Номер провадження: 11-кп/819/250/23 Доповідач: ОСОБА_1 Справа № 766/5909/23
Категорія: продовження запобіжного заходу
ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер справи: 766/5909/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2023 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 12.03.2023 року за №12023231030000505, в порядку підготовки до апеляційного розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заповітне Камянсько-Дніпровського району Запорізької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Токмака Запорізької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2023 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 12.03.2023 року за №12023231030000505 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, повернуто прокурору.
Ухвалою судді судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вказану ухвалу суду першої існтанції.
Учасникам судового провадження надано строк подати письмові заперечення на вказану апеляційну скаргу до 17 листопада 2023 року.
08 листопада 2023 року до апеляційного суду прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на 60 днів.
У своєму клопотанні прокурор посилається на те, що ризики передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також ризики вчинення інших кримінальних правопорушень, на даний час не зменшились.
Також зазначає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є військовослужбовцями, і в разі їх переховування від суду, та, відповідно, від військової служби такі дії можуть набути ознаки військового злочину, передбаченого ст.407-408 КК України.
Крім того, в разі обрання будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу, обвинувачені зобов'язані повернутися до військової частини, яка тимчасово перебуває на території Херсонської області та будуть мати доступ до зброї.
Просить задовольнити клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на 60 днів, без визначення розміру застави.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав клопотання, позицію захисника ОСОБА_4 та обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи клопотання, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, в тому числі у його "пілотному" рішенні від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29 вересня 2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також, що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
Відповідно до ст.29 Конституції України право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст.183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.401 КПК України суддя-доповідач вирішує інши клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.
Відповідно до положень ч.1 ст.405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції.
Згідно ч.1, 2, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою скасувати, змінити або продовжити строк дії запобіжного заходу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За результаттами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Отже розгляд клопотання прокурора щодо запобіжного заходу віднесено до обов'язку суду, а відтак апеляційним судом невідкладно призначене судове засідання із розгляду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинувачених.
Згідно ч.3, 4 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
За п.3,4,5 ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам крім іншого незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Порядок продовження строку тримання під вартою визначений положеннями статті 199 КПК України, згідно з якою слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При цьому слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що заявлений під час обрання запобіжного заходу ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Визначальними при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу є також відомості, передбачені ст.178 КПК України, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.03.2023 року в рамках цього кримінального провадження щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обрано запобіжні заходи у виді тримання під вартою строком до 10.05.2023 року.
У подальшому строк дії запобіжного заходу щодо підозрюваних неодноразово продовжувався слідчими суддями Центрального районного суду м. Миколаєва, Заводського районного суду м. Миколаєва.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15.09.2023 року строк дії запобіжного заходу виді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був продовжений до 13 листопада 2023 року включно.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, з приводу чого кожного з них було затримано 12.03.2023 року.
При вирішенні клопотання прокурора апеляційний суд бере до уваги у сукупності обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими, відомості про особи обвинувуачених, наявність ризиків, які випрадовують тримання особи під вартою.
При цьому суд апеляційної інстанції також враховує наступні обставини, зокрема, характер злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 , дані про особи обвинувачених, які хоча в силу ст.89 КК України є такими, що не мають судимості, однак ця обставинами не може свідчити про їхню позитивну репутацію та може вказувати на схильність обвинувачених до вчинення кримінальних правопорушень та в умовах воєного стану їхню підвищену суспільну небезпечність.
Крім того, апеляційний суд бере до уваги проходження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 військової служби, але з огляду на обставини інкримінованого їм кримінального правопорушення, вказані обставини не можуть бути єдиною та беззастережною підставою для позитивної оцінки міцності їхніх соціальних зв'язків та обставиною, яка унеможливлює тримання їх під вартою.
З огляду на вказані відомості, що характеризують особи обвинувачених, апеляційний суд дійшов висновку про те, що ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, а в разі непродовження обвинуваченим строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вони, перебуваючи на свободі, можуть вчинити активні дії щодо переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконного впливу на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказані обставини, з урахуванням цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні і наведеним ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає доцільним продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Керуючись ч.2 ст.376, 331, 401, 419 КПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, тобто до 12 січня 2024 року включно.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 60 днів, тобто до 12 січня 2024 року включно.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1