Ухвала від 13.11.2023 по справі 766/7111/23

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/7111/23 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/819/119/23 Доповідач в апеляційної інстанції ОСОБА_2 Категорія: тримання під вартою

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Херсонського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду матеріали провадження за клопотанням про поновлення строку та апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Херсонського районного суду Херсонської області від 29 вересня 2023 року, якою відносно

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Білозерка Херсонської обл., громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23 листопада 2023 року, включно

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, за наступних обставин.

Так, у другій декаді червня 2022 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені, але не пізніше 22 червня 2022 року), ОСОБА_9 , діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності без фізичного примусу, погроз чи застосування насильства щодо неї самої чи членів її родини, добровільно, з метою переслідування особистих інтересів у виді отримання владних повноважень на пропозицію невстановлених осіб з числа військової окупаційної адміністрації рф зайняла посаду в.о. головного бухгалтера так званого «Государственного бюджетного учреждения здравоохранения Херсонской области» Белозерская центральная районная больница», а з 01.09.2022 - посаду головного бухгалтера так званого «Государственного бюджетного учреждения здравоохранения Херсонской области» Белозерская центральная районная больница».

Перебуваючи на посаді головного бухгалтера так званого «Государственного бюджетного учреждения здравоохранения Херсонской области» Белозерская центральная районная больница» під час виконання своїх посадових обов'язків ОСОБА_9 в невстановлені точно досудовим розслідуванням дату та час, але не раніше 22.06.2022 на виконання незаконного розпорядження № 26 -р та незаконного наказу № 27-р так званого «главы военно - гражданской администрации Херсонской области» від 23.05.2022 впровадила виплату заробітної плати працівникам Білозерської ЦРЛ в російській грошовій валюті «рубль», яку отримувала в м. Херсон в готівковій формі та привозила до каси лікарні в смт. Білозерка.

У подальшому, наказом № 1 від 20.07.2022 «О проведении инвентаризации», виданого головним лікарем «ГБУЗ ХО «Белозерская ЦРБ» ОСОБА_11 на виконання розпорядження ВЦА Херсонскої області № 077-р від 08.06.2022 було прийнято рішення про проведення інвентаризації всіх активів Білозерської лікарні та створено інвентаризаційну комісію, до складу якої було включено ОСОБА_9 . Згідно пунктом 3 вказаного Наказу, організацію інвентаризації і контроль за її виконанням було покладено на інвентаризаційну комісію.

Крім того, 03.08.2022 Наказом № 247, виданого начальником так званого «Департамента здравоохранения Херсонской области» було доручено керівникам всіх лікарських та медичних установ Херсонської області провести інвентаризацію майна, що перебуває на балансі в підконтрольних їм установах з подальшим поставленням на облік в так званий «фонд имущества Херсонской области».

На виконання вказаних незаконних наказів, з метою реалізації рішень окупаційної влади держави - агресора, ОСОБА_9 , перебуваючи в смт. Білозерка, не пізніше 22.09.2022 добровільно прийняла участь в проведенні інвентаризації активів стоматологічної поліклініки Білозерської ЦРЛ, в результаті чого засвідчила власним підписом «Инвентаризационную опись» відповідно до встановлених уніфікованих державою - агресором форм статистичної звітності.

Тобто, ОСОБА_9 , в підтримку вказаних незаконних наказів окупаційної адміністрації, з метою завдання шкоди інтересам держави Україна вжила заходів для створення передумов до передачі майна Білозерської лікарні до незаконно створеного державою - агресором органу.

Слідчий СВ відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_12 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з підстав наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення у вчиненні якого вона підозрюється, ризиків, передбачених п.п.1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України та недоцільності застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2023 року вищевказане клопотання слідчого задоволено та відносно підозрюваної ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23 листопада 2023 року, включно

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_8 подав на неї апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою обрати відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали.

Зокрема, апелянт зазначає про недоведеність вини та необґрунтованість підозри її підзахисної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки вона була примушена окупантами займати посаду головного бухгалтера та співпрацювала з бійцями Тро передаючи їм необхідну інформацію.

Крім того, апелянт зазначає про необґрунтованість та недоведеність ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі слідчого судді.

Також, апелянт вказує і на неврахуванням слідчим суддею даних про особу підозрюваної ОСОБА_9 , яка позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину, яку виховує самостійно.

Крім того, оскільки на час подачі апеляційної скарги, він копію оскаржуваної ухвали слідчого судді не отримав, а при розгляді клопотання слідчого він був відсутній, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони в судових дебатах, які залишились на попередніх позиціях, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів провадження клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_9 запобіжного заходу було розглянуто без виклику захисника ОСОБА_8 . Крім того, в матеріалі провадження відсутні відомості про отримання ним копії оскаржуваної ухвали слідчого судді. За таких обставин строк на апеляційне оскарження захисником ОСОБА_8 не є пропущеним.

Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінально-процесуального закону.

При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст.194 КПК України, а саме:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів провадження СВ поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023230000000673 від 01.05.2023 року за ч. 1 ст. 111-2 КК України.

25 вересня 2023 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

На даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зазначені в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі суду, а саме: - протоколами огляду від 15.03.2023 року та 01.12.2023 року; - висновком судового експерта № СЕ-19/112-23/8038-ПЧ від 22.08.2023 року за результатами почеркознавчої експертизи; - протоколами допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ; - іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Зазначені докази, як кожний оремо, так і цілому повністю доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється.

Виходити з поняття "обґрунтована підозра", приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, в клопотанні та доданих до нього матеріалах достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, визнання особи винною чи невинною у вчиненні конкретного кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені в клопотанні слідчого та додані до нього матеріали, у колегії суддів є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Зазначене вказує на неспроможність доводів апеляційної скарги захисника про те, що слідчим не надано належних доказів, які б підтверджували наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає безпідставними і доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, зазначених в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі слідчого судді.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, а саме пособництві державі-агресору державній зраді, який відноситься до категорії особливо тяжких, відповідальність за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, є особою офіційно не працевлаштованою, що вказує на відсутність у неї постійного, легального джерела доходу, хоча і має на утриманні неповнолітню дитину, однак її наявність не стало їй перешкодою для вчинення злочину, що вказує на відсутність осіб, які б мали на неї визначальний й вплив з метою забезпечення її належної процесуальної поведінки та запобіганню існуючим ризикам.

Досудове розслідування триває, вказане кримінальне провадження є складним, а тому є підстави вважати що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Окрім того, оцінюючи можливість підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, колегія суддів вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для обвинуваченої наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування обвинуваченого від суду.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

З урахуванням зазначеного та інших обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваної ОСОБА_9 , а також тяжкості покарання, що їй загрожуватиме у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, є підстави стверджувати про існування ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст.177 КПК України, які зазначені в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі слідчого судді.

За вказаних обставин, слідчим суддею зроблено обґрунтований висновок про те, застосування до підозрюваної ОСОБА_9 саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним та достатнім для попередження існуючих ризиків та забезпечення її належної процесуальної поведінки.

Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тобто тримання під вартою

Крім того, відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Слідчий суддя також дотримався і вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За таких обставин, слідчим суддею прийнято рішення, яке відповідає вимогам КПК України і не суперечить практиці ЄСПЛ, що стосується застосування запобіжних заходів, зважаючи на, що відсутні підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_9 іншого запобіжного заходу.

Істотних порушень вимог КПК України, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає.

Зважаючи на викладене оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, зважаючи на що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скарги захисника ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2023 року, якою відносно ОСОБА_9 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23 листопада 2023 року, включно - без змін.

Ухвала набуває законної сили після її оголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
114859210
Наступний документ
114859212
Інформація про рішення:
№ рішення: 114859211
№ справи: 766/7111/23
Дата рішення: 13.11.2023
Дата публікації: 15.11.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Херсонський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (13.11.2023)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 28.09.2023
Предмет позову: -
Розклад засідань:
28.09.2023 13:30 Херсонський міський суд Херсонської області
29.09.2023 11:00 Херсонський міський суд Херсонської області
24.10.2023 09:05 Херсонський апеляційний суд
13.11.2023 11:30 Херсонський апеляційний суд
20.11.2023 12:00 Херсонський апеляційний суд