Справа № 504/3295/23
Номер провадження 1-кп/504/681/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2023 рокусмт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області:
у складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в залі суду, в смт. Доброслав, у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, що подане в межах розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12021162330000535 від 21.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ружин Бердичівського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12021162330000535 від 21.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.
Обвинувальний акт надійшов до суду 07.08.2023 року.
Ухвалою суду від 22.08.2023 року у провадженні призначено судовий розгляд.
В ході судового розгляду, прокурор звернувся до суду із зміненим обвинуваченням, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , яке прийняте судом до розгляду.
Обвинуваченому роз'яснено, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення. Правова кваліфікація інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення не змінилася.
Так, відповідно до зміненого обвинувачення ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України - самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті. Зокрема, обвинуваченому інкримінується будівництво на самовільно захопленій земельній ділянці площею 0,2114 г, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 бази відпочинку площею не менше 489,5 кв.м., а саме восьми капітальних споруд з легких конструкцій - будинків для відпочинку, навісу, адміністративної будівлі, господарської будівлі, прибудови, огорожі, КТП, цистерни, опори ЛЕП. Таке будівництво, за даними зміненого обвинувального акту мало місце з травня 2019 року по 11 вересня 2020 р.
В ході судового розгляду, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Клопотання вмотивоване тим, що 28.07.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області зареєстровано право власності на всі вищевказані споруди та будівлі за ТОВ «Актив та Ко», до складу засновників якого ще раніше увійшов ОСОБА_5 , на підставі установчих зборів учасників та акту приймання-передачі нерухомого майна від 28.07.2020. 11.09.2020 року ОСОБА_5 був виключений із числа учасників ТОВ «Актив та Ко» та втратив будь-який правовий зв'язок із земельною ділянкою площею 0,2114 г, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Захисник вказує, що об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, полягає в самовільному зайнятті земельної ділянки. Таким чином, злочин, передбачений ст. 197-1 КК України, визнається закінченим з моменту самовільного зайняття ділянки і настання вказаних суспільно небезпечних наслідків. Санкцією ч. 3 ст. 197-1 КК України передбачено покарання штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Згідно повідомлення про підозру, встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України (на момент вчинення) є нетяжким злочином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Враховуючи викладене, з дня нібито вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , у якому він обвинувачується, (з 01.05.2019) та станом на сьогоднішній день, минуло три роки, а вирок за результатами розгляду обвинувального акту постановлено не було, а тому ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, в зв'язку з чим суд невідкладно і перейшов до розгляду цього клопотання захисника.
Обвинуваченому роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 клопотання підтримав, з підстав наведених у ньому, просив звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
В судовому засіданні, обвинувачений будучи повідомленим про суть обвинувачення, а також те, що звільнення від кримінальної відповідальності є звільненням з нереабілітуючих підстав, просив клопотання задовольнити, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав, погодився із захисником про необхідність закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні, прокурор не заперечував, щодо задоволення клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
В судове засідання, представник потерпілого не з'явився, надав суду заяву про розгляд провадження без його участі, щодо задоволення клопотання захисника не заперечував.
Дослідивши зміст заявленого клопотання та оцінивши доводи учасників провадження, суд приходить до наступного висновку.
Стаття 197-1 КК України передбачає відповідальність за два самостійних (хоч і пов'язаних між собою ) злочини - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику (ч. 1) і самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій ділянці (ч. 3). Відповідальність за їх вчинення обтяжують кваліфікуючі ознаки, вказані, відповідно у ч. 2 та ч. 4 статті.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.197-1 КК Україні, полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки, а кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 цієї статті, - у самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України, що відповідно до ч. 4 ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за який передбачені покарання, не пов'язані з позбавленням волі (штраф до 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арешт до 6 місяців, обмеження волі на строк до трьох років). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України - самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті. Зокрема, обвинуваченому інкримінується будівництво на самовільно захопленій земельній ділянці площею 0,2114 г, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 бази відпочинку площею не менше 489,5 кв.м., а саме восьми капітальних споруд з легких конструкцій - будинків для відпочинку, навісу, адміністративної будівлі, господарської будівлі, прибудови, огорожі, КТП, цистерни, опори ЛЕП. Таке будівництво, за даними обвинувального акту мало місце з травня 2019 року по 11.09.2020 року.
Стаття 49 КК не містить окремої вказівки щодо особливостей обрахування строку давності щодо триваючих злочинів. Тим не менше, особливість триваючих злочинів полягає в тому, що вони продовжують вчинятися (тривати) на стадії de jure закінченого злочину.
З урахуванням наведеного, у зв'язку із тим, що обвинуваченому інкримінується самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, яке за твердженням прокурора, що викладене в зміненому обвинувальному акті тривало до 11.09.2020 року, строки давності визначені у п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України минули.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, з часу вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення до кримінальної відповідальності не притягувався, будь-які відомості, які вказували б на ухилення обвинуваченого від досудового слідства або суду відсутні, будь-яких інших підстав для переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого не встановлено.
За таких обставин, клопотання захисника підлягає до задоволення.
Арешт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 бази відпочинку площею 489,5 кв.м., а саме восьми капітальних споруд з легких конструкцій - будинків для відпочинку, навісу, адміністративної будівлі, господарської будівлі, прибудови, огорожі, КТП, цистерни, опори ЛЕП земельної ділянки та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що накладений ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 26.12.2022 року слід скасувати.
Виходячи з правової позиції, викладеної в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави.
На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст. 49 КК України, ст. ст. 285, 288 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, що подане в межах розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12021162330000535 від 21.07.2021 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням, встановлених ст. 49 КК України, строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 197-1 КК України кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12021162330000535 від 21.07.2021 закрити.
Арешт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а саме бази відпочинку площею 489,5 кв.м. - восьми капітальних споруд з легких конструкцій - будинків для відпочинку, навісу, адміністративної будівлі, господарської будівлі, прибудови, огорожі, КТП, цистерни, опори ЛЕП земельної ділянки та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що накладений ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 26.12.2022 року у справі 519/1370/22 скасувати.
Процесуальні витрати понесені стороною обвинувачення у кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Учасники провадження можуть подати апеляційну скаргу на ухвалу суду до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Суддя: ОСОБА_1