Справа №:755/10694/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Гончарука В.П.
за участі секретаря: Гриценко О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Оналайн Фінанс», треті сторони: Приватний нотаріус Обухіввського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» про стягнення безпідставно набутих коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» з вимогою про стягнення безпідставно набутих коштів за виконавчим написом нотаріуса, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 4 105, 60 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 31 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною було вчинено виконавчий напис, який був зареєстрований в реєстрі за № 62666. На підставі цього виконавчого напису Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анною Сергіївною 04 лютого 2022 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4.
В ході примусового виконання виконавчого провадження № НОМЕР_4 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни № 62666 від 31 березня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було стягнуто суму коштів в сумі 4 105,60 грн.
Позивач зазначає, що боржником за вказаним виконавчим написом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Дніпропетровським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 22 квітня 2015 року, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 .
В свою чергу позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , має паспортні анкетні дані інші паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області 24 вересня 2004 року, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 .
Позивач зазначає, що не укладала Договору надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту №195070-А від 08.02.2017 року у м. Києві з ТОВ "СС Лоун", не отримувала кошти за вказаним договором. Отже, вказаний договір саме з ОСОБА_1 є неукладеним, не дійсним для сторін, та таким, що не породжує для вказаних сторін ніяких прав та обов'язків один до одного. Стороною у договору зазначена фізична особа, яка діяла на підставі інших документів, ніж тих, що належать ОСОБА_1 та ідентифікують її як особу. Паспорт громадянина України, ідентифікаційний код ОСОБА_1 сторонам по справі не надавалися.
Щодо виконавчого напису нотаріуса, то він є таким, що не підлягає виконанню, такий спір має розглядатися судом за позовом зацікавленої сторони. Однак позивач не звертається до суду з такими вимогами, оскільки вказаний виконавчій напис, з огляду на викладене вище, її жодним чином не має стосуватися, так як вона не є стороною договору, і виконавчий напис винесено відносно іншої особи.
Відповідно, грошові кошти, які були стягнуті з ОСОБА_1 на користь відповідача за виконавчим написом в примусовому порядку були стягнуті безпідставно, а відтак позивач вважає, що ці кошти підлягають поверненню, як такі, що набуті відповідачем безпідставно
04 серпня 2023 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спорощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копію вказаної ухвали позивачем було отримано.
Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з доданими до неї документами було отримано 14 вересня 2023 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Третьою особою Приватним виконавцем копію копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами 08 серпня 2023 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачем не використано право подання відзиву на позовну заяву, третіми особами не використано право подання письмових пояснень, щодо предмету позову.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В судовому засіданні встановлено, що 31 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною було вчинено виконавчий напис, який був зареєстрований в реєстрі за № 62666. На підставі цього виконавчого напису Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анною Сергіївною 04 лютого 2022 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4.
В ході примусового виконання виконавчого провадження № НОМЕР_4 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни № 62666 від 31 березня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було стягнуто суму коштів в сумі 4 105,60 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції від 23 червня 2023 року за № 2326dpbnki00c5750001.
Позивач зазначає, що боржником за вказаним виконавчим написом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Дніпропетровським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 22 квітня 2015 року, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , яка є зовсім іншою собою.
В свою чергу позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , вказує що має інші паспортні анкетні дані, а саме: паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області 24 вересня 2004 року, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 .
Стаття 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення даної статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц викладено позицію про те, що: « зобов'язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала».
Згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №910/16664/18: «Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не грунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.»
Згідно із постановою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №201/6498/20: "Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.
Для виникнення зобов'язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно".
Таким чином позивач вказує на те, що не укладала Договору надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту №195070-А від 08.02.2017 року у м. Києві з ТОВ "СС Лоун", не отримувала кошти за вказаним договором.
Однак як встановлено в ході судового розгляду, позивачем не надано доказів про відсутність заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "СС Лоун" або перед його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Оналайн Фінанс».
Крім того, позивач зазначає, що у неї та боржника за виконавчим написом однакові прізвище ім'я по батькові, рік народження та ідентифікаційні номери.
В свою чергу як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_4 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни № 62666 від 31 березня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості в розмірі 3 096,00 грн., боржником вказана позивач у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Щодо мотивів сторони позивача про відмінність паспортних даних зазначених у кредитному договорі №195070-А від 08.02.2017 року та паспортних даних зазначених в паспортному документі, то дані обставини не спростовують, те що позивачем не здійснено жодних дій, щодо відновлення своїх порушених прав зі сторони відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтування рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Оналайн Фінанс», треті сторони: Приватний нотаріус Обухіввського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» про стягнення безпідставно набутих коштів.
З огляду на те, що суд відмовляє у позові, а судові витрати понесені лише позивачем, на підставі статті 141 ЦПК України їх розподіл не здійснюється.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 1212 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Оналайн Фінанс», треті сторони: Приватний нотаріус Обухіввського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 26 жовтня 2023 року.
Суддя: