Справа № 761/39022/23
Провадження № 3/761/8199/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Наталія Василівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Шевченківського Управління патрульної поліції Головного Управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
-за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва з Шевченківського Управління патрульної поліції Головного Управління Національної поліції у м. Києві про надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 263730, вбачається, що такий було складено 26.09.2023 року інспектором СЮП ВП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві лейтенантом поліції Чорномаз Ангеліною Олексіївною.
У фабулі зазначеного протоколу вказано про те, що 26.09.2023 року о 21 год. 15 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка Неналежним чином виконувала свої батьківській обов'язки відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 2015 року народження, що виразилось у незабезпеченні належних умов проживання дитини, в квартирі брудно, в дитини немає окремого місця для навчання, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП.
Як вбачається із змісту вказаного протоколу, ОСОБА_1 була ознайомлена з таким протоколом, про що свідчить її підпис в графі «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності». Також, ОСОБА_1 було відомо про те, що такий протокол буде направлений до Шевченківського районного суду м. Києва, що також підтверджено її підписом у протоколі у відповідній графі.
Однак, в судове засідання призначене на 09.11.2023 року, ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення судового розгляду чи про поважність причин неявки, від ОСОБА_1 не надходило. В долучених до протоколу письмових пояснень ОСОБА_1 визначала обставини викладені у протоколі та свою провину у вчиненому правопорушенні, зазначила, що не встигла прибрати у квартирі, оскільки перебувала в державній адміністрації, на пошті, а також відбувся конфлікт з чоловіком. Крім того, зазначила, що усі недоліки будуть виправлені.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 була повідомлена завчасно та належним чином про розгляд справи, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не направляла, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 Сімейного кодексу України зазначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в п. 16 своєї постанови від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під час розгляду вказаної справи, судом встановлено, що 26.09.2023 року о 21 год. 15 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка Неналежним чином виконувала свої батьківській обов'язки відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 2015 року народження, що виразилось у незабезпеченні належних умов проживання дитини, в квартирі брудно, в дитини немає окремого місця для навчання, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких діях:
1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1) (формальний склад);
2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч. 2) (матеріальний склад);
3) вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ч. 3) (матеріальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності (ч. 1 цієї статті).
При цьому, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 263730 від 26.09.2023 року, рапортом інспектора СЮП ВП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції Чорномаз А.О., письмовими пояснення ОСОБА_1 , копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 де вказано матір'ю ОСОБА_3 , долученими відеоматеріалами, а також іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП повністю доведена.
При накладенні адміністративного стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, відсутності обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 24, 24-1, 33-35, 184, 221, 251-252, 268, 277, 283-285, 294 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 грн.
Відповідно до вимог ст. 307-308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: