СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/21165/23
пр. № 3/759/8727/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Святошинського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянку України, проживаючу за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ч. 3 ст. 156 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №924641 від 28.10.2023 року - 28.10.2023 року близько 12 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, площа Героїв Бресту, 1, громадянин ОСОБА_1 здійснював продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку з рук.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки СМС повідомленням на номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 924641. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 924641, міститься підпис ОСОБА_1 про те, що йому повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Святошинському районному суді м. Києва за викликом.
Заяв на відкладення судового засідання від правопорушника не надходило.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).
Згідно вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 156 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому суд вирішив розглянути справу за відсутності правопорушника.
Згідно зі статтею 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, є торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
П. 7 ст. 15-3 вказаного Закону встановлено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, лотків.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №924641 громадянин ОСОБА_1 здійснював продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку з рук.
Факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних та досліджених матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №924641 від 28 жовтня 2023 року;
- рапортом ст. ДОП Святошинського УП ГУ НП України у м. Києві;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28.10.2023 року в яких він, зокрема, вказав, що 28.10.2023 року приблизно о 12 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, пл. Героїв Бресту, 1, здійснював продаж цигарок, оскільки хотів підзаробити;
- протоколом огляду та вилучення від 28 жовтня 2023 року, у відповідності до якого у ОСОБА_1 у присутності двох понятих вилучено сигарети: комплімент синій - 40 пачок; Lifa ментол - 10 пачок;
- фотографіями із місця вчинення правопорушення;
Дані докази узгоджуються між собою та згідно ст. 251 КУпАП є належними доказами в адміністративній справі.
За встановлених обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч. 3 ст.156 КУпАП України, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи і були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкція частини 3 статті 156 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді накладення накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, суд враховує характер вчиненого нею адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення та рівень правосвідомості, ступінь його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність пом'якшуючих чи обтяжуючих вину обставин, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності.
До того ж, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення тощо.
За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи наявність негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення та те, що правопорушник вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах мінімальної межі санкції статті у виді штрафу з конфіскацією предметів торгівлі.
Крім того, у суду відсутні підстави для застосування адміністративного стягнення у вигляді конфіскації виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, оскільки у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутня інформація щодо виручки, одержаної від продажу тютюнових виробів без марок акцизного податку.
Обставин, які б позбавляли можливості суд застосувати до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу не встановлено. Окрім того, суд також вважає, що в даному випадку саме такий вид і розмір стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, що притягується до адміністративної відповідальності від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.22, 23, ст.156, ст.ст.221, 283-285 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 коп. з конфіскацією предметів торгівлі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Н.О.Горбенко