Справа №369/8989/23
2-а/705/60/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом, у якому просить скасувати постанову серія ДПО18 № 715637 в справі про адміністративне правопорушення, винесену ОСОБА_2 , поліцейським в місті Умань в Черкаській області і закрити провадження по справі та скасувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
В обґрунтування позову посилається на те, що дана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необґрунтованою. Під час винесення постанови відповідач взагалі не розібрався із ситуацією, яка сталася, та належним чином не дослідив всіх обставин справи. Йому здалося, що позивач порушив правила дорожнього руху, а саме не виконав вимогу знаку 2.2 "проїзд без зупинки заборонено", але насправді ніяких порушень не було, так як він і повідомив поліцейському, бо зупинився до знаку приблизно за 15 метрів, а потім зупинився ще після знаку безпосередньо перед дорогою, яка перетинається, щоб дати дорогу транспортним засобам що рухаються по ній. Але поліцейський ставився до його слів упереджено і не став приймати пояснення. Для початку розгляду справи він пред'явив паспорт громадянина України. Після цього подав усне клопотання з проханням скористатися адвокатом, а також подав клопотання про перенесення справи на робочий час адвоката. Його клопотання були відхилені без пояснення причин. Після цього поліцейський знову попросив його паспорт і сказав що винесе постанову про не пред'явлення посвідчення водія, хоча він не відмовлявся пред'являти посвідчення. Згідно ст.31 перевірка документів є превентивним заходом і згідно ч.2 ст. 31 під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи. Також поліцейський після повідомлення, що буде винесена постанова за "непред'явлення водійського посвідчення" скрився на блок-посту, куди було обмежено доступ. Таким чином він не дав змоги скористатися правом знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати клопотання та користуватися послугами адвоката.
Ухвалою суду від 08 серпня 2023 року провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 228 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження разом з копією позову та додатків до нього, а також інформацією про процесуальні права та обов'язки була надіслана відповідачу 09.08.2023 року.
06.09.2023 р. від Департаменту патрульної поліції до суду надійшло клопотання про заміну відповідача на належного - Департамент патрульної поліції, оскільки поліцейський Ковальов Р.В. проходить службу в управлінні патрульної поліції в Черкаській області та при винесенні оскаржуваної постанови представляв Державу та діяв від її імені через орган державної влади. ОСОБА_2 не проходив та не проходить службу в Уманському РУП ГУНП в Черкаській області.
13.09.2023 р. від відповідача ОСОБА_2 надійшов Відзив на позовну заяву в якому зазначає, що в період часу з 07:00 год. по 19:00 год. 09.06.2023 відповідач ніс службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку та виконував службові обов'язки відповідно повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію» на стаціонарній поліцейській станції, розташованій на 210 км. автодороги М-05 Київ-Одеса, що на території Уманського району Черкаської області. Близько 18:03 год. відповідачем було помічено як водій транспортного засобу Tesla Model Y д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи виїзд на автодорогу М-05, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», що вказувало на порушення ним п. 8.4.6) Правил дорожнього руху України, та, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», слугувало підставою для його зупинки. Відповідач, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», звертаючись до водія, яким виявився позивач, представився (назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання), проінформував про вказане порушення, за яке частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, а також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4 Правил дорожнього руху України оголосив законні вимоги щодо пред'явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Позивач не погодився з вказаним правопорушенням, що, за його словами, надавало йому право не виконувати вимоги вищевказаних нормативних актів. Наведене додатково вказувало на порушення позивачем п. 2.4.а) Правил дорожнього руху України, адміністративне стягнення за яке передбачено санкцією ч.1 ст. 126 КУпАП. Надалі, відповідач, встановивши особу позивача за пред'явленим ним паспортом громадянина України, у відповідності до вимог ст. 279 КУпАП, з врахуванням положень ст. 280 КУпАП, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз'яснив позивачеві його права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП. Розглянувши справу, Інспектор, у відповідності до положень ст. 258 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП та врахуванням ч. 2 ст. 33, ч.2 ст. 36, ст. 251, ст. 252 КУпАП виніс постанову серії ДПО18 № 715637 за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно позивача та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. В подальшому відповідач, згідно ст. 285 КУпАП ознайомив позивача із змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення та вручив її копію. Також, позивачеві було роз'яснено зміст ст. ст. 307, 308 КУпАП, щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП, щодо порядку оскарження постанови. Просить відмовити у задоволенні позову.
27.09.2023 р. від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла Відповідь на відзив в якій, окрім викладеної позиції позову, зазначає, що не відмовлявся пред'являти документи, дорожній знак встановлено з порушенням і поліцейський не мав права вимагати від водіїв виконання вимог знаку. Також підкреслює, що відео з автомобілем що рухається, не може бути прийнято як доказ того, що відповідач вимагав посвідчення водія, а позивач відмовлявся надавати документи, а постанова складена з порушеннями саме за непред'явлення документів.
29.09.2023 р. від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшло Заперечення щодо відповіді на відзив в якому зазначає, що пунктом 2.4.а) ПДР України та положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено обов'язок водія пред'явити посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс. Тобто, згаданими нормами на позивача, як на водія, покладено обов'язок щодо пред'явлення саме посвідчення водія, а не іншого документу, включаючи паспорта громадянина України, адже саме вказаним посвідченням підтверджується право особи на керування транспортним засобом відповідної категорії. Позивачем не наведено правової норми, відповідно до якої водій звільняється від відповідальності за порушення Правил дорожнього руху у разі встановлення дорожнього знаку з порушенням вимог цих Правил.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постанова від 09.06.2023 р., яку просить скасувати ОСОБА_1 , винесена поліцейським взводу ПП в м. Умань УПП в Черкаській області, а не «відповідач ОСОБА_2 адреса м. Умань Черкаської області», що підтверджується змістом цієї постанови.
Таким чином, фізична особа ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у справі.
Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження зазначених у позові обставин події.
Згідно з частинами третьою п'ятою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Вирішуючи питання про заміну неналежного відповідача, суд виходить з того, що у матеріалах справи відсутня згода ОСОБА_1 на таке залучення.
Вирішуючи питання про залучення другого відповідача без згоди ОСОБА_1 , суд враховує, що копія постанови від 09.06.2023 р. підписана ОСОБА_1 , а відтак він міг та повинен був знати, що її винесено саме поліцейським взводу ПП в м. Умань УПП в Черкаській області.
Не зважаючи на це, ОСОБА_1 подав позов не до патрульної поліції в м. Умань УПП в Черкаській області (та/або поліцейського ПП в м. Умань УПП в Черкаській області тощо), а до фізичної особи.
Однак про те, що фізична особа є неналежним відповідачем, ОСОБА_1 міг та повинен був знати до подання позовної заяви, а тому про те, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, мало бути відомо позивачеві до моменту подання позову, тобто ця обставина не з'ясувалась під час розгляду справи, а була відома до відкриття провадження у справі.
За таких обставин суд вважає, що підстави для залучення другого відповідача у справі відсутні.
Подання ж позову до неналежного відповідача є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні такого позову, про що неодноразово висловлювався Верховий Суд у своїх постановах.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , не з'ясовуючи інші обставини, оскільки позов подано до неналежного відповідача.
При цьому суд роз'яснює, що ОСОБА_1 має право звернутись з позовом повторно, пред'явивши його до належного відповідача.
Керуючись статтями 126, 251, 288, 289 та 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 242, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення -відмовити.
Копію рішення направити сторонам для відому.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у відповідності до ч. 2 ст. 295 КАС України.
Суддя: Л. С. Годік