ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
13 листопада 2023 року Справа №160/7082/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кучугурній Н.В. у справі №160/7082/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання дій та наказів неправомірними,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання дій та наказів неправомірними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі №160/7082/23 (суддя Турова О.М.) позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання неправомірними і скасування наказів та про визнання неправомірними дій повернуто позивачеві.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.08.2023 справу №160/7082/23 передано для розгляду судді Туровій О.М.
У зв'язку з відсутністю судді Турової О.М. в автоматизованому розподілі КП «ДСС» напередодні тривалої відпустки, розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 № 457, призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/7082/23.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №160/7082/23 передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду від 23.08.2023 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання дій та наказів неправомірними. Цією ухвалою встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду оригіналу позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання дій та наказів неправомірними і доданих до неї документів (для суду та відповідно до кількості учасників справи).
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.09.2023 продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 23.08.2023 та установив позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
15.09.2023 позивачем через систему «Електронний суд» на виконання вимог ухвали суду від 23.08.2023 надано позовну заяву, в якій він просить суд:
- визнати неправомірними з часу їх видання та скасувати: Наказ «Про призначення службового розслідування» від 29.05.2022 № 191/1, Наказ «Про призначення службового розслідування» від 05.06.2022 № 238/1, Наказ «Про результати службового розслідування» від 29.05.2022 № 189/1, Наказ «Про результати службового розслідування» від 30.06.2022 № 81/30062022 за підписом м-ра ОСОБА_2 ;
- визнати неправомірними діями в/ч НОМЕР_1 - виготовлення Наказу «Про призначення службового розслідування» від 29.05.2022 № 189/1, Наказу «Про результати службового розслідування» від 29.05.2022 №191/1, Наказу «Про призначення службового розслідування» від 05.06.2022 № 238/1, Наказу «Про результати службового розслідування» від 30.06.2022 № 81/30062022 шляхом друкування, проставлення відбитку гербової печатки в/ч НОМЕР_1 на написі «командир в/ч НОМЕР_1 майор ОСОБА_2 та подання Дніпропетровському окружному адміністративному суду як законних наказів командира в/ч НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 20.09.2023 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 01.11.2023 залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання дій та наказів неправомірними; встановив позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
09.11.2023 через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву про відвід судді Кучугурної Н.В., в якій він просить суд:
- задовольнити подану ним заяву та передати справу на розгляд по суті іншим суддею.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що провадження у справі №160/7082/23 було відкрито ухвалою від 20.09.2023, а тому повноваження суду щодо залишення позовної заяви без руху на підставі частини 13 статті 171 КАС України могли бути реалізовані не пізніше наступного дня, тобто не пізніше 21.09.2023. Проте, суддею Кучугурною Н.В. лише через 40 днів після відкриття провадження у справі №160/7082/23, а саме 01.11.2021 було постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, з посиланням на ч.13 ст. 171 КАС України. Також позивач указує, що в ухвалі суду від 20.09.2023 про відкриття провадження у справі зроблено висновок про те, що порушень строків, передбачених ст.122 КАС України не встановлено. За таких обставин, позивач уважає, що перегляд суддею висновків, зроблених нею в попередній ухвалі від 20.09.2023 є порушенням принципу правової визначеності та передбачуваності. Виходячи з наведених обставин та враховуючи відсутність самовідводу, позивач стверджує, що суддя Кучугурна Н.В. не забезпечила достатньо гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу її безсторонності, що, на думку позивача, є порушенням ст. 6 Конвенції гарантій на справедливий судовий розгляд його справи неупередженим судом.
Розглянувши подану позивачем заяву про відвід судді, суд зазначає про таке.
За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Надаючи оцінку доводам позивача щодо наявності правових підстав для відводу судді Кучугурній Н.В., суд зазначає, що заявлений відвід обумовлений не погодженням Дорошенка С.М. з постановленою судом ухвалою від 01.11.2023 про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, відповідно до частини 13 статті 171 КАС України.
Таким чином, заявлений відвід обумовлений не погодженням з процесуальними рішеннями судді, вчиненими під час розгляду справи.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на викладене, а також ураховуючи відсутність будь-яких інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу судді, суд уважає заяву позивача про відвід судді Кучугурній Н.В. у справі необґрунтованою та безпідставною.
Згідно з частиною 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
У період з 06.11.2023 по 10.11.2023 суддя Кучугурна Н.В. перебувала у щорічній відпустці, що підтверджується відповідною довідкою, копія якої долучена до матеріалів справи. У зв'язку з цим, ухвалу постановлено після виходу судді з відпустки.
Керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурної Н.В.
Передати адміністративну справу №160/7082/23 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.В. Кучугурна