ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року Справа № 160/23323/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов, відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 12.09.2023 року через систему "Електронний суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень від 19.10.2023 року просить:
1. визнати протиправними та скасувати постанови АНД ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про відкриття виконавчих проваджень № 72645135 від 30.08.2023 р., № 72677304 від 04.09.2023 р.;
2. визнати протиправними та скасувати постанови АНД ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у виконавчих провадженнях № 72645135 від 30.08.2023 р., № 72677304 від 04.09.2023 р. про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та виконавчого збору;
3. стягнути з АНД ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на його користь 7 000 грн. на відшкодування моральної шкоди;
4. стягнути з Державного бюджету Україна шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на його користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 41 907 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач був боржником у виконавчих провадженнях № 72645135 від 30.08.2023 р., № 72677304 від 04.09.2023 р. та №72677449 від 04.09.2023 р., що були відкриті за заявами Державної служби України з безпеки на транспорті, де виконавчими документами були постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, за порушення ч.2 ст.132-2 КУпАП: серії АА № 00010915 від 11.07.2023 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 8 500 грн.; серії АА № 00010381 від 30.06.2023 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 8 500 грн.; серії АА № 00010863 від 11.07.2023 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 17 000 грн. Вказані виконавчі документи були отримані позивачем 28.07.2023 р. Позивач зазначає, що всі штрафи були сплачені добровільно 10.08.2023 р. у сумах визначеними вище постановами, про що було повідомлено третю особу.
АНД ВДВС у місті Дніпрі отримавши виконавчі документи відкрив виконавче провадження №72645135 від 30.08.2023 р., в якому стягувався штраф у розмірі 17 000 грн. Крім того, до позивача були застосовані заходи забезпечення примусового виконання та здійснено арешт банківських рахунків та транспортних засобів. Позивачем 31.08.2023 року сплачені необхідні суми за виконавчими документами з урахуванням виконавчого збору та витрат на здійснення виконавчих дій. Однак, 04.09.2023 р. державним виконавцем було відкрито ще два виконавчих провадження № 72677449 від 04.09.2023 р. та № 72677304 від 04.09.2023 р., якими стягувалися ще 17 000 грн. та 34 000 грн., а також визначений виконавчий збір у розмірі 10% та витрати на здійснення виконавчих дій. Позивач зазначає, що ним вже були сплачені визначені суми штрафу, навіть у подвійному розмірі до їх відкриття, а тому підстав для відкриття цих виконавчих проваджень та визначення зборів та витрат не існувало. Тому з оскаржуваними рішеннями позивач не погоджується та вважає їх протиправними, оскільки вважає, що були відсутні підстави для відкриття виконавчих проваджень, а відкриті провадження підлягали закриттю. Крім того позивач зазначає, що йому завдано матеріальних збитків у розмірі надміру сплачених штрафів у сумі 41 907 грн., а також спричинену моральну шкоду, яку він оцінює в 7 000 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у десятиденний строк надати: заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску; уточнену позовну заяву, в якій привести зміст позовних вимог відповідно до ст.5 КАС України; та надати копії оскаржуваних постанов про відкриття виконавчих проваджень та постанов про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, а також докази сплати судового збору в розмірі 2 576,64 грн.
27.09.2023 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків та уточнена позовна заява, а також клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також платіжна інструкція про сплату судового збору у розмірі 2 576,64 грн. та ще одна уточнена позовна заява.
Ухвалою суду від 02.10.2023 року уточнену позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у десятиденний строк надати до суду: уточнену позовну заяву, в якій уточнити суб'єктний склад відповідачів по справі, докази нарахування моральної шкоди в розмірі 7 000 грн. або уточнити зміст позовних вимог в цій частині.
17.10.2023 року до суду за вх.№24629/23 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, з письмовими поясненнями в цій частині.
19.10.2023 року до суду від позивача надійшло клопотання з уточненими позовними вимогами.
Ухвалою суду від 19.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку ст.287 КАС України. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті та зобов'язано відповідача надати до суду завірені належним чином копії матеріалів виконавчий проваджень № 72645135 та №72677304.
30.10.2023 року до суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позовної заяви, в яких зазначено, що 28.07.2023 р. позивачем було отримано постанови серії АА № 00010915, АА № 00010381, АА 00010863. Таким чином, з 28.07.2023 року позивач міг добровільно протягом 10 днів сплатити штраф у розмірі 8 500 грн. без застосування до нього подвійного розміру штрафу у зв'язку з примусовим виконанням постанови органом державної виконавчої служби, однак цього боржником зроблено не було.
Третя особа щодо постанови серії АА №00010915 зазначає, що позивачем частково сплачено 8 500 грн. лише на 14 день від дня набрання нею законної сили, за постанову серії АА №00010381 позивачем частково сплачено 8 500 грн. лише на 13 день від дня набрання законної сили постановою, за постанову серії АА №00010863 позивачем частково сплачено 17 000 грн. також на 13 день від дня набрання законної сили постановою. Вказане суперечить вимогам ст.300-2 КУпАП, у зв'язку з чим, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до державної виконавчої служби з заявами про примусове виконання постанов. Таким чином, третьою особою відповідно до вимог чинного законодавства скеровано до примусового виконання постанови серії АА №00010915, АА №00010381, АА № 00010863. На підставі наведеного, третя особа вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
30.10.2023 року від відповідача до суду надійшли заперечення проти позову, в яких зазначено, що до відділу надійшла заява про примусове виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи). Виконавчий документ надійшов на виконання за місцем проживання боржника, що територіально належить до Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпра. Державним виконавцем керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанови про відкриття виконавчого провадження номер за АСВП №72645135 та АСВП № 72677304. Копії постанов про відкриття виконавчого провадження були направлені сторонам для належного виконання. Виконавчий документ прийнято до виконання та відкрито виконавче провадження враховуючи те, що вищезазначений виконавчий документ відповідав вимогам діючого законодавства, а саме вимогам ст.ст.4, 11, 12 Закону України "Про виконавче провадження". Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, строки не порушено, дата набрання чинності постанов 11.07.2023 року та 30.06.2023 року відповідно.
З метою примусового виконання вимог виконавчого документа, відповідно до ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" держаним виконавцем винесено постанову про накладання арешту на майно боржника та на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. 04.09.2023 року на адресу відділу надійшли документи щодо часткової сплати боргу боржником. Державним виконавцем було прийнято документи та враховано суму часткової сплати при примусовому виконанні постанов. Таким чином, державним виконавцем були здійснені всі передбачені Законом заходи примусового виконання рішення, для неупередженого та повного виконання вимог виконавчого документа. 05.09.2023 року державним виконавцем керуючись п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень, у зв'язку з фактичним повним виконанням рішень. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 30.06.2023 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В., винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00010381, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8 500 грн.
11.07.2023 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О., винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00010915, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8 500 грн.
Вказані постанови отримані позивачем - 28.07.2023 р.
10.08.2023 року позивачем сплачено штраф за постановою серії АА № 00010915 від 11.07.2023 року у розмірі 8 500 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 485.
10.08.2023 року позивачем сплачено штраф за постановою серії АА № 00010381 від 30.06.2023 року у розмірі 8 500 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 487.
21.08.2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Амур-Нижньодніпровського ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявами про примусове виконання постанов:
- серії АА № 00010381 від 30.06.2023 року про стягнення штрафу у розмірі 17 000 грн. За виконавчим документом боржник частково сплатив 8 500 грн. на 13 день від дня набрання законної сили постановою, що суперечить вимогам ст.300-2 КУпАП, у зв'язку з чим просить стягнути з боржника суму штрафу у розмірі 8 500 грн.;
- серії АА № 00010915 від 11.07.2023 року про стягнення штрафу у розмірі 17 000 грн. За виконавчим документом боржник частково сплатив 8 500 грн. на 14 день від дня набрання законної сили постановою, що суперечить вимогам ст.300-2 КУпАП, у зв'язку з чим просить стягнути з боржника суму штрафу у розмірі 8 500 грн.
30.08.2023 року державним виконавцем АНД ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гомілко А.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 72645135 з виконання постанови серії АА № 00010915, виданої 11.07.2023 року Департаментом державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті про стягнення 17 000 грн. та постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 1 700 грн.
30.08.2023 року державним виконавцем АНД ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гомілко А.Є. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 72645135, що склала 369 грн.
30.08.2023 року державним виконавцем АНД ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гомілко А.Є. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у ВП № 72645135, у розмірі 1 700 грн.
30.08.2023 року державним виконавцем АНД ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гомілко А.Є. винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП № 72645135.
04.09.2023 року державним виконавцем АНД ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гомілко А.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 72677304 з виконання постанови серії АА № 00010381, виданої 30.06.2023 року Департаментом державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті про стягнення 17 000 грн. та постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 1 700 грн.
04.09.2023 року державним виконавцем АНД ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гомілко А.Є. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 72677304, що склала 369 грн.
04.09.2023 року державним виконавцем АНД ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гомілко А.Є. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у ВП № 72677304, у розмірі 1 700 грн.
Судом також встановлено, що 05.09.2023 року державним виконавцем АНД ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гомілко А.Є. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 72645135, на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення.
05.09.2023 року державним виконавцем АНД ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гомілко А.Є. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 72677304, на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення.
Позивач не погоджуючись з постановами про відкриття виконавчих проваджень, про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору у ВП № 72645135 та № 72677304, а тому звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина перша статті 5 зазначеного Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
За правилами частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII).
Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Згідно із вимогами п.1 ч.1, ч.5 ст.26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст.291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Статтею 300-2 КУпАП визначено окремий порядок виконання постанов про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, передбачене статтею 132-2 КУпАП: у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною. У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону № 1404-VІІІ, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно із положеннями статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до частини 3 статті 40 Закону № 1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Окремі питання організації виконання судових рішень також визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5).
Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 р. № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Розрахунок нарахування виконавчого збору обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.
На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що стягнення виконавчого збору, та визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження за загальним правилом, пов'язується з початком примусового виконання виконавчого документа та розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов'язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.
Як вже було зазначено вище, на підставі отриманих заяв 30.08.2023 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 72645135 про стягнення 17 000 грн., постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, що склала 369 грн. та постанову стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 700 грн.
04.09.2023 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 72677304 про стягнення 17 000 грн., постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, що склала 369 грн. та постанову стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 700 грн.
Позивач в свою чергу зазначає, що ним були сплачені визначені суми штрафів, навіть у подвійному розмірі до їх відкриття, а тому підстав для відкриття цих виконавчих проваджень та визначення зборів та витрат не існувало.
З цього приводу, суд зазначає наступне.
Постанови Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті про стягнення штрафу серії АА № 00010381 від 30.06.2023 року, серії АА №00010915 від 11.07.2023 року отримані позивачем - 28.07.2023 року.
Тобто, постанови щодо накладення на позивача штрафу набрали законної сили 28.07.2023 р.
Суд зауважує, що строк на сплату штрафу саме по адміністративному правопорушенню у сфері безпеки на автомобільному транспорті складає 10 днів, тобто застосуванню підлягає спеціальна норма - стаття 300-2 КУпАП, а не загальна - стаття 307 КУпАП.
З 28.07.2023 року позивач протягом 10 днів мав добровільно сплатити штрафи у визначених розмірах, без застосування подвійного розміру штрафу у зв'язку з примусовим виконанням постанови органом державної виконавчої служби.
Оскільки позивачем не сплачені штрафи протягом 10 днів з дня отримання постанов, 21.08.2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до АНД ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявами про примусове виконання постанов: серії АА № 00010381 від 30.06.2023 року, серії АА № 00010915 від 11.07.2023 року.
Відповідач на підставі виконавчого документу - постанови серії АА № 00010915 від 11.07.2023 року виніс 30.08.2023 р. постанову про відкриття виконавчого провадження №7264515, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.
Також, 04.09.2023 року відповідачем на підставі виконавчого документу - постанови серії АА № 00010381 від 30.06.2023 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 72677304, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.
Разом з тим, матеріали справи містять докази про сплату позивачем 10.08.2023 року штрафу за постановою серії АА № 00010915 від 11.07.2023 року у розмірі 8 500 грн. та штрафу за постановою серії АА № 00010381 від 30.06.2023 року у розмірі 8 500 грн.
Проте, ці оплати були внесені на 13 та 14 день від дня набрання законної сили зазначених постанов, про що зазначено в заявах Державної служби України з безпеки на транспорті про примусове їх виконання.
Таким чином, оскільки на адресу державного виконавця надійшли виконавчі документи, у останнього виник обов'язок згідно із приписами Закону України "Про виконавче провадження" винести постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.
Разом з тим, судом не встановлено та матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем постанов про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, що зупиняло б перебіг строків, визначених статтею 300-2 КУпАП до розгляду скарг.
Щодо тверджень позивача стосовного того, що постанови було виконано до відкриття виконавчих проваджень в порядку, встановленому нормами КУпАП, то останній мав повідомити про відповідні обставини відділ ДВС, та надати належні докази і вимагати винесення постанов про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404 (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно із виконавчим документом), а у випадку відмови - в судовому порядку оскаржувати бездіяльність ВДВС та вимагати зобов'язати останнього вчинити певні дії.
Щодо розміру штрафу, визначеному в постановах про відкриття виконавчого провадження, то суд зазначає, що так як розмір штрафу, що вказаний у постанові серії АА №00010915 та постанові серії АА № 00010381 становив 8 500 грн. та 8 500 грн. - його подвійний розмір згідно із ст.308 КУпАП складає 17 000 грн. та 17 000 грн. відповідно.
Також слід зазначити, що ст.308 КУпАП стягнення подвійного розміру штрафу пов'язує з несплатою штрафу у відведений строк (10 днів), а тому сплата позивачем штрафу 31.08.2023 року за постановою серії АА № 00010381 від 30.06.2023 року, у розмірі 10 569 грн., та сплата 10.08.2023 року 10 569 грн. за ВП № 72645135 не має значення.
Отже, спірні постанови АНД ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про відкриття виконавчих проваджень, про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору № 72645135, № 72677304 винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України "Про виконавче провадження" та підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено правомірність дій відповідача, у зв'язку з чим позовні викладені в пунктах 3 та 4 також задоволенню не підлягають.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 262, 287 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Держави Україна в особі Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пр.Слобожанський, буд.42, м.Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 34984493), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна служба України з безпеки на транспорті (вул.Антоновича, буд.51, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов, відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди.
Судовий збір не стягується.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.272 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ч.6 ст.287 КАС України.
Суддя К.С. Кучма