Справа № 496/667/23
Провадження № 3/496/911/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
-за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
26.01.2023 року о 23:10 годині в с. Березані по вул. Миру, гр. ОСОБА_1 керував т/з ЗАЗ 110307 д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився зі застосуванням приладу Драгер 6810 тест 1758, результат тесту - 0,77 %. Від подальшого проходження в медичному закладі відмовився. Своїми діями гр.ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.9 а ПДР України, відповідальність за дане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Право керування автомобілем передано ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 у судове засідання на 27.02.2023р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання повідомлявся про, що свідчить підпис у протоколі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 в судові засідання які призначенні на 27.04.2023 року, 14.08.2023 року, 06.11.2023 року не з'явився, викликався до суду судовою повіткою на адресу яка вказана у справі, але до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», згідно протоколу власноруч написав «випил 2 бакала пива». Ніяких заяв до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діяхОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення доказана матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №164064 від 26.01.2023 р., чеком до пристрою «Драгер», з показником вмісту алкоголю 0,77 % проміле та відеозаписом.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення, керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, а також враховуючи те, що з матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, суд вважає, за необхідне застосувати до правопорушника стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, 130, 221, 283, 284 КУпАП України, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у скоєні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В.М. Буран