СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-о/759/1485/23
ун. № 759/17711/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання - Радзівіл А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщені Святошинського районного суду міста Києва, в залі суду, клопотання про призначення судово-медичної експертизи на тест ДНК, яке заявлене в межах розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 до суду в порядку окремого провадження із заявою, в якій просить встановити факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку окремого провадження з викликом учасників процесу.
Представник заявника до початку судового засідання через канцелярію суду подала клопотання про призначення судово-медичної експертизи на тест ДНК, в якій просила призначити судово-медичну експертизу на тест ДНК, на вирішення якої поставити питання, чи є померлий ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Просила доручити проведення експертизи експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз (м. Київ, вул. Докучаєвська, 4). Витрати за проведення експертизи покласти на заявника.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Крім того, як вбачається із роз'яснень, даних в Листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст. 128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Заявниця звернулась до суду із вимогою про встановлення факту батьківства ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За правилами частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частиною першою статті 104 ЦПК України передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, підстави проведення експертизи, питання з яких експерт має надати висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Так, згідно з положеннями частини другої статті 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
У розумінні статті 128 СК України та пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» підставою для визнання батьківства можуть бути будь-які відомості, зокрема висновки судово-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення Суду у справі «Калачова проти Російської Федерації» №3451/05,§ 34 від 7 травня 2009 року).
З матеріалів справи вбачається, що будь-яких висновків судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи, які б відповідали вимогам, визначеним статтею 102 ЦПК України, суду не надано.
Представником заявника заявлено клопотання про призначення судово-медичної експертизи на тест ДНК.
Відтак, з урахуванням наведених вище процесуального права, суд вважає обґрунтованим клопотання представника заявника про призначення у справі судово-медичної експертизи. Саме висновок такої експертизи, на думку суду, є одним із доказів, що може засвідчити чи спростувати походження дитини від певної особи, а для з'ясування цих обставин, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідну обставину об'єктивно неможливо.
Разом з тим, вирішуючи питання про визначення експерта чи експертної установи, суд виходить з того, що відповідно до вимог частини третьої статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Згідно з частиною першою та третьою статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Суд вважає доцільним визначити для проведення експертизи Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи (04141, м. Київ, вул. Докучаєвська, 4), попередивши експертів (експерта), яким доручено проведення зазначеної експертизи, про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
Крім того, у поданому клопотанні зазначено про те, що у провадженні Святошинського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12023100080003219 від 25.08.2023 року за фактом смерті ОСОБА_2 в межах даної кримінальної справи відібрані біологічні об'єкти (кров) для направлення в архів лабораторії медико-генетичної ідентифікації для подальшого зберігання у зв'язку із тим, що може бути проведена експертиза щодо встановлення батьківства ОСОБА_2 із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ст. 107 ЦПК України встановлено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов'язаних із проведенням експертизи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Зважаючи на те, що біологічні об'єкти (кров) померлого ОСОБА_2 , відібрані в межах кримінального провадження №12023100080003219 від 25.08.2023 року, були передані до архіву лабораторії медико-генетичної ідентифікації для подальшого зберігання, суд вважає за доцільне зобов'язати архів лабораторії медико-генетичної ідентифікації надати Київському міському клінічному бюро судово-медичної установи доступ до біологічних об'єктів (кров) ОСОБА_2 , що були відібрані в межах кримінального провадження №12023100080003219 від 25.08.2023 року.
Витрати за проведення експертизи слід покласти на заявницю.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку призначення судом експертизи.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, на час проведення експертизи.
З огляду на викладене провадження у справі на час проведення експертизи слід зупинити.
Керуючись статтями 76, 77, 103, 104, 252, 253, 353-355 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Чехович Т.Г. про призначення судово-медичної експертизи на тест ДНК - задовольнити.
Призначити у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства судово-медичну експертизу на тест ДНК, якій поставити наступні питання:
1. Чи є померлий ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ), батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?
Проведення експертизи доручити експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (03038, м. Київ, вул. Докучаєвська, б.4).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
Надати для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 2-о/759/1485/23, ун. № 759/17711/23.
Оплату вартості проведення експертизи покласти на заявницю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Зобов'язати архів лабораторії медико-генетичної ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи надати Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи доступ до біологічних об'єктів (кров) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що були відібрані в межах кримінального провадження №12023100080003219 від 25.08.2023 року.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали судую
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О. Горбенко