ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 рокуСправа №160/21993/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
30 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточненого позову, просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із 100% сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , виходячи із 100% сум грошового забезпечення, без обмеження її граничним розміром, з моменту звернення з відповідною заявою 10.07.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Зазначив, що згідно протоколу із пенсійної справи, позивачу було призначено пенсію виходячи 100%, оскільки до 04.04.2006 року пункт «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-XII передбачав - військовослужбовці, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Згідно до пенсійної справи позивач є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС 1 категорії. Відповідно до розрахунку станом 01.01.2008 основний розмір пенсії складає 91% від сум грошового забезпечення. Зауважив, що даний % від грошового забезпечення позивач отримує і по сьогоднішній день. Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає, що такі дії суперечать вимогам діючого законодавства. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
19.10.2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління та отримує пенсію за 32 роки вислуги відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).
Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №2262, в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивача, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12) пенсії призначалися у таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з пунктом «в» статті 13 Закону особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшувався на 10 процентів, а віднесеним до категорії 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1 - 95 процентів, до категорій 2 і 3 - 90 процентів.
З урахуванням зазначеного, оскільки ОСОБА_1 було звільнено у відставку за станом здоров'я та він відноситься до категорії осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC 1 категорії, пенсія йому була призначена у максимальному відсотку від грошового забезпечення, а саме, в розмірі 95%.
Законом України від 04.07.2002 №51-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» було внесено зміни до низки актів, в тому числі до статті 13 Закону №2262 про розмір пенсії за вислугу років у відсотках.
Враховуючи зміни до статті 13 Закону №2262 загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1 - 100 процентів, до категорій 2-95 процентів.
При цьому, раніше призначені пенсії перераховувались з відповідних сум грошового забезпечення встановленого на 1 січня 2003 року.
З 01.01.2003 пенсія позивача обчислювалася у розмірі 100% від грошового забезпечення.
З 29.04.2006 набрав чинності Закон України від 04.04.2006 №3591-ІУ «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців".
Пункт "в" статті 13 в новій редакції Закону визначає розмір пенсій, які призначаються військовослужбовцям, звільненим зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.
Відповідно до п. "в" статті 13 Закону № 2262, особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Таким чином, для підвищення пенсій на 5% чи 10% учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яке було раніше передбачено цим пунктом, правові підстави відсутні.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, як пенсіонер Міністерства внутрішніх справ України.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 року, категорія 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 29.07.2021 року.
ОСОБА_1 є інвалідом 2-ої групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 24.09.2012 року.
Відповідно до висновку № 83/22755 від 01.09.1999 року ОСОБА_1 призначено пенсію у розмірі 95% грошового забезпечення.
10.07.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про здійснення перерахунку основного розміру пенсії заявника виходячи із 100% сум грошового забезпечення.
Листом від 11.08.2023 року №38284-30197/К-01/8-0400/23, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 2262 (в редакції закону, яка діяла на дату призначення пенсії ОСОБА_1 ) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служба за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12) пенсії призначалися у таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 процента відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону № 2262 особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшувався на 10 процентів, а віднесеним до категорії 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (під час проходження служби і віднесені до категорії 1 - 95 процентів, до категорій 2 і 3 - 90 процентів.
З урахуванням зазначеного, оскільки ОСОБА_1 буде звільнено у відставку за станом здоров'я та він відноситься до категорії осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, пенсія йому була призначена у максимальному відсотку від грошового забезпечений, а саме, і розмірі 95%.
Законом України від 04.07.2002 № 51-IV «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» було внесено зміни де низки актів, в тому числі статті 13 Закону № 2262 про розмір пенсії за вислугу років у відсотках.
Враховуючи зміни до статті 13 Закону № 2262 загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1-100 процентів, до категорій 2-95 процентів.
При цьому раніше призначені пенсії перераховувались з відповідних сум грошового забезпечення встановленого на і січня 2003 року.
З 01.01.2003 пенсія ОСОБА_1 обчислювалася у розмірі 100% від грошового забезпеченння.
З 29.04.2006 набрав чинності Закон України від 04.04.2006 № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців”.
Пункт «в» статті 13 в новій редакції Закону визначає розмір пенсій, які призначаються військовослужбовцям, звільненим зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України. Таким чином, для підвищення пенсій на 5% чи 10% учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яке було раніше передбачено цим пунктом,. правові підстави відсутні,
У зв'язку з цим, при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2008 за нормами постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», розмір пенсії ОСОБА_1 було обчислено без врахування підвищення та 10%, в розмірі 91% від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, а саме, (50% (за 20 років) + 36% (12 років х 3%) -* 5% за відставку) від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 13 Закону № 2262.
Для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 100 % від грошового забезпечення правові підстави відсутні.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-XII (далі Закон №2262).
Як свідчать встановлені обставини справи, позивачу призначена пенсія з 01.09.1999 року у розмірі 95% основного розміру пенсії.
Дана обставина не спростовується відповідачем.
Відповідно до приписів ст 13 Закону №2262, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а"
статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Таким чином, позивачу було призначено пенсію в розмірі 95% грошового забезпечення.
При цьому, п. “в” ст. 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачав збільшення пенсії на 10%, але загальний розмір пенсії не повинен був перевищувати 95%.
Відповідно до п. “в” ст. 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, згідно із Законом № 51-IV (51-15) від 04.07.2002 - набирав чинності з дня введення в дію Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цєї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Враховуючи зазначену норму, загальний розмір пенсії позивача, обчислений відповідно до цієї статті (ст. 13 Закону №2262), не повинен був перевищувати 100 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому не можна ототожнювати процентний розмір пенсії від грошового забезпечення визначений при її призначенні, який залишається незмінним та загальний розмір пенсії, визначений ч. 2 ст. 13 Закону №2262.
Пунктом 9 Закону № 3591-IV, що набрав чинності 29.04.2006р., підпункт «в» статті 13 Закону № 2262 викладено в новій редакції, яка зазначену вище 5-процентну та 10- процентну доплату не передбачає.
Таким чином доводи позивача щодо здійснення перерахунку пенсії у загальному розмірі 100% з 10.07.2023 року, з моменту звернення з відповідною заявою, є помилковими.
Крім того, суд не приймає до уваги пояснення відповідача про те, що "згідно до розрахунку станом 01.01.2008 основний розмір пенсії складає 91% від сум грошового забезпечення. Даний % від грошового забезпечення позивач отримує і по сьогоднішній день", оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 року у справі №160/9549/22, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 95% грошового забезпечення з 01.01.2018 року.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 року у справі №160/9549/22 набрало законної сили 09.11.2023 року.
Відтак, позивач отримує пенсію у розмірі 95% грошового забезпечення, яке обчислювалося при призначенні пенсії відповідно до наявної у позивача вислуги років.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник