Справа № 496/1757/22
Провадження № 1-кп/496/612/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
Судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Біляївського районного суду Одеської області клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12022162250000220, внесеного до ЄРДР 04.04.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Біляївський районний суд Одеської області розглядає вказане кримінальне провадження.
05 листопада 2023 року закінчується строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, а саме закінчений замах на вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення. Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпеки вчиненого цією особою, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, більш того, за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також у зв'язку з тим, що наявна схильність обвинуваченого до насильства, розуміючі серйозність покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі обвинувального вироку відносно нього, може вплинути на свідків події, потерпілого, тобто наявний ризик п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, також наявні ризики відповідно до п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може повторно вчинити нове аналогічне кримінальне правопорушення перебуваючи в суспільстві. В сукупності вищезазначеного, прокурор вважає, що наявні ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки інші (менш суворі заходи) не забезпечать виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, та дотримання ним належної поведінки, просить задовольнити клопотання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засідання заперечувала проти продовження строку тримання під вартою та просила застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. Вважає, що прокурор не обґрунтовано неможливості запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.
Обвинувачений підтримав захисника.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши клопотання, суд дійшов до наступного висновку.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Стаття 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 р. "Про взяття під варту до суду" зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Беручи до уваги позиції ЄСПЛ у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за інкриміновані дії підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії», Суд зазначив: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Приймаючи до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, вік, стан здоров'я обвинуваченого, враховуючи те, що інші характеризуючи данні ніж зібрані досудовим слідством, що можуть мати значення, обвинуваченим не надані, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого злочину, який має обтяжуючи обставини, свідки по справі ще не допитані, суд приходить до висновку, про необхідність відступу від правил поваги до свободи особи, заслухавши заперечення захисника, в яких він зазначає про відсутність підстав для продовження тримання під вартою обвинуваченого, вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки зазначені фактори виправдовують тримання даної особи під вартою.
Керуючись ст. ст. 23, 177, 178, 184, 376, 395 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме з 01 листопада 2023 року до 30 грудня 2023 року, включно.
Утримання обвинуваченого проводити в ДУ «Одеській слідчий ізолятор».
Копію ухвали направити обвинуваченому, прокурору та уповноваженій службовій особі - начальнику ДУ «Одеській слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена в частинні продовження запобіжного заходу безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 03 листопада 2023 року о 10:00 годині.
Суддя ОСОБА_1