Справа №592/9778/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Литовченко О. В.
Номер провадження 33/816/307/23 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 листопада 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 592/9778/22 за апеляційною скаргою захисника ФОМІНОВА Р. М. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.02.2023, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
захисника - адвоката Фомінова Р. М.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокат ФОМІНОВ Р. М. просить скасувати постанову судді, а провадження в справі закрити через відсутність складу правопорушення, оскільки показання свідків є недопустимими доказами, розписка ОСОБА_3 не є доказом вини ОСОБА_2 , працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_2 його прав, а також можливість здати біологічні зразки в лікарні, акт огляду та направлення на проходження огляду містять відомості, які не відповідають дійсності.
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.02.2023 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 536,80 грн судового збору.
Згідно постанови судді, 01.12.2022 о 23:21 в м. Суми вул. Роменська, 1, водій ОСОБА_2 керував т/з Toyota Land Cruiser 200, н. з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Alkotest Drager 7510 відмовився в присутності двох свідків, а також відмовився проти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Вислухавши доводи захисника Фомінова Р. М., який підтримав свою апеляційну скаргу, просив скасувати постанову судді та закрити провадження в справі, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 454488 від 01.12.2022, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що водій ОСОБА_2 керував т/з із ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на відповідний стан у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об'єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема:
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , згідно яких ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки т/з за допомогою технічних засобів, так і в закладі охорони здоров'я;
- відеозаписом з технічних засобів працівників поліції, з яких убачається, що ОСОБА_2 у присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки т/з і в медичному закладі.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Необхідно зауважити, що положення ст. 266 КУпАП не регламентують дії поліцейського та не визначають порядок і форму фіксації ним відмови водія (особи, яка керує т/з) від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, а тому у разі вчинення вказаними особами таких дій поліцейському слід керуватись п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (в ред. Постанови КМУ № 888 від 28.10.2015), згідно якого у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_2 підлягав огляду на стан сп'яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського.
Таким чином, ОСОБА_2 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, а водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останньої.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що не є доказом вини ОСОБА_2 розписка ОСОБА_3 , згідно якої він зобов'язувався доставити т/з до місця стоянки та не допускати водія до керування до його повного витверезіння, не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки ця обставина хоча і не напряму, але підтверджує факт відмови від огляду на стан сп'яніння, так як відсторонення особи від керування т/з є одним із заходів забезпечення провадження, який може бути застосований, зокрема, з метою припинення адміністративних правопорушень (ст. 260 КУпАП).
Твердження апеляційної скарги захисника про зацікавленість свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, оскільки з досліджених доказів, зокрема відеозаписів, у поведінці вказаних свідків не вбачається будь-якої упередженості чи необ'єктивності, які б могли вплинути як на факт керування ОСОБА_2 т/з, так і на відмову від огляду на стан алкогольного сп'яніння. Факт керування ОСОБА_2 т/з і його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тобто обставини, які підлягають доказуванню в цій справі, встановлені не тільки з показань свідків, але і на підставі інших належних, допустимих і достовірних доказів, які узгоджуються між собою.
Є необгрунтованими і доводи апеляційної скарги щодо не роз'яснення працівниками поліції прав ОСОБА_2 , оскільки з відеозаписів вбачається, що останньому в достатній мірі та доступній формі були повідомлені його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що також підтверджується відповідним підписом ОСОБА_2 у протоколі. При цьому, слід зазначити, що відсутність у особи бажання сприймати інформацію, яку намагаються донести до неї особи, уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, є лише проявом правосвідомості (правової поведінки) особи, а також суперечить призначенню права і не спричиняє жодних юридичних наслідків, які б могли вплинути на застосування належної правової процедури і допустимість отриманих доказів.
Що стосується доводів захисника про не роз'яснення працівниками поліції ОСОБА_2 можливості здати біологічні зразки в лікарні, то вони є неприйнятними, оскільки такі дії охоплюються оглядом на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а необхідність у відібранні тих чи інших біологічних зразків вирішується лікарем безпосередньо під час проведення огляду, від чого ОСОБА_2 категорично відмовився.
Наявність в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння відомостей про проходження ОСОБА_2 такого огляду із застосуванням технічного засобу, а в медичному направленні - про доставлення ОСОБА_2 до закладу охорони здоров'я, ймовірно пов'язане із тим, що працівники поліції після виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння розпочали складання матеріалів, але після того, як ОСОБА_2 остаточно відмовився від проходження огляду в присутності свідків, складання вказаних документів було припинено через відсутність об'єктивної потреби у подальшому їх заповненні, хоча вони вже і містили певні відомості, що жодним чином не вплинуло на доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.02.2023 відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ФОМІНОВА Р. М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов