Справа № 494/1810/23
Номер провадження 1-кп/504/757/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2023 року смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово, розглянувши в спрощеному провадженні матеріали кримінального провадження №12023166260000016, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слободзя Слободзейського району Молдова, громадянина України, освіта середня, на момент вчинення кримінального проступку військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді старшого стрільця 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у званні «старший солдат», інваліда 2 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
,
- у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Наказом тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 № 43 від 26.02.2022, ОСОБА_2 , мобілізованого резервіста, зараховано до списків особового складу вищезазначеної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду, та в подальшому згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 321 від 01.12.2022 призначено на посаду старшого стрільця 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.
Проходячи військову службу у вищевказаній посаді, старший солдат ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства, ОСОБА_2 08 березня 2023 року приблизно о 04 год. 30 хв., більш точного часу не встановлено, перебуваючи в кімнаті будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , під час сварки із ОСОБА_3 , 2008 р.н., яка є донькою ОСОБА_4 , з якою ОСОБА_2 спільно проживає однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, останній вирішив вчинити кримінальний проступок проти здоров'я ОСОБА_3 .
Так, ОСОБА_2 , в той же час та в тому ж місці, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень та вчинення фізичного насильства, усвідомлюючи небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на підґрунті раптово виниклих неприязних відносин, схопив ОСОБА_3 пальцями лівої руки за обличчя і шию та почав стискати, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження у вигляді двох синців обличчя та одного синця шиї.
Дії ОСОБА_2 орган дізнання кваліфікував за ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо добровільності беззаперечного визнання його винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, а також письмова заява н/л потерпілої ОСОБА_3 , складеної в присутності законного представника ОСОБА_6 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке у відповідності до статті 12 КК України є кримінальним проступком, особу винуватого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів: нарколога, психіатра не перебуває, є інвалідом 2 групи, посередньо характеризується за місцем проживання та позитивно за місцем проходження служби.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст.66 КК України, являється щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинам, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, обставин що пом'якшують покарання, відсутність обставин що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією частини статті за якою інкриміновано його діяння. Суд вважає, що така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Речових доказів та процесуальних витрат по справі немає.
Керуючись ст.ст.302, 368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1