ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 рокуСправа №160/23350/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/23350/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, м. Харків, 61000; ідентифікаційний код юридичної особи 14099344), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
12.09.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України Харківській області №047350005509 від 29.03.2023, про відмову у призначенні пенсії, ОСОБА_1 , за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період з 08.05.2014 по 19.07.2014, з 26.07.2014 по 02.10.2014, з 19.02.2015 по 06.03.2015;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи періоди роботи зазначені у трудовій книжці позивача, а саме:
ДВАТ “Шахта СТЕПОВА” ДП ДХК “Павлоградвугілля”
19.05.2003 - 25.05.2003 - учень підземного гірничого робітника з повним робочим днем у шахті;
26.05.2003 - 23.06.2003 - навчання за фахом підземного гірничого робітника;
24.06.2003 - 18.07.2003 - учень підземного гірничого робітника з повним робочим днем у шахті;
19.07.2003 - 17.09.2003 - підземний гірничий робітник 3 р. з повним робочим днем у шахті;
ВАТ “Шахта Дніпровська” ДП ДХК “Павлоградвугілля” (з подальшими перейменуваннями);
10.11.2003 - 18.09.2005 - підземний гірничий робітник 3 р. з повним робочим днем в шахті;
19.09.2005 - 30.11.2005 - навчання за фахом гірничого робітника очисного вибою;
01.12.2005 - 20.02.2006 - підземний гірничий робітник 3 р. з повним робочим днем в шахті;
21.02.2006 - по теперішній час - підземний гірничий робітник очисного забою 5 р. з повним робочим днем в шахті;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з дня подання заяви про призначення пенсії, а саме, 21.03.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.03.2023 №047350005509 відмовлено позивачу у призначенні пенсії з причин недостатності пільгового стажу. Позивач вважає, що пенсійним органом протиправно не враховано спірні періоди роботи та навчання до його пільгового стажу, вважає рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним, а тому, просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний термін для подання до суду відзиву на позовну заяву.
12.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний Суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1) надійшов відзив на позовну заяву (вх. №24191/23), в якому останній заперечив проти заявлених позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач -1 вказав, що 21.03.2023 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV). За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яким 29.03.2023 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за № 047350005509, у зв'язку з тим, що у позивача на дату звернення відсутній необхідний пільговий стаж, передбачений ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-ІV. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області встановлено, що стаж роботи позивача на дату звернення, при досягненні ним повних 40 років, складає: загальний страховий стаж - 20 років 8 місяців 29 днів, страховий стаж для права - 20 років 11 місяців 19 днів, з урахуванням кратності - 37 років 8 місяців 29 днів; пільговий стаж на підземних роботах складає: провідних професій (20 років) - 15 років 3 місяці 11 днів, за професіями згідно постанови №202 - 21 рік 5 місяців 10 днів. До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період навчання згідно наданого диплому НОМЕР_2 , оскільки відсутній додаток, де вказано початок навчання, а запис про навчання в трудовій книжці НОМЕР_3 від 25.06.2001 не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110. Рішення про відмову у призначенні пенсії від 29.03.2023 № 047350005509 надіслано на адресу позивача повідомленням від 04.04.2023 №0400-010228-8/43589, складеним відділом обслуговування громадян №25 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Крім того, відповідач-1 наголошував на дискреційних повноваженнях пенсійного органу з питань призначення пенсії. Враховуючи вищевикладене, відповідач-1 вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач -2) своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалось.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 21.03.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058.
Заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 29.03.2023 за №047350005509, яке мотивоване наступним:
«Вік заявника: 40 років. Необхідний вік становить: незалежно від віку.
Додатковий коментар: згідно п. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Страховий стаж заявника становить: 20 років 8 місяців 29 днів, страховий стаж для права - 20 років 11 місяців 19 днів, з урахуванням кратності - 37 років 8 місяців 29 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до загального страхового стажу не зараховано період навчання згідно наданого диплому НОМЕР_2 , оскільки відсутній додаток, де вказано початок навчання, а запис про навчання в трудовій книжці НОМЕР_3 від 25.06.2001 не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110.
Пільговий стаж особи відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підземних роботах складає: провідні професії (20 років) - 15 років 3 місяці 11 днів, за професіями згідно постанови №202 (25 років) - 21 рік 5 місяців 10 днів.
Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заявник працює/не працює: працює. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату: 24.09.2032.».
Зазначене рішення направлено позивачу повідомленням «Про направлення рішення» Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.04.2023 №0400-010228-8/43589.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 29.03.2023 за №047350005509 позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, межі дій відповідачів чітко визначені Конституцією та законами України.
За правилами ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Надане вищевказаною статтею Конституції України право деталізоване у Законах України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
При цьому, частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
В силу ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
При цьому, частиною 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Наведене кореспондується положенням частини 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).
Слід взяти до уваги, що статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також:
а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;
в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;
д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Також, статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок та умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідні положення містить і стаття 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».
Так, згідно із ч. 1 ст. 13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Також, статтею 48 Кодексу Законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Матеріали справи містять копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 25.06.2001, яка містить наступні записи про роботу позивача:
- з 01.09.1998 по 25.06.2001 - навчання в професійно-технічному училищі №40 за спеціальністю електрогазозварювальник згідно диплому серії НОМЕР_2 від 25.06.2001 (записи №№1-2);
- 04.07.2001 - прийнятий до ДВАТ «Шахта «Степова» ДП ДХК «Павлоградвугілля» електрогазозварювальником 4 р. з повним робочим днем в котельні тимчасово згідно наказу №41к від 02.07.2001 (запис №3);
- 04.09.2001 - продовжено договір згідно наказу №1380 від 20.08.2001 (запис №4);
- 15.09.2001 - звільнений у зв'язку з закінченням тимчасового терміну договору п. 2 ст. 36 КЗпП України згідно наказу №63к від 17.09.2001 (стор. 4-5);
- з 19.11.2001 по 22.04.2003 - служба в армії згідно військового квитка серії НОМЕР_4 (стор. 4-5);
- 19.05.2003 - прийнятий до ДВАТ «Шахта «Степова» ДП ДХК «Павлоградвугілля» учнем підземного гірника з повним робочим днем в шахті на УПР-1 згідно наказу №41к від 26.05.2003 (стор. 4-5);
- 26.05.2003 - направлений на курси підземного гірника згідно наказу №678 від 24.05.2003 (стор. 4-5);
- 24.06.2003 - переведений учнем підземного гірника з повним робочим днем в шахті на УПР-1 на час практики згідно наказу №808 від 25.06.2003 (стор. 6-7);
- 19.07.2003 - переведений підземним гірником 3 р. з повним робочим днем в шахті на УПР-1 згідно наказу №952 від 18.07.2003 (стор. 6-7);
- 17.09.2003 - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України згідно наказу №77-к від 18.04.2003 (стор. 6-7);
- 10.11.2003 - прийнятий до ВАТ «Шахта «Дніпровська» ДП ДХК «Павлоградвугілля» на шахту підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем в шахті згідно наказу №191-к від 10.11.2003 (стор. 8-9);
- 19.09.2005 з 30.11.2005 - направлений на курси гірників очисного забою згідно розпорядження №492к від 19.09.2005 (стор. 10-11);
- 01.12.2005 - переведений підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем в шахті згідно розпорядження №547к від 01.12.2005 (стор. 10-11);
- 21.02.2006 - переведений підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті згідно розпорядження №31к від 21.02.2006 (стор. 10-11);
- 01.01.2013 - переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті ВСП Шахтоуправління «Дніпровське» ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» згідно розпорядження №1к від 01.01.2013 (стор. 14-15).
Крім наявних записів у трудовій книжці зазначається про те, що згідно відповідних наказів, було проведено атестацію робочих місць та підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №1, передбачене ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, записами трудової книжки позивача підтверджується, що останній фактично працював на роботах зі шкідливими умовами роботи (робота під землею повний робочий день), що підтверджується зазначеними вище записами.
Суд наголошує на тому, що записи трудової книжки позивача виконані розбірливо, у чіткій послідовності, за відсутності виправлень і дописок, у судовому порядку недійсними останні не визнавались.
Крім того, зайнятість позивача зі шкідливими умовами роботи (робота під землею повний робочий день) підтверджується уточнюючими довідками про підтвердження наявного трудового стажу та розпорядженнями про направлення на навчання, копії яких наявні у матеріалах справи.
Окрім цього, слід також зазначити, що обов'язок щодо заповнення трудових книжок покладено саме на роботодавця.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція №58), чинної на момент внесення у трудову книжку позивача записів.
Відповідно до пункту 1.1 «Загальні положення» Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктами 2.2, 2.3, 2.4 Інструкції передбачено, що до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт законую
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п. 2.6. Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до п. 2.27. Інструкції №58 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
Відтак, суд дійшов висновку, що записи трудової книжки позивача виконані з дотриманням зазначених вище вимог.
Пунктом 4.1 Інструкції №58 передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на роботодавця, а не на працівника.
Як наслідок, на працівника не може бути покладена відповідальність за порушення роботодавцем норм ведення трудової книжки.
У постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Відтак, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача пільгового стажу роботи за Списком № 1 повний робочий день під землею.
Разом з тим, щодо зарахування періодів навчання позивача суд зазначає наступне.
Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-ХІІ).
Згідно п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (в редакції, чинній на день звернення із заявою про призначення пенсії) визначено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу періоду навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.
З копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 25.06.2001 судом встановлено, що позивач з 01.09.1998 по 25.06.2001 навчався в професійно-технічному училищі №40 за спеціальністю електрогазозварювальник згідно диплому серії НОМЕР_2 від 25.06.2001 (записи №№1-2), а з 04.07.2001 прийнятий до ДВАТ «Шахта «Степова» ДП ДХК «Павлоградвугілля» електрогазозварювальником 4 р. з повним робочим днем в котельні тимчасово згідно наказу №41к від 02.07.2001 (запис №3).
Відтак, позивач наступного місяця після завершення навчання був працевлаштований на роботу за спеціальністю, тобто менше, ніж через три місяці після закінчення навчання, як того вимагає Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», а отже, період навчання підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №1 в пільговому обчисленні.
Крім того, період навчання позивача підтверджується копією диплому кваліфікованого робітника серії НОМЕР_2 від 25.06.2001 та довідки №93 від 12.05.2023, виданої Департаментом освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації.
Також, згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 25.06.2001 та уточнюючих довідок встановлено, що позивач проходив курси: підземного гірника з 26.05.2003 по 18.07.2003 (при цьому, позивач 18.07.2003 повернувся з курсів та 19.07.2003 був переведений підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем в шахті на УПР-1 згідно наказу №952 від 18.07.2003) та гірника очисного забою з 19.09.2005 по 01.12.2005 (при цьому, позивач 01.12.2005 повернувся з курсів та був переведений підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем в шахті згідно розпорядження №547к від 01.12.2005).
Таким чином, суд доходить висновку, що період навчання на курсах також підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №1 в пільговому обчисленні.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки причиною відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є відсутність необхідного пільгового стажу роботи, що спростовано судом вище, то рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову позивачу у призначенні пенсії від 29.03.2023 №047350005509 є протиправним та підлягає скасуванню, а спірні періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Щодо зарахування до пільгового стажу роботи позивача періоди проходження військової служби в особливий період суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Аналогічно, абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, для застосування у спірних правовідносинах, суд виділяє правило, за яким час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд робить висновок, що позивачем підтверджено належними доказами роботу повний робочий день під землею на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, разом з тим, періоди проходження позивачем військової служби в особливий період підтверджено посвідченням учасника бойових дій, відповідними довідками про участь особи у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення та про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, про розмір грошового забезпечення, копії яких містяться у матеріалах справи.
Разом з тим, статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення № 530).
Згідно із пунктом 1.1. Положення №530 цим Положенням визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби.
За змістом 2.3 розділу 2 Положення № 530 участь у бойових діях у воєнний час зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Відповідно до підпункту «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - один місяць служби за три місяці.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
При цьому, загальний період мобілізації підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що періоди військової служби позивача з 08.05.2014 по 19.07.2014, з 26.07.2014 по 02.10.2014, з 19.02.2015 по 06.03.2015, підлягають зарахуванню до страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах у розрахунку один місяць служби за три місяці.
Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №348/347/17.
Щодо позовних вимог в частині призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах суд зазначає таке.
Виконання рішення суду в частині зобов'язання зарахувати до пільгового стажу позивача періоду роботи за відомостями трудової книжки та підтверджуючих документів потребуватиме вчинення пенсійним органом дій щодо проведення нового розрахунку пільгового стажу.
При цьому до компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, а здійснюється лише контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень (відповідача) щодо вказаних питань, та суд не обраховує дійсний стаж позивача. Суд як орган, уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданих виключно органам Пенсійного фонду.
Тобто, повноважним органом для призначення пенсії є Пенсійний фонд (його територіальні органи), а суд не може перебирати компетенцію суб'єкта владних повноважень та встановлювати наявний стаж на призначення пенсії.
Таким чином, оскільки пенсійним органом при розгляді заяви позивача не вирішено питання щодо зарахування періодів роботи за відомостями трудової книжки та підтверджуючих документів до пільгового стажу, не проведено обрахунок всього стажу, а отже, не перевірено ті умови, з якими Закон №1058-ІV пов'язує наявність в особи права на пенсію за віком, то суд не може перебирати на себе функції Пенсійного фонду щодо призначення пенсії. Суд лише здійснює контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень (відповідача) щодо вказаних питань.
Отже, позовні вимоги в зазначеній частині задоволенню не підлягають.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 21.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення у встановленому порядку, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що спірні періоди підлягають зарахуванню та заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах - повторному розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, оскільки саме зазначеним територіальним органом Пенсійного фонду України за принципом екстериторіальності було розглянуто заяву позивача та прийнято протиправне рішення про відмову у призначенні пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору як учасник бойових дій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат між сторонами у даній справі не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, м. Харків, 61000; ідентифікаційний код юридичної особи 14099344), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Харківській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 29.03.2023 за №047350005509.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківській області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 ОСОБА_1 періоди проходження військової служби в особливий період з 08.05.2014 по 19.07.2014, з 26.07.2014 по 02.10.2014, з 19.02.2015 по 06.03.2015 у розрахунку один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи ОСОБА_1 з 19.05.2003 по 25.05.2003, з 19.07.2003 по 17.09.2003, з 10.11.2003 по 18.09.2005, з 01.12.2005 по 20.02.2006, з 21.02.2006 по 21.03.2023, та періоди навчання з 01.09.1998 по 25.06.2001, з 26.05.2003 по 23.06.2003, з 19.09.2005 по 01.12.2005, з 24.06.2003 по 18.07.2003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 13.11.2023.
Суддя О.В. Царікова