Справа № 438/1374/23
Провадження 2/438/307/2023
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
10 листопада 2023 року Бориславський міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді Слиша А.Т.,
за участю секретаря судового засідання Стасишин Н.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бориславського міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 30 вересня 2013 року у справі № 438/1286/13-ц та постановити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в її користь аліменти на малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі (однієї четвертої) частки всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму доходів для дитини відповідного віку, починаючи від дня набрання законної сили судового рішення і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування вимог щодо предмета спору покликалася на те, що сторони перебували у зареєстрованому в шлюбі, який розірвано відповідно до рішення Бориславського міського суду Львівської області від 04 листопада 2021 року у справі №438/1294/21. У шлюбі народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
30 вересня 2013 року Бориславським міським судом Львівської області у справі № 438/1286/13-ц, було винесено рішення, яким ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача аліменти на утримання сина в сумі в розмірі 800 грн щомісячно, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 27 серпня 2013 року до досягнення сином повноліття.
Однак, коштів, встановлених рішенням суду на утримання малолітнього сина є недостатньо. Доходів позивача не вистачає на утримання сина.
В зв'язку з вище наведеними обставинами позивачка вимушена звернутись з даним позовом до суду з метою зміни способу стягнення аліментів з відповідача на утримання сина.
Ухвалою від 12 вересня 2023 року в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін 02 жовтня 2023 року. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Позивач у судове засідання не з'явилися, однак позивачем подано до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позову повністю. Крім цього позивач не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи не подав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підстави своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано відповідно до рішення Бориславського міського суду Львівської області від 04 листопада 2021 року у справі №438/1294/21.
У шлюбі народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
30 вересня 2013 року Бориславським міським судом Львівської області у справі № 438/1286/13-ц, було винесено рішення, яким ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі в розмірі 800 гривень щомісячно, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 27 серпня 2013 року до досягнення сином повноліття.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України (далі СК України).
Так, відповідно до статей 51 Конституції України, 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із вимогами частини 2 статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частини 8, 9 статті 7 СК України).
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (частини 1, 2 статті 141 СК України).
Відповідно до положень абзацу 1 частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набув чинності 08 липня 2017 року, внесено зміни до Сімейного кодексу України.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина 2 статті 182 СК України).
Згідно з приписами абзацу 2 частини 3 статті 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до положень частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Водночас, частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Суд зазначає, що положеннями Сімейний кодекс України спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу відповідача чи у твердій грошовій сумі) поставлений в залежність від вимоги того, хто має на них право та одночасно встановлено, що розмір аліментів, призначений за будь-яким із зазначених способів стягнення аліментів, не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також, Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Така правова позиція викладена Касаційним цивільним судом Верховного Суду у постанові №372/2393/17 від 14.11.2018.
Іншими словами, позивачі у відповідній категорії справ, як отримувачі аліментів, не обмежені правом на подання заяви про збільшення розміру таких, зокрема шляхом зміни способу їх присудження, а саме: зміни розміру аліментів, стягнутих у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у відповідній твердій грошовій сумі та навпаки.
Суд зауважує, що визначений позивачкою розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) батька дитини, а саме: , який вона просить стягувати надалі з відповідача щомісячно як аліменти на дитину, є мінімально визначеним Законом розміром аліментів на одну дитину.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що при зміні розміру аліментів чи способу їх стягнення аліменти сплачуються з дня набрання цим рішенням законної сили.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що ухвалене у цій справі рішення є заочним, а відтак може бути переглянуто судом за його заявою, поданою у визначений процесуальним законом строк (протягом тридцяти днів з дня його проголошення).
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
З огляду на вимоги статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі ставки, яка була встановлена Закону України «Про судовий збір» на час подання позову (1 073,60 грн).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позові вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити повністю.
Змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 30 вересня 2013 року у справі № 438/1286/13-ц, а саме стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі в розмірі 800 грн щомісячно, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 27 серпня 2013 року до досягнення сином повноліття, встановивши стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий суддя Андрій СЛИШ