УХВАЛА
13 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 560/11489/22
адміністративне провадження № К/990/36546/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Дзундзи Юрія Романовича на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, - період з 27 грудня 2017 року по 05 жовтня 2022 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08 лютого 1995 року №100;
-зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні,-період з 27 грудня 2017 року по 05 жовтня 2022 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08 лютого 1995 року №100.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року позов задоволено:
-визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27 грудня 2017 року по день фактичного розрахунку-06 жовтня 2022 року;
-зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27 грудня 2017 року по день фактичного розрахунку- 06 жовтня 2022 року, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці служби, які передували дню звільнення, за несвоєчасність виплати компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в суді апеляційної інстанції.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року змінено, викладено абзац 3 резолютивної частини рішення в такій редакції:
"Стягнути із Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.12.2017 по 06.10.2022 в розмірі 200070,83 грн. (двісті тисяч сімдесят гривень 83 копійки)".
В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року залишено без змін.
Вказана постанова оскаржена відповідачем в касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду від 28 червня 2023 року касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області задоволено частково.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року в частині, якою змінено рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року (абзац другий резолютивної частини), скасовано і в цій частині справу направлено на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
В іншій частині постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року і рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року залишено без змін.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області задоволено частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року скасовано в частині зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27 грудня 2017 року по день фактичного розрахунку- 06 жовтня 2022 року, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці служби, які передували дню звільнення, за несвоєчасність виплати компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05 квітня 2022 року по 05 жовтня 2022 року включно, в розмірі 9139,28 (дев'ять тисяч сто тридцять дев'ять) гривень 28 копійок.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, представник позивача звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
01 листопада 2023 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у цій справі.
Предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Оскаржуючи рішення суду апеляційної інстанції, заявник касаційної скарги посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у цій справі.
Скаржник зазначає, що при прийнятті рішення Верховним Судом від 28 червня 2023 року у цій справі не було враховано норми статті 58 Конституції України, а також рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) та від 13 травня 1997 року № 1-зп.
Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.
Так, відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, провадження №11-377апп18).
Тобто у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи.
Проте автор касаційної скарги помилково ототожнює поняття необхідності відступлення від висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах з необхідністю здійснити переоцінку встановлених судом касаційної інстанції обставин та досліджених ним доказів. Незгода представника позивача з висновками Верховного Суду, викладених саме у цій справі, в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, не є підставою для касаційного оскарження.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що заявником касаційної скарги не обґрунтовано, передбачених цим Кодексом, підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 248, 328, 332 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Дзундзи Юрія Романовича на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя С.А. Уханенко