ОСОБА_2 про необхідність з'явитися у службу у справах дітей з метою захисту прав та інтересів її дитини. ОСОБА_2 не відреагувала на запрошення, не надіслала доказів, які б підтвердили її участь у вихованні та матеріальному утриманні дочки, не повідомила дату її приїзду в Луцьк. Зі слів малолітньої ОСОБА_5 , її матір протягом останніх чотирьох років проживає окремо від неї, вони лише інколи спілкуються по телефону. Відтак, служба у справах дітей вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 , яка є бабою ОСОБА_5 , суду пояснила, що ОСОБА_2 донькою не займається, участі в її вихованні та утриманні не приймає, проживає окремо та не цікавиться життям дочки.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.
Разом з тим це, насамперед, є способом захисту прав та інтересів дитини, а тому при вирішенні цього питання перш за все необхідно виходити з інтересів дитини, з'ясувати та оцінити який позитивний чи негативний наслідок для дитини матиме таке рішення.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчим органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.
Як вказано в ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07.12.2006 у справі «Хант проти України»).
Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач тривалий час не бере участі у вихованні дочки, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідними матеріально-побутовими умовами, доглядом, вихованням, не спілкується з дочкою. Зазначені фактори в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дитини та самоусунення від виконання батьківських обов'язків.
Проаналізувавши наведене, суд дійшов висновку щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Крім того, згідно ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно зі ст. 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 193 СК України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнені з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
З ч. 3 ст. 180 СК України вбачається, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджується у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників з ким проживає дитина.
Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 193 СК України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнені з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини.
Отже, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітків (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 22.08.2023 та до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 2147,20 грн. (за дві позовні вимоги немайнового характеру) в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 89, 200, 206, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 19, 150, п.2 ч.1 ст.164, 165-167, 180-182, 193 СК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Передати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування Луцької міської ради, для подальшого влаштування.
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 22 серпня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття, на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Орган опіки та піклування Луцької міської ради(адреса: вул. Богдана Хмельницького, 19, м. Луцьк);
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 );
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта