Справа № 703/1869/19
1-кп/703/85/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла кримінальне провадження № 12013250230002371 від 20 жовтня 2013 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лебедин Шполянського району Черкаської області, зареєстрованого і проживаючого по АДРЕСА_1 ,ьукраїнця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, пенсіонера. несудимого,
за ч.2 ст. 286 КК України,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_6 20.10.2013, близько 19 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом «ВАЗ - 21043», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Соборна, у напрямку центру м. Сміла, у районі перехрестя вул. Пилипа Орлика та Соборна проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які переходила проїжджу частину вулиці Соборна, у не встановленому місці, у результаті даного ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, яка
супроводжувалася забиттям-здавлюванням головного мозку, субдуральної гематоми над лівою півкулею головного мозку, геморологічним забиттям лівої скроневої частки головного мозку, рани лобу та тьмяно-скроневої області справа, саднами підборіддя та отяготилося правобічним рефлекторно- пірамідним синдромом з вираженим вестибуло-атаксичним та цефалічним синдромами і психопатологічним синдромом, які згідно висновку експерта № 436 від 10.10.2014 за ознакою небезпеки для життя відносяться до категорії тяжких, поширеного синця лівої гомілки, що за ознакою короткочасного розладу здоров'я відноситься до категорії легких.
В судовому засіданні ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою, про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання Медухи і просив його задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував проти закриття кримінального провадження і зазначив, що шкода , заподіяна йому в наслідок транспортної пригоди ОСОБА_6 йому повністю відшкодована.
Прокурор проти закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 не заперечував і зазначив, що дійсно строки притягненя до кримінальної відповідальності обвинуваченого сплили.
Згідно роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної
відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час судового розгляду справи зобов'язаний переконатися, що наявні всі підстави звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 8 статті 284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло десять років.
Відповідно до п.7 Постанови № 12 від 23 грудня 2005 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» за наявності передбачених у ст. 49 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є правом суду.
Таким чином, для застосування п. 4 ч. 1 ст. 49 КК необхідно встановити, що після вчинення особою злочину, минуло десять років.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.2-4 ст. 49 КК України).
Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту - 20 жовтня 2013 року.
Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили. Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг.
Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному проваджені десятирічний строк давності, передбачений п.4 ч.1 ст. 49 КК України, для ОСОБА_6 вже закінчився.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.3 ст. 49 КК України.
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. (ч.8 ст. 284 КПК України).
ОСОБА_6 в судовому засіданні дав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням стоків давності і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.
Перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого, з огляду на те, що кримінальне правопорушення за яким обвинувачується ОСОБА_6 за тяжкістю класифікується, як тяжкий злочин, з моменту вчинення якого минуло більше десяти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого про його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволення.
Цивільний позов ОСОБА_5 , про стягнння з ОСОБА_6 матеріальної і моральної шкоди, у зв'язку із закриттям кримінального провадження, слід залишити без розгляду.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 284, 285, 288, 369-372 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільненя його від кримінальної відповідальноті у зв'язку із закінченням строків давності, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрити.
Цивільний позов ОСОБА_5 , про стягнння з ОСОБА_6 матеріальної і моральної шкоди, у зв'язку із закриттям кримінального провадження, залишити без розгляду, роз'яснивши право на звернення з таким позовом в порядку цивільного судочинства.
Витрати на залучення експерта під час досудового розслідування кримінального провадження віднести на рахунок держави.
Речові докази, передані на зберігання власнику, залишити йому за належністю, звільнивши його від зобов'язань по зберігальній розписці.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через міськрайсуд протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1