Справа №760/6051/23
2/760/6617/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Мех В .Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку'Каштан-2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач у березні 2023 року звернувся до суду з позовом і просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та надані житлово-комунальні послуги в сумі 11 310, 42 гр., а також 495, 47 гр. інфляційних втрат та 153, 58 гр. річних.
Посилався в позові на те, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , та є відповідальними за її особовим рахунком та проживають у ній.
ОСББ «Каштан-42», як неприбуткова організація, частково шляхом самозабезпечення та частково шляхом залучення відповідних виконавців робіт та надавачів послуг, утримує та здійснює експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , і його прибудинкової території за рахунок коштів співвласників, напряму розраховуючись цими коштами із безпосередніми виконавцями робіт по ремонту і експлуатації
Відповідачі, як і інші співвласники багатоквартирного будинку, зобов'язані щомісяця сплачувати свою частку затверджених Загальними зборами співвласників ОСББ «Каштан-42» внесків на утримання та експлуатацію будинку і прибудинкової території, а також за житлово - комунальні послуги, у яких ОСББ має статус колективного споживача.
Протоколом №1-20 загальних зборів ОСББ «Каштан-42» від 26 січня 2020 року було затверджено внесок (з січня 2020 року) на управління будинком та прибудинковою територією в розмірі 6,65 грн/м2, а для перших поверхів - 5,92 грн/м2 .
Протоколом №1-21 загальних зборів ОСББ від 20 березня 2021 року було затверджено внесок (з квітня 2021 року) на управління будинком та прибудинковою територією в розмірі 7,60 грн/м2, а ля перших поверхів - 6,87 грн/м2.
Цим протоколом було також затверджено додатковий внесок на капітальний ремонт мережі ПО (централізованого опалення) та реконструкцію, модернізацію теплового пункту будинку у розмірі 10 грн./м2, на період з 01 квітня 2021 року по 01 жовтня 2021 року.
Крім того, влітку 2020 року ОСББ було залучено третіх осіб для виконання висотних робіт по оббиттю лицьової плитки на фасаді будинку внаслідок її обвалу через аварійний стан.
Ці дії були вчинені ОСББ в рамках нагальної необхідності усунення аварійної ситуації та загрози життю і здоров'ю мешканців будинку і інших осіб.
Кошти, що були сплачені таким третім особам (виконавцям робіт по оббиттю), були розподілені між всіма співмешканцями та вказані у якості одноразового додаткового платежу.
Рішення щодо необхідності здійснення зазначених дій та виклику відповідного спеціаліста було прийняте Протоколом №3п/2020 зборів правління ОСББ «Каштан-42» від 27 липня 2020 року.
Цим же Протоколом було вирішено нарахувати мешканцям одноразову виплату у розмірі 3 грн./м2 для сплати вказаних робіт, а також робіт з утилізації оббитої плитки.
Співвласники будинку також мають право використовувати місця загального користування для власних потреб.
Розмір внеску за користування такими місцями дорівнює розміру внеску на утримання будинку та прибудинкової території за 1м2, тобто 6,65 грн./м2, а сам розмір внеску був прийнятий Протоколом №2п/2019 зборів правління ОСББ «Каштан-42» від 23 грудня 2019 року.
Відповідачі використовують частину сходової клітини (місця загального користування) площею 3,47 м2 для своїх власних потреб.
В рамках своєї діяльності ОСББ було укладено договір із надавачем послуг на вивіз твердих побутових відходів (сміття).
Вартість послуг за таким договором для визначається відповідно до кількості проживаючих осіб у кожній квартирі та може змінюватись щомісяця, в залежності від загальної кількості вивезених відходів та загальної вартості оплати послуг за відповідний місяць.
Крім того, у період з травня 2020 року до грудня 2021 року ОСББ виступало у якості колективного споживача комунальної послуги з водопостачання холодної води та водовідведення, що підтверджується відповідною довідкою ОСББ №1 від 07 жовтня 2022 року про колективне споживання комунальних послуг ХВП та водовідведення.
Розміри тарифів на комунальні послуги були встановлені відповідними постачальниками таких послуг.
Відповідачі належним чином не виконують покладених на них законом обов'язків зі сплати внесків з управління будинком та прибудинковою територією та щодо сплати за житлово- комунальні послуги (теплопостачання, холодне водопостачання, водовідведення, вивезення твердих побутових відходів), внаслідок чого ОСББ вимушене сплачувати кошти надавачам житлово-комунальних послуг із коштів, передбачених на ремонт і розвиток будинку та прибудинкової території.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Крім того, з урахуванням вимог ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідачі суму заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.
21 липня 2023 року на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, позивачем подано заяву про залучення до участі в справі як відповідача ОСОБА_3 та просить стягнути приведену в позові заборгованість з 3-х відповідачів солідарно.
В той же час, ухвала суду фактично виконано не була, а лише залучено особу в якості співвідповідача без відповідного обґрунтування.
Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 17 березня 2023 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 23 березня 2023 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачам копію позовної заяви з додатками .
Відповідачам був наданий строк для надання відзиву.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 16 травня 2023 року був проведений повторний автоматизований розподіл справи та визначено новий склад суду.
24 квітня 2023 року відповідач ОСОБА_1 подав відзив, яким проти позову заперечує.
Посилається на те, що довідка позивача про належність до права власності не є документом, який засвідчує таке право, як і не є підставою для його виникнення, а витяг з реєстру правочинів датований 2005 роком, де зазначено 3 власники квартири.
Згідно листа позивача без дати та номеру, наданого у відповідь на його запит від 04 жовтня 2021 року, головою правління ОСОБА_4 було відмовлено у наданні для ознайомлення документів ОСББ «Каштан-42» з огляду на те, що відсутні докази того, що він є співвласником ОСББ.
Позивачем не надано належних та достовірних доказів того, що він та відповідач-2 є співвласниками ОСББ «Каштан-42», а своїми листами позивач вказує на протилежне.
Крім того, до виключної компетенції загальних зборів співвласників, крім іншого, відноситься: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Отже, рішення загальних зборів є обов'язковими лише для співвласників, а доказів того, що він є співвласником, позивачем не надано.
Повноваження загальних зборів ОСББ визначено в ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Відповідно до даної норми закону та п.4.8 Статуту позивача визначено, що затвердження внесків і будь-яких платежів, як і вирішення питання щодо використання спільного майна відноситься до виключної компетенції загальних зборів, а не правління.
Вважає, що затвердження будь-яких внесків та платежів, а також розпорядження спільним майном здійснюється виключно за рішенням загальних зборів об'єднання, а прийняття таких Правлінням ОСББ «Каштан-42» виходить за межі повноважень останнього, передбачених Статутом та Законом.
Рішення про нарахування мешканцям одноразової виплати 3,00 грн./м2, оформлене протоколом Правління ОСББ «Каштан-42» №3п/2020 від 27 липня 2020 року та рішення про встановлення плати розміром суми внеску на управління будинком за 1 м.кв. з 01 січня 2020 року, оформлене протоколом Правління ОСББ «Каштан-42» №2п/2019 від 23 грудня 2019 року, прийняті не уповноваженим органом.
З урахуванням цього вважає, що підстави для задоволення позову в цій частині, а також у частині стягнення плати за користування спільним майном (23, 28 грн. за місяць згідно розрахунку позивача), відсутні.
Що стосується плати за теплову енергію за період з січня по квітень 2020 року включно, холодне водопостачання та водовідведення за період з січня по листопад 2020 року включно, за вивіз ТПВ за період з січня 2020 року по січень 2023 року, зазначив, що на підтвердження заявлених вимог у цій частині позивачем не надано жодного доказу- ні укладених договорів, ні тарифікації, ні фактично понесених витрат.
При ньому позивачем не надано також жодного рішення загальних зборів, які б затверджувати покладення таких платежів саме на співвласників.
Згідно положень Статуту позивача та норм Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», встановлення будь-яких платежів та внесків є повноваженнями лише загальних зборів.
Крім того, відповідно до ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Перелік житлово-комунальних послуг приведено в ст.5 Закону.
Відповідно до ст.14 Закону за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1)індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку:
2)колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою:
3)договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Позивач, зазначаючи, що виступав в якості колективного споживача послуг, не надав ні відповідні договори, ні рішення про уповноваження особи на їх укладення.
Зазначив, що жодним наданим позивачем документом не визначено строки сплати внеску та житлово-комунальні послуги.
Крім того, звернув увагу на те, що в матеріалах справи наявні лише розрахунки, зроблені самим позивачем.
Стягнення житлово-комунальних послуг передбачає, насамперед, фактичне надання та споживання таких послуг, фактичне понесення витрат щодо їх оплати з підтвердженням відповідними документами, а також правові підстави для подальшої їх компенсації іншою особою.
Звертаючись до суду, позивач не надав жодних доказів, окрім власноруч сформованих.
З урахуванням цього, просить відмовити в позові в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Статтею 10 даного Закону визначено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, в тому числі:
1) питання про використання спільного майна;
2) визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;
3) прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.
До компетенції правління відноситься, в тому числі:
1) здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством;
2) укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням;
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону співвласник зобов'язаний:
1) виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання;
2) виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;
3) своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі;
Частиною 1 ст. 17 Закону встановлено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до наданої позивачем інформації з Державного реєстру правочинів відповідачі на підставі договору купівлі-продажу від 18 квітня 2005 року набули у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи відділу з питань реєстрації місця проживання /перебування осіб, а також Єдиного державного демографічного реєстру, в квартирі зареєстрований лише відповідач ОСОБА_5 .
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_3 .
Інформація про зареєстроване місце проживання зазначеного позивачем відповідача ОСОБА_3 відсутня.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідачів по внесках на управління багатоквартирним будинком та прибудинкової території та житлово-комунальних послугах за період часу з січня 2020 року до січня 2023 року становить 11 310, 42 гр.
( а.с. 38 - 39; 65 - 66 )
Розмір внесків на управління будинком та прибудинковою територією було встановлено:
1) з січня 2020 року рішенням загальних зборів ОСББ від 26 січня 2020 року ( протокол № 1-20 ) у розмірі 6,65 грн/м2, а для перших поверхів - 5,92 грн/м2
2) з квітня 2021 року рішенням загальних зборів ОСББ від 20 березня 2021 року ( протокол № 1-21 ) у розмірі 7,60 грн/м2, а для перших поверхів - 6,87 грн/м2.
Цим же рішенням загальних зборів було затверджено додатковий внесок на капітальний ремонт мережі ПО (централізованого опалення) та реконструкцію, модернізацію теплового пункту будинку у розмірі 10 грн./м2, на період з 01 квітня 2021 року по 01 жовтня 2021 року.
Крім того, рішенням Правління ОСББ від 27 липня 2020 року було вирішено нарахувати мешканцям одноразову виплату у розмірі 3 грн./м2 для оплати вартості висотних робіт по оббиттю лицьової плитки на фасаді будинку внаслідок її обвалу через аварійний стан, а також робіт з утилізації оббитої плитки, які виконували залучені ОСББ спеціалісти.
23 грудня 2019 року правлінням ОСББ було прийнято рішення про встановлення розміру внеску за користування місцями загального користування для власних потреб у розмірі внеску на утримання будинку та прибудинкової території за 1м2, - 6,65 грн./м2.
Позивач при зверненні до суду також зазначив, що ОСББ було укладено договір із надавачем послуг на вивіз твердих побутових відходів (сміття).
Вартість послуг за таким договором визначається відповідно до кількості проживаючих осіб у кожній квартирі та може змінюватись щомісяця, в залежності від загальної кількості вивезених відходів та загальної вартості оплати послуг за відповідний місяць.
Крім того, відповідно до довідки ОСББ «Каштан-42» №1 від 07 жовтня 2022 року ОСББ виступало в якості колективного споживача комунальних послуг з водопостачання холодної води та водовідведення, розміри тарифів на комунальні послуги були встановлені відповідними постачальниками таких послуг.
/ а.с. 34 - 37; 40 - 49 /
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
З приведеного позивачем розрахунку вбачається, що такі послуги відповідачами не сплачуються або сплачуються не в повному обсязі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Щодо наявності зобов'язань відповідачів перед позивачем з оплати наданих послуг, які є предметом спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Крім того, суд також враховує, що статтями 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Тобто, рівними є не тільки права, а й обов'язки сторін у справі.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
Звертаючись до суду, в обґрунтування пред'явленого позову та належності квартири відповідачам на праві власності, позивач долучає Витяг з реєстру правочинів від 18 квітня 2005 року.
В той же час, відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Суд враховує, що до 01 січня 2013 року діяло Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року.
Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення державна реєстрація прав проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації (БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно з п.1.8 та п.п. 3 п.1.13 Тимчасового положення реєстр прав власності на нерухоме майно виступав єдиною державною інформаційною системою, що містила відомості про зареєстровані права, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна та незавершеного будівництва, правовстановлювальні документи та документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва, а реєстратор БТІ самостійно присвоював реєстраційний номер об'єкту, права щодо якого підлягають державній реєстрації.
З 01 січня 2013 року діє Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого проводиться державна реєстрація права власності на майно, набуте після 01 січня 2013 року.
Звертаючись до суду, будь-яких доказів належності квартири на праві власності відповідачам позивач не надав, не дивлячись на те, що після відкриття провадження в справі та повторного автоматизованого розподілу справи, позов залишався без руху, а позивачу надавався строк для усунення недоліків.
Виконання ухвали суду позивач обмежив лише клопотанням про залучення третього відповідача до участі в справі без будь-якого обґрунтування.
Доказів належності квартири відповідачам на праві власності, в тому числі третього залученого відповідача, позивач не надав.
Витяг з реєстру правочинів не є підтвердженням такого права, оскільки відсутня інформація про державну реєстрацію цього права в порядку, встановленому законом на момент його укладення.
Суд враховує, що при зверненні до суду позивачем не надано доказів, які б свідчили про належність квартири відповідачам та в яких частках, ні з КП »Бюро технічної інвентаризації», ні з Державного реєстру речових прав.
При цьому позивач не звертався і до суду з клопотанням про витребування таких доказів, не дивлячись на те, що це було однією з підстав для залишення позову без руху ухвалою суду від 06 червня 2023 року.
Таким чином, у суду відсутні докази належності квартири на праві власності саме відповідачам, а сама реєстрація місця проживання одного з відповідачів у ній не є таким доказом і яка не є обов'язковою підставою для покладення на нього обов'язку нести зазначені в позові витрати.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 263 ЦПК України судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Завдання та основні засади цивільного судочинства визначені в ст.2 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи.
Разом з тим позивач, будучи забезпеченим правовою допомогою фахівця в галузі права, не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, як і не скористався правом заявити клопотання про витребування таких дклазів.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК україни кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Керуючись ст.ст.15, 16, 509, 525, 526, 625 ЦК України, Законом України « Про житлово-комунальні послуги». Законом України « Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В позові »єднання співвласників багатоквартирного будинку'Каштан-42» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя Л.А. Шереметьєва