Справа №760/22253/23
1-кп/760/2946/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м.Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Солом'янського районного суду м. Києва клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 16.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023100090001452 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Якутської області рф, громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз:
-31.03.2023 вироком Оболонського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді двох років обмеженні волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік та 6 (шість) років,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 16.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023100090001452 у відношенні ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 , та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на стадії досудового розслідування відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком шістдесят днів строком до 17.11.2023 із визначенням застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.
При вирішенні питання доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, про наявність яких, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжкого злочину, а також зухвалість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, вчиненого в умовах військового стану.
Крім того, суд також враховує вимоги ст. 178 КПК України, щодо особистих характеризуючих відомостей обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_5 не має стійких соціальних зав'язків, оскільки обвинувачений не має постійного місця роботи чи навчання, отже не має джерела прибутку, має постійне місця мешкання, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вказаний ризик належним чином не обґрунтований у клопотанні, не знайшов об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях прокурора.
З урахуванням існуючих ризиків та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити його належну процесуальну поведінку у майбутньому, та виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Суд також враховує доводи обвинуваченого ОСОБА_5 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вислухавши сторони, суд вважає, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час існують і застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим, оскільки судом встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину, а також наявний високий ступінь ризику ухилення та переховування обвинуваченого від суду, впливу на потерпілого та свідків з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин, та можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, що унеможливлює скасування або обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченому, з огляду на викладене клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд зазначає, що розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 19.09.2023 як альтернативний запобіжний захід не змінюється та не потребує повторного визначення, отже суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 331, 369, 372 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто по 11 січня 2024 року включно.
Розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 19.09.2023 - залишити без змін.
Ухвала суду діє по 11 січня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1