ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року Справа № 160/21923/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
29 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати рішення №047150022255 від 30 травня 2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років незалежно від віку на пільгових умовах у відповідності до вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - протиправним та скасувати дане рішення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період його працевлаштування з 15 листопада 1994 року по 22 березня 2001 року (06 років 04 місяці 08 днів) за професією «машиніст екскаватора» як такий, що передбачений Розділом IV Постанови Кабінету Міністрів України №202 від 31 березня 1994 року «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років»;
- призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років незалежно від віку на пільгових умовах у відповідності до вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючі з дня звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 22 травня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на день звернення позивача до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років незалежно від віку на пільгових умовах - 22 травня 2023 року - загальний страховий стаж позивача складав 31 рік 11 місяців 09 днів, а пільговий стаж на зазначеній посаді, який надає право на пільгове пенсійне забезпечення у відповідності до вимог ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», складав 28 років 06 місяців 22 дні. Отже, на думку позивача, у нього були всі умови для реалізації його права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах у відповідності до вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, Рішенням відповідача - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області - №047150022255 від 30 травня 2023 року у призначенні пенсії позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу відповідно до частини 3 статті 114 зазначеного Закону (25 років).
Позивачем було зауважено, що відповідачем не зарахований, як пільговий стаж, передбачений ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період його працевлаштування з 15.11.1994 по 22.03.2001 року (06 років 04 місяці 08 днів). При цьому, записи про періоди його роботи були внесені до трудової книжки на підставі наказів з посиланням на їх номер і дату та скріплені печатками підприємств, виконані чітко та без будь-яких виправлень, помарок чи підтирань, тому не можуть викликати сумнівів в своїй достовірності та не потребують підтвердження іншими документами.
Отже, позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправним, винесеним з порушенням норм чинного законодавства, та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не надав. Ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження відповідачем отримано під підпис 22.09.2023 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Проте, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, може бути кваліфіковано судом, як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з обставин справи та наявних у справі матеріалів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.05.2023 року звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України 1058-IV).
Заява від 22.05.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке рішенням від 30.05.2023 №047150022255 відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. В рішенні зазначено, що: «Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дата звернення до органів Пенсійного фонду України 22.05.2023 року.
Вік заявника 47 років 11 місяців.
Відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників, - за Списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. За наданими документами та враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, на теперішній час, загальний стаж особи склав 31 рік 10 місяців 1 день.
Пільговий стаж складає: 27 років 7 місяців 6 днів, а саме Список №1-6 років 4 місяці 8 днів; ч.3 ст 114 ЗУ №1058 пост. КМУ №202- 21 рік 2 місяці 27 днів.
До страхового стажу зараховано всі періоди роботи згідно наданих документів.
Працює.
В призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно наданої заяви від 22.05.2023 відмовлено, за відсутності пільгового стажу, згідно ч.3 ст.114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”, на дату звернення.
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату 06.06.2025 року.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.»
Позивач вважає зазначене рішення відповідача противоправним, тому звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (далі Постанова №202).
У Постанові Кабінету Міністрів України №202 зазначено, що право на пенсію незалежно від віку мають ... машиністи екскаваторів та їх помічники (Розділ IV Постанови).
З змісту згаданого Розділу вбачається, що працівники, зайняті на відкритих гірничих роботах з видобування (розкривання) вугілля, руди та інших корисних копалин у розрізах і кар'єрах глибиною 150 м і більше, крім робіт на поверхні (включаючи відвали): ... машиністи екскаваторів та їх помічники.
Таким чином, працевлаштування за вищевказаною професією відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та Розділу IV Постанови Кабінету Міністрів України №202 від 31 березня 1994 року «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» надає право на пенсію незалежно від віку при наявності 25 років підземного стажу.
Відповідно до ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Суд констатує тотожність правила на вихід на пенсію згідно ст. 14 Закону №1788-XII та ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Згідно з ч. 6 ст. 56 Закону №1788-XII, при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до ст.13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).
П.10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п.1, 2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з п.20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Аналіз вищезазначених положень свідчить, що право особи на призначення пільгової пенсії має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.
Так, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , що видана на ім'я позивача 31.10.1994, судом встановлено, що:
- в період часу з 01 вересня 1990 року по 18 січня 1994 року - позивач навчався в ПТУ №44 м. Кривого Рогу за спеціальністю - машиніст екскаватора;
- 31.10.1994 року - був прийнятий на роботу до Інгулецького гірничо- збагачувального комбінату на рудник на посаду машиніста екскаватора з ємністю ковша понад 2,5 метрів кубічних 3 розряду в кар'єрі згідно з наказом №1598 від 31 жовтня 1994 року;
- 01.02.1997 року - переведений на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті на руднику на посаду машиніста екскаватора 4 розряду, зайнятого в кар'єрі повний робочий день згідно до наказу №291 від 01 лютого 1997 року;
- 28.11.1999 року - переведений на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті на руднику на посаду машиніста екскаватора з ємністю ковша понад 2,5 метрів кубічних 6 розряду, зайнятого в кар'єрі повний робочий день відповідно до наказу №1882 від 29 листопада 1999 року;
- 23.03.2001 року - переведений на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті в кар'єрі на посаду машиніста екскаватора 6 розряду кар'єрної дільниці №1 згідно до наказу №772 від 20 березня 2001 року, де працює на теперішній час, що також підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою № 206 від 22.05.2023 року про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у нй.
Наявні записи в трудовій книжці позивача не суперечать та не порушують положення розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58.
Суд зазначає, що професія, за якою позивач був працевлаштований в період часу з 15 листопада 1994 року по 22 травня 2023 року (день звернення до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років незалежно від віку на пільгових умовах) - машиніст екскаватора - відповідно до Розділу І підрозділу 3 позиції 10104000-17541 Постанови Кабінету Міністрів України №773 від 15 листопада 1994 року «Про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (додаток до Постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»), а також Розділу IV Постанови Кабінету Міністрів України №202 від 31 березня 1994 року «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» - відноситься до Списку №1.
З трудової книжки вбачається, що позивачем виконувались роботи в кар'єрі на глибині 150 метрів та нижчі, що підтверджується записами, які зроблені в трудовій книжці позивача (записи за №№1, 2, 3), де вказано, що позивач працював саме «в кар'єрі».
Суд зауважує, що суб'єктом владних повноважень в оскаржуваному рішенні взагалі не зазначено, які саме періоди роботи позивача не зараховані до пільгового стажу та з яких саме підстав.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 року в справі №815/1554/17, аналізуючи практику Європейського Суду з прав людини, вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.
Як вже зазначалося судом, оскаржуване рішення не містить конкретних періодів роботи позивача, які не зараховані до пільгового стажу.
Вказане не відповідає загальному принципу правової визначеності.
Тому, період з 15 листопада 1994 року по 22 березня 2001 року за професією «машиніст екскаватора» підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та Постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202.
Відтак, спірне рішення №047150022255 від 30.05.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років незалежно від віку на пільгових умовах у відповідності до вимог ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, а тому є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 22.05.2023 року, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
При цьому, суд зазначає, що до компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, а здійснюється лише контроль легальності рішень, дій або бездіяльності відповідача щодо вказаних питань.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача.
Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв невмотивовані рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії.
Таким чином, враховуючи не подання відповідачем відзиву на позов, та те, що у спірному рішенні про відмову у призначенні пенсії відповідач не вказав періоди, які не зараховані до пільгового стажу, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати спірне рішення; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22.05.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202 періодів роботи відповідно до записів трудової книжки періоди роботи позивача з 15 листопада 1994 року по 22 березня 2001 року за професією «машиніст екскаватора».
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047150022255 від 30.05.2023 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.05.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Постанови КМУ від 31.03.1994 року № 202 періодів роботи відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 - з 15.11.1994 по 22.03.2001 за професією «машиніст екскаватора».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник