Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1114/23
номер провадження 1-кс/695/1182/23
13 листопада 2023 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду
Черкаської області - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Золотоноші клопотання слідчого СВ Золотоніського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей та документів,
Слідчий СВ Золотоніського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_3 звернувся до суду з погодженим прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 клопотанням про дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250370000166 від 19.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Золотоніської окружної прокуратури, надійшли матеріали Держфінмоніторингу стосовно фінансових операцій за участі ОСОБА_5 щодо можливих протиправних дій під час здійснення фінансових операцій.
У ході досудового розслідування встановлено, що протягом дня 04.08.2021 на рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий на ім?я ОСОБА_5 в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у м. Києві (МФО НОМЕР_2 ) зараховані кошти від частково ідентифікованих осіб та невстановлених осіб, з використанням технології ОСОБА_6 , на загальну суму 67,13 тис. грн. На даний час мету переказів слідством не встановлено.
Відповідно до інформації отриманої у АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий на ім'я ОСОБА_5 04.08.2021 перераховано грошові кошти у сумі 2 000 грн 00 коп, та зазначено, що переказ коштів відбувся із карти на карту RIABETS ANNA, Visa Direct, UKR, VISA, Міжнародні.
Допитана у якості потерпілої ОСОБА_7 пояснила, що 03.08.2021 вона у мобільному месенджері Іnstagram побачила оголошення про курс по продажу криптовалюти, та перейшовши за посиланням, яке було вказано у оголошенні, відкрився Telegram канал у якому із нею почала спілкуватися, яка представилися на ім'я ОСОБА_8 . На запитання ОСОБА_7 чи може вона придбати криптовалюту, невідома жінка відповіла, що спочатку потрібно зареєструватися, щоб потрапити до особистого кабінету, а далі вже проводити всі операції, та пояснила, що реєстрація займе деякий час і за це потрібно заплатити певну суму, на що потерпіла погодилась. В подальшому жінка на ім'я ОСОБА_8 надіслала спочатку один номер банківської карти, на який потерпіла за допомогою додатку ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувала із свого рахунку № НОМЕР_3 грошові кошти у сумі близько 2 000 грн, та аналогічним способом перерахувала на іншу банківську карту АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ще 2 000 грн. Після чого невідома особа перестала відповідати на повідомлення, та через деякий час заблоковувала потерпілу.
В ході проведення оперативно - розшукових заходів встановлено, що до даного кримінального правопорушення може бути причетний громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 .
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 під час здійснення своїх протиправних дій використовував абонентські номери « НОМЕР_4 », « НОМЕР_5 ».
Посилаючись на те, що з метою встановлення істини по справі та проведення аналізу моніторингу телефонних з'єднань абонентів операторів стільникового зв'язку, виникла необхідність у витребуванні та вивченні інформації про вхідні, вихідні дзвінки та SMS - повідомлення абонентських номерів: « НОМЕР_4 », « НОМЕР_5 », якими користується ОСОБА_5 , що перебувають у розпорядженні операторів мобільного (рухомого) зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з даним клопотанням до суду.
У судове засідання слідчий та прокурор не прибули, згідно з клопотанням просять розглянути дане клопотання без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України, представники операторів стільникового зв'язку для розгляду клопотання не викликались.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.
При цьому ч. 5 ст. 132 КПК України прямо передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Частиною 1 ст. 159 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Згідно з ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
При цьому ч. 2 ст. 160 КПК України передбачено вимоги до клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, відповідно до якої у клопотанні зазначається: значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні (п. 5) та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (п.6).
Крім того ст. 162 КПК України визначені речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю, до якої, згідно п. 7 вказаної статті, відноситься інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
Згідно з ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, а саме що речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи та самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, в зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, а також неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Отже інформація, доступ до якої просить слідчий є інформацією, яка захищена законом, а тому і доступ до неї має бути належним чином мотивований, а необхідність у ньому має стверджуватись належними доказами.
Разом із тим, досліджуючи вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до переконання, що вимоги норм КПК України слідчим виконані не були.
З матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250370000166 від 19.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Частиною 5 ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до правових позицій Європейського Суду з прав людини будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу (див. серед інших §§ 38 - 42 рішення у справі Баннікова проти Росії; § 90 рішення у справі Веселов та інші проти Росії; § 49 рішення у справі Ванян проти Росії; § 134 рішення у справі Ванян проти Росії; § 36 рішення у справі Малінінос проти Литви).
Звертаючись з даним клопотанням слідчий стверджує, що у ході досудового розслідування в межах вказаного кримінального провадження, виникли підстави вважати, що ОСОБА_5 , який користується абонентськими номерами « НОМЕР_4 », « НОМЕР_5 », шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_7 .
Однак з матеріалів клопотання неможливо встановити, що абонентські номери « НОМЕР_4 », « НОМЕР_5 » перебувають у користуванні саме ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з положенням ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Положення ст. 26 КПК України наголошують на тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 в справі № 6-рп/2001, кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Частиною першою статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Необхідно також зазначити, що слідчий суддя не повинен в даному конкретному випадку компенсувати недоліки роботи слідчого та не виконувати вимоги чинного законодавства України, якими встановлені обов'язкові передумови для задоволення відповідних клопотань, за органи досудового розслідування, та формально підходити до розгляду таких клопотань, та приймати рішення про задоволення клопотань слідчого.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність наданих доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 159-166 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_9