Справа № 703/4864/23 р.
3/703/2487/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Крива Ю.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції № 2 Черкаського РУП ГУНП України в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 від 28.11.2006 р., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, РНОКПП - НОМЕР_2 ,-
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 838791 від 23.09.2023 року, ОСОБА_1 , 23 вересня 2023 року, близько 12 год., за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив фізичне та психологічненасильство в сім'ї, відносно своєї дружини, а саме виражався в її бік нецензурною лайкою, морально пригнічував, штовхав, дав ляпаса, своїми діями міг завдати шкоди її психологічному та фізичному здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП, розглядається протягом доби.
Таким чином, приймаючи до уваги строк розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, про дату, час та місце розгляду протоколу або забезпечення явки цієї особи покладається на орган, який склав відповідний протокол, однак остання до суду разом з матеріалами справи не доставлена.
Зазначені обставини позбавили суддю об'єктивної можливості провести розгляд справи про адміністративне правопорушення у визначені чинним КУпАП строки накладення адміністративного стягнення з дотриманням вимог ч.2 ст.277 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що свою провину він не визнає, в зв'язку з тим що, між ним та його дружиною стався звичайний побутовий конфлікт із за того, що дружина вживає алкогольні напої, не працює. Матеріали справи не відповідають фактичним обставинам. Також просив суд звернути увагу, що в матеріалах справи немає судово-медичної експертизи, пояснень свідків, які могли б підтвердити, що дійсно він вчинив дії спрямовані на насильство в сім'ї. Тому вважає, що немає підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки фізичне та психологічне насильство він не вчиняв. Просив провадження у справі закрити.
Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що конфлікт стався на побутовому ґрунті. Вважає що чоловік ніякого насильства не вчиняв. Викликала поліцію, бо вважала, що таким чином конфлікт між нею та чоловіком припинеться. Про свій вчинок жалкує. Просила ОСОБА_1 не притягувати до адміністративної відповідальності, а провадження у справі закрити.
Суддя, врахувавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника - адвоката, потерпілої, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті настає, зокрема, у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 23 вересня 2023 року, близько 12 год., за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив фізичне та психологічне насильство в сім'ї, відносно своєї дружини, а саме виражався в її бік нецензурною лайкою, морально пригнічував, штовхав, дав ляпаса, своїми діями міг завдати шкоди її психологічному та фізичному здоров'ю.
До вищевказаного висновку працівник поліції дійшов за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 від 23.09.2023 року;
Під час розгляду вказаного звернення працівником поліції 2309.2023 року опитано ОСОБА_3 та ТисленкоН.Д.
З цього слідує, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не встановлено наявності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю- належних і допустимих доказів. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Так, у відповідності до сталої практики ЄСПЛ, а саме справи «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень не доведена поза розумним сумнівом, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу та події адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Суддя звертає увагу, що обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не може ґрунтуватися виключно на поясненнях особи, яку працівником поліції визначено як потерпілу від адміністративного правопорушення.
Таким чином, працівник поліції, не провівши належної перевірки обставин, які викладені у письмових поясненнях ОСОБА_2 не отримавши жодного доказу, який їх підтверджує, не впевнившись у достовірності пояснень ОСОБА_2 , безпідставно склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю, судовий збір з нього стягненню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.40-1, 173-2, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя,-
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Суддя Ю.В. Крива