ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
13 листопада 2023 рокуСправа №160/7254/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» про роз'яснення судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення та встановлення судового контролю у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» до відповідача-1: Державної податкової служби України, відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» про зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
06.05.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» до відповідача-1: Державної податкової служби України, відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», в якій позивач просить суд:
- зобов'язати відповідача-1: Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393) та відповідача-2: Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 44118658) збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку товариство з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» (код ЄДРПОУ: 43566006) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 173 703 грн. 00 коп. (сто сімдесят три тисячі гривень 00 копійок).
За наслідками розгляду означеної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» до відповідача-1: Державної податкової служби України, відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» про зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Зобов'язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) та Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку товариство з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» (код ЄДРПОУ 43566006) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 173 703 грн. 00 коп. (сто сімдесят три тисячі гривень 00 копійок).
Стягнуто на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» (код ЄДРПОУ 43566006) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1302,77 грн. (одна тисяча триста дві гривні сімдесят сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658).
Стягнуто на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» (код ЄДРПОУ 43566006) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1302,77 грн. (одна тисяча триста дві гривні сімдесят сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393).
Не погоджуючись із даним судовим рішенням від 21.09.2021 року Державною податковою службою України та Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду подані апеляційні скарги, за наслідками розгляду яких, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 року апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишені без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» про зобов'язання вчинити певні дії залишено без змін.
За реплікацією Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що 15.08.2022 року та 16.08.2022 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/7254/21 створено чотири (4) виконавчих листа в частині: 1) зобов'язання Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку товариство з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» (код ЄДРПОУ 43566006) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 173 703 грн. 00 коп. (сто сімдесят три тисячі гривень 00 копійок); 2) зобов'язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку товариство з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» (код ЄДРПОУ 43566006) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 173 703 грн. 00 коп. (сто сімдесят три тисячі гривень 00 копійок); 3) стягненняна користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» (код ЄДРПОУ 43566006) судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1302,77 грн. (одна тисяча триста дві гривні сімдесят сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658); 4) стягнення на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» (код ЄДРПОУ 43566006) судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1302,77 грн. (одна тисяча триста дві гривні сімдесят сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393).
19.08.2022 року представником позивача Дідик Лідією Михайлівною отримано 4 (чотири) оригінали виконавчих листа.
01.11.2023 року до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» про роз'яснення судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення та встановлення судового контролю, в якій позивач просить суд:
- надати відповідачу-1: Державній податковій службі України роз'яснення щодо способу та порядок виконання судового рішення чи винести додаткове рішення, у якому визначити спосіб та порядок виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року у справі № 160/7254/21
- в порядку судового контролю зобов'язати відповідача-1: Державну податкову службу України у 5-ти денний строк, з моменту отримання відповідної ухвали (постанови) суду, надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року у справі № 160/7254/21, у разі ненадання звіту застосувати штрафні санкції передбачені статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України та всиновити новий строк на подання звіту щодо виконання рішення суду.
В обґрунтування означеної заяви повивач посилається на те, що на теперішній час позивачем вичерпано усі заходи передбачені Законами України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», «Про виконавче провадження». Факт наявності досудового розслідування кримінального чи притягнення до відповідності винних осіб за його наслідками не відновить становища позивача його порушеного права та втрат матеріального характеру у зв'язку з невиконанням судового рішення. 29.08.2023 року товариства з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» отримало лист-відповідь Державної податкової служби України з приводу виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд у справі № 160/7254/21 у якому зазначає, рішенням Дніпропетровського окружного Дніпропетровського суду у справі № 160/7254/21 відповідно до частини 372 КАС України не визначено спосіб та порядок виконання судового рішення.
За відомостями протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.11.2023 року зазначене вище заява розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Розглянувши дану заяву та дослідивши викладені у неї доводи, суд вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частинами 2-3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Також, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Суд зазначає, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі №800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі №286/766/17 та в ухвалі від 05.07.2018 у справі №206/3911/17.
Так, виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.
Якщо, рішення суду відповідачем не виконується, це є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації громадянином його гарантованого Конвенцією "права на справедливий суд".
Між тим, за змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17.
Відповідно до вимог ч. 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, суд зазначає, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
При цьому, суд наголошує, що вимога позивача в порядку ч. 2 ст. 382 КАС України шляхом накладення штрафу за невиконання рішення є передчасною, оскільки судом не вирішувалось питання про встановлення судового контролю та подання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду.
Щодо роз'яснення судового рішення суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Отже, системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.13 року "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 вересня 2018 року у справі 638/11634/17.
З наявних матеріалів справи та заяви про роз'яснення судового рішення убачається, що фактично представником позивача поставлено питання щодо процедури виконання рішення суду від 21.09.2021 року про забезпечення, тобто конкретного способу виконання рішення.
Чинним КАС України не передбачено роз'яснення судового рішення щодо способу його виконання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року чітко викладена правова позиція суду та наведено докладне обґрунтування мотивів прийняття такої рішення з посиланням на норми чинного законодавства, якими керувався суд. Вказане рішення суду двоякому тлумаченню не підлягає, оскільки є чітким та ясним і додаткового роз'яснення не потребує.
Отже, відсутні підстави для роз'яснення такого рішення.
Щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Наведена норма КАС України не містить конкретного переліку обставин для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. При цьому судове рішення не може бути змінено по суті.
Заявлена вимога щодо зміни способу і порядку виконання рішення суду фактично змінює рішення суду, тобто виходить за межі позовних вимог, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті та суперечить нормам статті 378 КАС України.
Згідно з частинами першою та другою ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Конституційний Суд України у рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 (справа № 1-26/2012), зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу № 1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні № 5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002, Ромашов проти України від 27.07.2004, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року вже визначено спосіб захисту порушеного права позивача враховуючи ті нормативно-правові акти, що були чинними на час виникнення спірних відносин і це рішення підлягає виконанню.
На стадії виконання судового рішення у цій справі у суду відсутні повноваження щодо зміни визначеного рішенням суду способу захисту порушеного права позивача.
Що посилань позивача на ст. 383 КАС України, то суд зазначає, що дана стаття передбачає визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. При цьому, вимоги позивачем в порядку ст. 383 КАС України не заявлені, а тому такі посилання на означену статтю судом до уваги н береться.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» про роз'яснення судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення та встановлення судового контролю.
Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 252, 256, 293, 294, 295, ч.1 ст.370, 378, ч.1 ст.382 , ст. 383 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Тек Магнат» про роз'яснення судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення та встановлення судового контролю - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник