Справа № 755/3758/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , законного представника обвинуваченої ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023100040001027 від 20.03.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, є студенткою 2 курсу Харківського національного медичного фахового коледжу, відділення лікувальна справа, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ :
Судом визнано доведеним, що 20.12.2022 року, тобто в умовах дії воєнного стану на території України, ОСОБА_6 та інша особа матеріали щодо якої виділено в кримінальне провадження № 12022100040004052 від 20.12.2022, взявши з собою поліетиленовий пакет, в якому мітились продукти харчування, розподіливши між собою злочинні ролі, прийшли до житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 , де в квартирі № 60 проживає ОСОБА_7 , 1949 року народження. Подзвонивши в двері квартири, після того, як ОСОБА_7 відчинила вхідні двері, останні повідомили, що вони є соціальними працівниками, які уповноважені на доставку продуктових наборів літнім людям та попросились пройти всередину квартири. ОСОБА_7 , будучи введеною в оману ОСОБА_6 та іншою особою матеріали щодо якої виділено в кримінальне провадження № 12022100040004052 від 20.12.2022, та будучи переконаною в тому, що останні дійсно є соціальними працівниками, не здогадуючись про їх дійсні наміри, впустила останніх в квартиру та запропонувала пройти на кухню.
Перебуваючи в приміщенні кухні квартири, останні передали ОСОБА_7 поліетиленовий пакет, всередині якого знаходились продукти харчування, та попросили написати розписку про його отримання, після чого остання пішла до житлової кімнати за аркушем паперу. Маючи на меті, встановити наявність грошових коштів у потерпілої, та їх місцезнаходження, особа матеріали щодо якої виділено в кримінальне провадження № 12022100040004052 від 20.12.2022, повідомила останній, що окрім продуктового набору їй виділена грошова допомога в розмірі 600 гривень, проте у них наявна лише одна купюра номіналом 1000 гривень, тому попросили надати їм решту в розмірі 400 гривень. ОСОБА_7 , не здогадуючись про дійсні наміри вказаних осіб, пішла до житлової кімнати, дістала з власної сумки гаманець, та взяла звідти грошові кошти в сумі 400 гривень, які передала як решту вказаним особам, та продовжила писати розписку про отримання продуктового набору.
Помітивши, звідки ОСОБА_7 взяла грошові кошти, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, маючи на меті відвернення уваги потерпілої, а також можливості залишитись одній, особа матеріали щодо якої виділено в кримінальне провадження № 12022100040004052 від 20.12.2022, запитала чи можна скористатись туалетом. ОСОБА_7 дозволила особі матеріали щодо якої виділено в кримінальне провадження № 12022100040004052 від 20.12.2022 скористатись туалетом, а саме повернулась до кухні, де під диктовку ОСОБА_6 , продовжила написання розписки про отримання продуктового набору. В цей самий час, впевнившись, що потерпіла ОСОБА_7 зайнята написанням розписки та перебуває під контролем ОСОБА_6 , особа матеріали щодо якої виділено в кримінальне провадження № 12022100040004052 від 20.12.2022, непомітно пройшла до житлової кімнати, після чого умисно, таємно викрала з гаманця грошові кошти в сумі 13000 грн, які помістила до кишені власного одягу, після чого повернулась на кухню, де не неї очікувала ОСОБА_6 , яка контролювала дії ОСОБА_7 та мала попередити, у випадку якби дії, іншої особа матеріали щодо якої виділено в кримінальне провадження № 12022100040004052 від 20.12.2022, були помічені.
В подальшому ОСОБА_6 , та інша особа матеріали щодо якої виділено в кримінальне провадження № 12022100040004052 від 20.12.2022 залишили приміщення квартири, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 13 000 грн.
Обвинувачена ОСОБА_6 винуватою себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю, у скоєному щиро розкаялась та розказала про обставини вчиненого злочину так, як зазначено в обвинувальному акті.
Так, ОСОБА_6 повідомила, що у неї є знайома ОСОБА_8 , яка запропонувала їй вчинити злочин, а саме під виглядом соціальних працівниць вчинити крадіжку та вона погодилась, оскільки ОСОБА_8 сказала, що їй нічим годувати дітей.
Так, 20 грудня 2022 року вони прийшли до незнайомої бабусі, ОСОБА_8 попередньо купила продукти та повідомили потерпілій, що окрім продуктового набору їй виділена грошова допомога в розмірі 600 гривень, проте у них наявна лише одна купюра номіналом 1000 гривень, на що потерпіла пішла взяла решту та відділа їм 400 грн. ОСОБА_6 залишилась із потерпілою, а ОСОБА_8 пішла та викрала грошові кошти потерпілої у розмірі 13 000 грн. У подальшому вони залишили квартиру, грошові кошти які викрали лишились у ОСОБА_8 .
Отже, обвинувачена, не оспорюючи час, місце, спосіб, вид та розмір шкоди, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 185 КК України, винною визнала себе повністю, щиро розкаялась, а також просила не позбавляти її суд суворо його не карати.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у рамках якого обвинувачується ОСОБА_6 щодо часу, місця, способу, виду та розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, та кваліфікує її дії за ч. 4 ст. 185 КК України.
При призначенні обвинуваченій виду та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного та ступінь реалізації злочинного умислу, ставлення ОСОБА_6 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні, дані, які характеризують її особу, її неповнолітній вік, вперше притягується до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога, має місце реєстрації та проживання, здобуває освіту.
В п.10, п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №5 зазначено, що неповнолітній вік особи, яка вчинила злочин, згідно з п.3 ч.1 ст. 66 КК України є обставиною, яка пом'якшує покарання. Вона обов'язково має враховуватись при призначенні покарання - незалежно від того, чи досяг підсудний на час розгляду справи повноліття.
Таким чином, до обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та той факт, що правопорушення вчинено неповнолітньою.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Також суд враховує положення ч. 1 ст. 69 КК України, які надають повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
За вищевказаних обставин, враховуючи, що ОСОБА_6 вчинила злочин неповнолітньою, після викриття її злочинних дій переосмислила свою поведінку та щиро розкаялась у вчиненому та активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, що у сукупності із даними про особу обвинуваченої яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога, має місце реєстрації та проживання, продовжує навчання, призводить суд до висновку, що вказані обставини, у своїй сукупності, істотно зменшують як суспільну небезпеку діяння ОСОБА_6 , так і небезпечність самої обвинуваченої.
За таких умов, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання із застосуванням положень ч.1 ст. 69 КК України та вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення нового злочину призначення покарання у виді позбавлення волі, однак на строк менший від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченій, суд, у відповідності до положень ст. 103 КК України враховує умови життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього. Зокрема, судом враховано, що обвинувачена проживає разом з мамою та братом; стосунки в сім'ї гарні, забезпечена всім необхідним. Батько проживає окремо але обидва батьки цікавляться її навчанням та здоров'ям, а отже приділяють достатню увагу вихованню та зобов'язуються посилити цей процес у подальшому. Наразі є студенткою 2 курсу Харківського національного медичного фахового коледжу, відділення лікувальна справа.
Крім того, судом в рамках цього кримінального провадження надавалось доручення уповноваженій особі органу пробації - сектору ювенальної пробації м. Харкова Основ'янського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, скласти досудову доповідь відносно обвинуваченої ОСОБА_6 .
Відповідно до висновків досудової доповіді під час оцінки ризиків повторного кримінального правопорушення стосовно обвинуваченої було виявлено середній рівень такого ризику. При цьому уповноважена особа органу пробації зазначила, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, однак на думку представника органу пробації доцільно покласти на обвинувачену додатковий обов'язок, передбачений ст. 76 КК України у вигляді необхідності для обвинуваченого виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Прокримінальне мислення».
Крім того, відповідно до вимог статті 75 КК України, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, той факт, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, продовжує навчання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливо без ізоляції від суспільства, тобто без відбування покарання, а тому вважає за можливе призначити їй покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням вимог ст.75, 104 КПК України, з випробуванням та покласти обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 та п. 4 ч. 3 ст.76 КК України.
На думку суду, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченої, буде достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_6 , сприятиме попередженню вчинення нею нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.
Застосований до обвинуваченої ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2022 року, запобіжний захід закінчився 23.02.2023 року, підстав для його обрання суд не вбачає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про необхідність скасування вказаного арешту майна, згідно наданої прокурором ухвали Дніпровського районного суду м. Києва, з огляду на закінчення судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371 КПК України, суд
УХВАЛИВ :
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуват ою за ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75, 104 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбуття призначеного покарання, строк попереднього ув'язнення - з 21 грудня 2022 року по 23 грудня 2022 року.
Арешт, накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 грудня 2022 року (справа №:755/13363/22, провадження №: 1-кс/755/2622/22), на тимчасово вилучене майно, а саме на мобільний телефон, Redmi 7, чорного кольору, ІМЕЙ: НОМЕР_1 , з сім-картою: НОМЕР_2 - скасувати.
Речові докази:
- мобільний телефон, Redmi 7, чорного кольору, ІМЕЙ: НОМЕР_1 , з сім-картою: НОМЕР_2 , переданий на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП в м. Києві за квитанцією № 019536- повернути ОСОБА_6 ;
- сумку чорного кольору, 61 грн., два ланцюжки та три підвіски, які передані на зберігання ОСОБА_6 - залишити у її володінні.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч.2 ст. 394 КПК України. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1