Справа № 137/1030/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" листопада 2023 р.
Літинський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Желіховського В.М. секретаря судового засідання Голоти О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Літин за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина, яку прийняла покійна мати ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 грудня 2016 року.
Відповідно до копії архівного витягу з рішення №17 від 10 грудня 1997 р. виконкому Малинівської сільської ради, було вирішено передати ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,31 для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 .
Вищевказані земельні ділянки, покійна мати належним чином оформити не встигла, а тому позивач звернулася до нотаріальної контори для оформлення спадщини належним чином, проте її було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів.
Відповідно до довідки Літинської ДНК за №77/02-14 від 25 січня 2023 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями після смерті матері ОСОБА_3 .
За таких підстав, змушена звернутися до суду з вказаним позовом і просить визнати за нею право власності на 1/2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0522484600:06:001:0233 площею 0,2500 га та право власності на земельну ділянку ля ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0522484600:06:001:0234 площею 0,0600 га, які розташовані по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
20.09.2023 ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначає, що оскільки відповідач ОСОБА_2 не претендує на 1/2 частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0522484600:06:001:0233, тому просить визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Данилюк П.П. в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачів. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити. Судові витрати просить залишити за ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовну заяву визнає в повному обсязі та не заперечує проти її задоволення.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання. Суд вважає, що позов підлягає до задоволення за таких підстав. Так, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.7) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 (а.с.8) її батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , яка відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.9) після укладення шлюбу змінила прізвище на " ОСОБА_1 ".
Відповідно до свідоцтва про народження відповідача ОСОБА_2 (а.с.10) її матір'ю зазначена ОСОБА_9 , яка відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.11) після укладення шлюбу змінила прізвище на " ОСОБА_2 ".
Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.12) ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.13) ОСОБА_3 отримала у спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 земельну ділянку, кадастровий номер 0522484600:02:000:0222 площею 1,0356 га, яка розташована на території Малинівської сільської ради Літинського району Вінницької області.
Відповідно до довідки Літинської державної нотаріальної контори за №77/02-14 від 25.01.2023 (а.с.14) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є спадкоємцями за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і до дня смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Відповідно до рішення виконкому Малинівської сільської ради №17 від 10.12.1997 р. (а.с.15) ОСОБА_4 передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства в с. Малинівка площею 0,31 (так у документі).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.16-17) підтверджується внесення відомостей у Державний земельний кадастр про земельну ділянку кадастровий номер 0522484600:06:001:0233 площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , вартість якої відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с.20) становить 232316 грн.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.18-19) підтверджується внесення відомостей у Державний земельний кадастр про земельну ділянку кадастровий номер 0522484600:06:001:0234 площею 0,0600 га для для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 , вартість якої відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянко (а.с.21) становить 1922 грн.
Відповідно до листа з Літинської державної нотаріальної контори Вінницької області за №359/02-14 від 11.04.2023 (а.с.22) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надано роз'яснення щодо оформлення спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 матері ОСОБА_3 .
Також в судовому засіданні досліджено копії спадкової справи №562/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а.с.32-42) та копію спадкової справ №226/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.43-73).
Статтею 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав і інтересів може бути в тому числі визнання права. У відповідності до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом. Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Згідно із частиною 1 статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина 1 статті 1218 ЦК України). Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Згідно ч.1 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Аналіз змісту норм статті 120 Земельного кодексу України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщенні. Зазначені норми закріпляють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Таким чином, за загальними правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа яка набула право власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 квітня 2016 року в справі №6-253цс16. При застосуванні положень ст.120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2019 року в справі № 463/1696/15-ц. Тобто, до набувача права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташованих на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні в силу закону, незалежно від волі попереднього користувача земельної ділянки та органу, уповноваженого розпоряджатися землею (у випадку належності земельної ділянки до земель державної або комунальної власності) переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщенні відповідні об'єкти нерухомості, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд вважає, що в зв'язку з відсутністю необхідних документів для оформлення права власності на земельні ділянки позивачі не можуть оформити спадщину, тому з метою захисту майнових прав позивача, позов необхідно задовольнити та визнати за нею право власності на земельні ділянки, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі ст.ст. 328, 1218, 1222, 1225, 1264, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 48, 76,81, 206, 259, 263-268 ЦПК України, Постановою пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовільнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0522484600:06:001:0233, площею 0,2500 га, яка розташована за адресою по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0522484600:06:001:0234, площею 0,0600 га, яка розташована за адресою по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Желіховський В. М.