Справа №:2604/6484/12
Провадження №: 6/755/885/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2023 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання, який видано на виконання заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , стягувач в процедурі виконавчого провадження, звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, який видано на виконання заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, та просив поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, процесуальним правом подати письмові пояснення (заперечення) не скористалися.
У відповідності до ч.3 ст.433 Цивільного процесуального кодексу України, заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення на примусове виконання за відсутності заявника та заінтересованих осіб.
Дослідивши матеріали заяви та справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ч.1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. ( ч.1ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України)
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
За змістом положень частини 1 статті 446 Цивільного процесуального кодексу України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Таким чином, згідно з вказаними положеннями, заява сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця про видачу дублікату виконавчого листа підлягає розгляду у суді, який розглядав справу як суд першої інстанції, оскільки інше не передбачено Розділом VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».
Так, 09 липня 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, задоволено.
Присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 05 лютого 2010 року в розмірі 120000,00 грн., індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі 12120,00 гривень, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 6913,97 грн. судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1390,00 грн., а всього на загальну суму 140423 (сто сорок тисяч чотириста двадцять три) грн. 97 коп.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами, відповідно до ч. 1 ст.18 Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 431 Цивільного процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
ОСОБА_1 отримано виконавчий лист особисто 07 листопада 2012 року, що підтверджується довідковим листом цивільної справи.
За змістом положень п.17.4 Розділу ХІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановлюється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до вимог статей 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України).
Заявляючи вимогу щодо видачі дублікату виконавчого листа заявник посилається, що на примусовому виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 2-6484/2012, виданого 07 листопада 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення боргу ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у сумі 140 423,97 гривень. ОСОБА_1 починаючи з 19 серпня 2013 року працює та постійно проживає на території Польщі, тому не має змоги самостійно прослідкувати за належним виконанням рішення суду. Протягом тривалого часу рішенням суду належним чином не виконано, адвокатом було скеровано запит до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо надання інформації про хід виконавчого провадження, однак у відповідь на запит, було повідомлено, що 06 квітня 2015 року державним виконавцем на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, однак надати документальне підтвердження, щодо підправлення виконавчого документу є не можливим.
На підтвердження втрати виконавчого листа, заявником долучено відповідь Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на адвокатський запит від 25 липня 2022 року, відповідно до якого, міститься інформація, що згідно перевірки автоматизованої системи виконавчого провадження на примусове виконання у Відділ надходив виконавчий лист по справі № 2-64984/2012, виданий 07 листопада 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва, резолютивною частиною якого встановлено: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 140423,97 грн. 06 квітня 2015 року державним виконавцем Торбинською О.М. керуючись п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Надати документальне підтвердження, щодо відправлення виконавчого документу є неможливим, та як згідно номенклатури справ Відділу за 2015 рік строк зберігання реєстрів на відправлену кореспонденцію становить 1 рік. (а.с.69)
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Підставою для видачі дублікату є заява стягувача або подання державного виконавця, в залежності від того, хто втратив оригінал виконавчого документа. При цьому, заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено.
Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 р. у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 р. у справі № 6/256, від 26.04.2018 р. у справі № 922/6111/15 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа), у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб ) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування(для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб),індивідуальний іденфікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серійний паспорт стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно з наказом Державної судової адміністрації від 17 грудня 2013 року, кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження справи в інстанціях. Номер справи має такий формат: код суду/порядковий номер в цьому році/рік реєстрації.
В провадження Дніпровського районного суду міста перебувала цивільна справа №2604/6484/12 (провадження №2/2604/2674/12) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Надаючи оцінку як доказу відповіді на заяву про надання інформації про хід виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що дані докази не є належним та допустимим, оскільки не містить інформації щодо підстав втрати виконавчого документа за № 2604/6484/12, за наявності відкритого та не заверешеного на даний час виконавчого провадження, а містить інформацію щодо виконавчого листа за № 2-64984/2012.
В той же час, інших доказів на підтвердження доводів заяви про втрату виконавчого листа за № 2604/6484/12 матеріали справи не містять.
При розгляді даної заяви, суд враховує, що заявник ОСОБА_1 , як стягувач в процедурі виконавчого провадження, не надав суду доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, в тому числі шляхом звернення до компетентного суду із скаргою на дії державного виконавця та/або інших службових осіб виконавчої служби.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа, який видано на виконання заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2012 року №2604/6484/2012 (провадження №2/2604/2674/2012), не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили втрату виконавчого документа, виданого судом, за наявності відкритого та незавершеного виконавчого провадження.
Враховуючи викладене та керуючись статями 259-260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволення заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання, який видано на виконання заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua.
СУДДЯ