ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
13 листопада 2023 року Справа 160/29037/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
07.11.2023 (до відділення поштового зв'язку таку подано 02.11.2023 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , без урахуванням страхового стажу роботи та заробітної плати за червень 2004 року, вересень 2005 року, липень 2006 року, вересень 2007 року, січень-грудень 2008 року, квітень 2009 року, травень 2014 року, травень 2015 року, жовтень 2016 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 16.05.2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням страхового стажу роботи:
за червень 2004 року, вересень 2005 року на посаді спеціаліста II категорії Синельниківського районного відділу земельних ресурсів Дніпропетровського обласного Головного управління земельних ресурсів;
за липень 2006 року, вересень 2007 року на посаді провідного спеціаліста відділу Синельниківського районного відділу земельних ресурсів Дніпропетровського обласного Головного управління земельних ресурсів;
за січень-грудень 2008 року на посадах провідного спеціаліста, провідного спеціаліста відділу Синельниківського районного відділу земельних ресурсів;
за квітень 2009 року на посаді головного спеціаліста відділу Держкомзему у Синельниківському районі Дніпропетровської області;
за травень 2014 року, травень 2015 року на посаді начальника відділу землеустрою, охорони та ринку земель Управління Держземагенства у Синельниківському районі Дніпропетровської області;
за жовтень 2016 року на посаді начальника відділу землеустрою , охорони та ринку земель Управління Держгеокадастру у Синельниківському районі Дніпропетровської області,
та заробітної плати за вказані періоди на найбільш вигідних умовах та виплати перераховану пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023 року зазначена вище справа розподілена та 08.11.2023 року передана судді Пруднику С.В.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Так, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Так, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Як убачається із поданої до суду позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , без урахуванням страхового стажу роботи та заробітної плати за червень 2004 року, вересень 2005 року, липень 2006 року, вересень 2007 року, січень-грудень 2008 року, квітень 2009 року, травень 2014 року, травень 2015 року, жовтень 2016 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 16.05.2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням страхового стажу роботи: за червень 2004 року, вересень 2005 року на посаді спеціаліста II категорії Синельниківського районного відділу земельних ресурсів Дніпропетровського обласного Головного управління земельних ресурсів; за липень 2006 року, вересень 2007 року на посаді провідного спеціаліста відділу Синельниківського районного відділу земельних ресурсів Дніпропетровського обласного Головного управління земельних ресурсів; за січень-грудень 2008 року на посадах провідного спеціаліста, провідного спеціаліста відділу Синельниківського районного відділу земельних ресурсів; за квітень 2009 року на посаді головного спеціаліста відділу Держкомзему у Синельниківському районі Дніпропетровської області; за травень 2014 року, травень 2015 року на посаді начальника відділу землеустрою, охорони та ринку земель Управління Держземагенства у Синельниківському районі Дніпропетровської області; за жовтень 2016 року на посаді начальника відділу землеустрою , охорони та ринку земель Управління Держгеокадастру у Синельниківському районі Дніпропетровської області, та заробітної плати за вказані періоди на найбільш вигідних умовах та виплати перераховану пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
В той же час, позивачем у якості відповідача зазначено лише як Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 44 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно п. 4.2 розділу IV постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2002 року №22-1 Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції постанови Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 року за № 339/35961), при прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема, сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Так, позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Заява про призначення пенсії за віком позивачу відпрацьовувались по принципу “єдина черга” та автоматизованим шляхом потрапила на відпрацювання до спеціалістів Головного управління Пенсійного фонду України в іншій області, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
При цьому, саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.09.2023 року №046850012690 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії та не зараховані спірні періоди роботи через відсутність страхових внесків в системи персоніфікованого обліку за наслідками розгляду її заяви від 06.09.2023 року.
Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід чітко сформулювати та уточнити позовні вимоги, визначитися із кількістю відповідачів (вірним найменуванням відповідачів) та з позовними вимогами відносно кожного.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згаданою нормою регламентований обов'язок позивача щодо визначення змісту кожної позовної вимоги, та особу (відповідача), до якої така вимога пред'явлена.
Проаналізувавши позовні вимоги та склад учасників справи, слід звернути увагу на те, що позивач просить суд зобов'язати Голову комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України Якубівського Володимира Леонідовича змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_2 , зазначивши причину звільнення у наказі «за пунктом 64 підпунктом «а» Положення (за віком)», проте сама ДФС України, яка наразі не припинена, учасником справи не визначена.
Даний недолік підлягає усуненню, шляхом уточнення складу учасників справи або змісту позовних вимог а подання до суду виправленої позовної заяви (сторінок з недоліками) відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, частиною першою статі 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Вимоги до письмових доказів встановлені статтею 94 КАС України.
Так, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2020), затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 року №144.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Однак позивачем, в порушення наведеним нормам права, для суду та для відповідачів у справі, у якості додатків до позовної заяви, додано ксерокопії документів, які не містять дату засвідчення таких документів.
Висновок щодо обов'язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постановах від 02.10.2018 по справі №2а-15994/12/2670, від 11.09.2018 по справі №826/15414/17, від 11.02.2020 по справі №826/2935/14.
Суд зазначає, що оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення Згідно з оригіналом чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Такий правовий висновок викладено у п.20 постанови Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №160/7887/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 81616942).
При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі № 826/15414/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 94840145) зазначив, що долучення до матеріалів справи світлокопій документів, як письмових доказів, які не є оригіналами та не є копіями, оскільки засвідченні з порушенням вимог КАС України, свідчить, що такі докази є належними та свідчить про порушення судом правил дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення.
У постанові від 30.11.2020 у справі №580/207/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 93217021) Верховний Суд зазначив, що важливою вимогою використання копії письмового доказу як достовірного та допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.
Приписами КАС України визначено дві форми подання до суду письмових доказів: в паперовій формі (в оригіналі або в належним чином засвідченій копії) або в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Іншої форми подання до суду процесуальних документів (в тому чисті письмових доказів) чинними нормами КАС України не передбачено.
У цій справі Верховний Суд зауважив, що розгляд судами попередніх інстанцій справи на підставі документів, які не підписані електронним цифровим підписом та не містять будь-яких інших ознак належного засвідчення копій документів, свідчить про вирішення спору на підставі доказів, які не відповідають критеріям достовірності, що стало підставою для скасування судових рішень.
Крім того, правовий висновок про те, що долучення до позовної заяви копій документів, які не засвідчені в установленому порядку (зокрема, посвідчення, яке надає право на відповідні пільги), є підставою для залишення позовної заяви без руху викладено Верховним Судом в ухвалах від 25.03.2021 у справі №9901/89/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 95815537), від 12.01.2021 у справі №9901/11/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 94071104), від 01.10.2020 у справі №9901/313/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 91919620) та багатьох інших.
Відтак, позивачу слід подати до суду належним чином засвідчені додатки до позовної заяви для суду та для відповідачів із зазначенням дати засвідчення документів.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- позовної заяви та її копіями, відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України відносно кожного відповідача (визначитися із суб'єктивним складом відповідачів);
- належним чином засвідчені додатки із зазначенням дати засвідчення документів до позовної заяви для суду та для відповідачів.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник