печерський районний суд міста києва
Справа № 761/6691/23-а
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Остапчук Т.В., за участю: секретаря судового засідання - Ковалівській В.В., представників позивача - Руденко В.В., Здоровець С.В представників відповідача - Бойко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови Кременя Тараса Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
23.02.2023 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови Кременя Тараса Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Уповноваженого із захисту державної мови Кремня Т.Д. №7 від 10.02.2023, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-52 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10.02.2023 Відповідачем було прийнято Постанову № 7 по справі про адміністративне правопорушення, якою Позивача, керівника товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКЕ НЕЗАЛЕЖНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО НОВИН» (далі також - ТОВ «УНІАН»), гр. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-52 КУпАП Відповідальність за встановлені порушення передбачена частиною 2 статті 188-52 КУпАП». На думку позивача, постанова є протиправною, оскільки у Постанові безпідставно зазначено, що сайт https://www.unian.net/ є Інтернет- гредставництвом ТОВ «УНІАН». Однак це не відповідає дійсності і не підтверджено жодними доказами. Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Протоколі, в принципі не містить визначення терміну «Інтернет-представництво». Частиною 6 ст. 27 зазначеного Закону, у порушенні якого Відповідач звинуватив Позивача, встановлено: «6. Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і ірганізацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, щреєстрованих в Україні, а також суб 'єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією чтернет-представництв (у тому мислі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), -иконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет- гредставництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні». Законом передбачено певний обов'язок Інтернет-представництв, однак не встановлено яким чином їх визначати. Навіть якщо у юридичної особи є сайт в мережі Інтернет, одного лише цього факту недостатньо аби вважати цей сайт офіційним «Інтернет-представництвом» особи. Якщо у юридичної особи є декілька сайтів, то виникає одразу декілька питань: чи з важати всі ці сайти Інтернет-представництвами, чи жоден з них, а якщо лише один - то який саме та на якій підставі? Очевидно, що оскільки законодавством не передбачено чітких критеріїв та механізму визначення Інтернет-представництв, це може бути зроблено виключно з урахуванням точки зору самого суб'єкта господарювання. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого .дмоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач не може на свій розсуд призначати юридичним особам їх Інтернет- представництва, оскільки такі дії суперечать положенням ст. 19 Конституції України. ТОВ «УHIAH» адмініструє щонайменше два сайти: https ://wwwunian.ua/ та https://www.unian.net/. Сайт https://www.unian.ua/ виконаний повністю державною мовою, його зміст цілком відповідає вимогам законодавства. Саме цей сайт ТОВ «УНІАН» вважає своїм Інтернет- лідерставництвом у розумінні Закону, про що неодноразово повідомлялось Відповідачу в офіційних листах. Зазначений сайт https://www.unian.ua/ згадується у Постанові, однак з невідомих причин Інтернет-представництвом на розсуд Відповідача обрано сайт https://www.unian.net/. У свою чергу згідно ч. 1 ст. 19 Конституції України Позивач і не зобов'язаний вести сайт https://www.unian.net/ українською мовою, оскільки це не є його Інтернет-представництвом. Цей сайт є міжнародним ресурсом, створеним виключно для інформування російськомовних користувачів по всьому світу про реальний стан справ, та протидії російській пропаганді. Єдиним Інтернет-представництвом ТОВ «УНІАН» у розумінні Закону є сайт https://www.unian.ua/. Згідно пункту 1 ч. 2 ст. 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Висновок Відповідача про те, що сайт https://www.unian.net/ є Інтернет-представництвом ТОВ «УНІАН», зроблений всупереч пункту 1 ч. 2 ст. 2 КАС. У Відповідача не було жодних повноважень «призначати» той чи інший сайт Інтернет-представництвом ТОВ «УНІАН». Тим більше що Позивач неодноразово пояснював Відповідачу, що Інтернет-представництвом ТОВ УНІАН» у розумінні Закону є інший сайт., позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2023 року було направлено матеріали цивільної справи за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Печерського районного суду міста Києва від 27.03.2023, визначено головуючу суддю у справі: Остапчук Т.В. 04.04.2023 ухвалою Печерського районного суду міста Києва провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови Кремня Т.Д. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відкрито. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. 18.05.2023 до суду надійшов відзив за підписом заступника начальника Відділу юридичного забезпечення Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови в інтересах відповідача, згідно з яким останній проти позовних вимог заперечує у повному обсязі з огляду на те, згідно зі статтею 6 Закону України «Про забезпечення функці української мови як державної» (далі - Закон про мову) кожний грі України зобов'язаний володіти державною мовою. Частиною шостою статті 27 Закону про мову, визначено, що представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підг установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобії інформації (медіа з 31.03.2023), зареєстрованих в Україні, а також господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєс' Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних \ виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовамі інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажува замовчуванням для користувачів в Україні. Варто зазначити, що термін «інтернет-представництва» в частин статті 27 Закону про мову вживається в множині, що свідчить про мно) вебресурсів відповідного суб'єкта господарювання, до яких застосс вимоги Закону про мову, а не про «єдине офіційне інтернет-представниі чому наполягає Позивач. Водночас, сам Позивач вже на 3 сторінці у позовній заяві підкрес ТОВ «УНІАН» адмініструє, зокрема вебсайт unian.net. Як вказано у розділі «Політика конфіденційності та захисту персо даних» на вебсайті unian.net https://www.unian.net/static/policy, ynj вебсайтом unian.net здійснюється товариством з обмеженою відповіда «Українське незалежне інформаційне агентство новин». Володіль розпорядником персональних даних користувачів вебсайту unia ТОВ «Українське незалежне інформаційне агентство новин». Отже, вищезазначене підтверджує встановлений зв'язок між вебсайтол unian.net і ТОВ «УНІАН». Частиною третьою статті 92 Цивільного кодексу України визначено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чі закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Відповідно до частин першої - другої статті 39 Закону У країн: «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчи орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариств До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питані пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питані що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядове ради товариства (у разі утворення). Згідно з частиною четвертою статті 39 Закону України «Про товариства обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якш статутом не передбачена інша назва. Зважаючи на викладене, Відповідач вважає, що ОСОБА_1 як керівник товариства з обмеженою відповідальніст: «Українське незалежне інформаційне агентство новин» є відповідальнш зокрема, за дотримання вимог законодавства про державну мову в частині МОЕ виконання вебресурсів ТОВ «УНІАН». Уповноваженим із захисту державної МОЕ було взято до уваги пояснення до протоколу про адміністративі правопорушення, зокрема щодо завантаження за замовчуванням вебсай: unian.net.. Відповідач не погоджується з аргументами Позивача щодо того, що частина шоста статті 27 Закону про мову не регулює мову телеграм-каналів та вайбер-каналів.Необхідно зазначити, що визначення «інтернет- представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах)», що згадується у вищезазначеній нормі, не передбачає вичерпного та остаточного переліку вебресурсів, а лише конкретизує словосполученням «в тому числі» такі типи вебресурсів як вебсайти, вебсторінки в соціальних мережах. Відтак частина шоста статті 27 Закону про мову викладена в широкому сенсі, тому Відповідач аргументовано вважає, що телеграм-канали, вайбер-канали та будь-які інші інструменти поширення інформації підпадають під визначення інтернет-представництв в розумінні Закону про мову. До того ж потрібно зазначити, що прямі посилання на телеграм-канал https://t.me/uniannet та вайбер-канал https://vb.me/unian є як з вебсайту unian.ua, який Позивач вважає «єдиним інтернет-представництвом ТОВ «УНІАН», так і з вебсайту uuian.net. Конституційний Суд України у рішенні від 14.07.2021 № 1-р/2021 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі - Рішення) наголосив на тому, що громадянин України не мас обов'язку володіти іншою мовою, ніж державна, тому надання йому поза його волею інформації іншою мовою, ніж державна, є порушенням його прав, що є несумісним із Конституцією України. На підставі наведеного відповідач просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на підстави, зазначені в позові. Прохали позов задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на підстави, зазначені у відзиві на позов. Суд, заслухавши позицію сторін, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступних висновків. Судом встановлено, що 10.02.2023 Відповідачем було прийнято Постанову № 7 по справі про адміністративне правопорушення, якою Позивача, керівника товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКЕ НЕЗАЛЕЖНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО НОВИН» (далі також - ТОВ «УНІАН»), гр. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-52 КУпАП Зі змісту постанови відповідач безпідставно звинуватив Позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-52 КУпАП. Зокрема, Відповідач зазначив, що сайт https://www.unian.net/ нібито є офіційним Інтернет-представництвом TOB «УНІАН», керівником якого є Позивач. Також Відповідач без жодних доказів звинуватив Позивача у веденні каналів у Telegram та Viber, до яких Позивач взагалі не має жодного відношення. Частиною 6 ст. 27 зазначеного Закону, у порушенні якого Відповідач звинуватив Позивача, встановлено: «6. Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і ірганізацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, щреєстрованих в Україні, а також суб 'єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією чтернет-представництв (у тому мислі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), -иконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет- гредставництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні». Прийняття Постанови відбулось з порушенням порядку, передбаченому КУпАП, та всупереч вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС. Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду. Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законамиУкраїни; звикористанням повноваженняз метою,з якоюце повноваженнянадано; обґрунтовано,тобто зурахуванням усіхобставин,що маютьзначення для прийняття рішення(вчиненнядії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; здотриманням принципурівності передзаконом,запобігаючи всімформам дискримінації; пропорційно,зокрема здотриманням необхідногобалансу міжбудь-якиминесприятливими наслідкамидля прав,свобод таінтересів особиі цілями,на досягненняяких спрямованеце рішення(дія); зурахуванням праваособи научасть упроцесі прийняттярішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Положенням частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 статті 7 КУпАП). Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством. Предметом оскарження у даній справі є рішення Уповноваженого із захисту державної мови Кремінь Т.Д про притягнення позивача, який порушив вимоги частини 6 статті 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 188-52 КУпАП. Відповідно до частини 1 статті 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Положеннями пункту 24 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що до осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, належать представники Уповноваженого із захисту державної мови (статті 18852, 18853). Згідно зі статтею 6 Закону України «Про забезпечення функці української мови як державної» (далі - Закон про мову) кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою.Так,відповідно до статті 49Закону,з метоюсприяння функціонуваннюукраїнської мовияк державної у сферахсуспільного життя,визначених цим Законом,на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови(далі-Уповноважений). Уповноважений здійснює свої повноваження безпосередньо. Зметою реалізації покладених на нього завдань Уповноважений здійснюєтакі повноваження,зокрема: складає протоколи та застосовує стягнення у випадках, встановлених законом . Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 188-52 КУпАП слугувало складання представником Уповноваженого протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з наданими в судовому засіданні поясненнями представниками відповідача, притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-52 КУпАП, здійснювалося відповідно до положень статей 24, 38, 24424, 276-279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та неупереджено стосовно Позивача, що підтверджується, зокрема, застосуванням найбільш легкого стягнення у вигляді попередження. Відповідач наклав на Позивача адміністративне стягнення у вигляді попередження. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня чинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці і дня його виявлення (ч. 1 ст. 38 КУпАП).
19.07.2022Відповідач отримав перше звернення про можливе порушення Позивачем зимог закону у зв'язку з існуванням сайту https://www.unian.net.
11.08.2022Відповідач направив Позивачу лист, в якому вже були описані ті самі звинувачення, які стали підставою винесення Постанови: існування сайту https://www.unian.net/. існування каналів https://t.me/uniannet та https://vb.me/unian тощо.
Таким чином виявлення обставин, які Відповідач вважав адміністративним правопорушенням, відбулося ще влітку 2022 року.
Згідно вимог ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення могло бути накладено лише протягом двох місяців з дня виявлення порушення. Цього зроблено не було.
Протокол про адміністративне правопорушення складено лише 27.01.2023, а Постанова винесена 10.02.2023 - із значним пропуском встановленого ч. 1 ст. 38 КУпАП строку. Згідно пункту 10 ч. 2 ст. 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Постанова прийнята всупереч пункту 10 ч. 2 ст. 2 КАС. Необхідно зазначити, той факт, що ТОВ «УНІАН» веде сайт https://www.unian.ua/. який є Інтернет-представництвом у розумінні ч. 6 ст. 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В свою чергу, відповідач будь-яких інших належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача суду не надав. Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи обставини справи в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що при винесенні відповідачем постанови №7 від 10.02.2023 року, підготовки, розгляду справи та прийнятті спірної постанови, допущені порушення, які не можуть вважатися суто формальними, а є достатніми для судового захисту прав позивача шляхом скасування спірної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності №7 від 10.02.2023 Щодо інших доводів позивача суд враховує правові висновки, викладені у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, де Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Також, згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 9, 77, 132, 139, 205, 242-244, 246, 250, 255, 286, 292- 293, 295, 297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови Кременя Тараса Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Уповноваженого із захисту державної мови від 10.02.2023 № 7 по справі про адміністративне правопорушення, якою гр.. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопоруш передбаченого ч. 2 ст. 188-52 Кодексу України про адміністративні правопоруш іакрити справу про адміністративне правопорушення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 відповідач : Уповноважений із захисту державної мови Кременя Тарас Дмитрович:01601,м.Київ, вул.. Хрещатик,34
Суддя Т.В.Остапчук