Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/4366/23
номер провадження 1-кс/695/1207/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Золотоноші заяву про самовідвід судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_4 у справі № 695/4366/23 від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023250370001060 від 15.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Автоматизованою системою документообігу суду в порядку передбаченому ч. 3 ст. 35 КПК України заяву про самовiдвiд судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_4 у справі № 695/4366/23 від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023250370001060 від 15.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України 10.11.2023 передано судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що захисником усіх обвинувачених у вказаному кримінальному провадженні є адвокат ОСОБА_9 , з якою суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_4 перебуває у давніх дружніх відносинах, він хрестив доньку останньої, та вони є кумами. За таких обставин, враховуючи положення п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя ОСОБА_4 заявив собі самовідвід.
У судовому засіданні з розгляду вказаної заяви про самовідвід судді ОСОБА_4 прокурор на задоволенні заяви наполягав.
У судове засідання з розгляду заяви про самовідвід суддя ОСОБА_4 не прибув.
Обвинувачені та їх захисник - адвокат ОСОБА_9 також не прибули.
Вивчивши матерiали заяви про самовідвід, суддя вважає, що вказана заява є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а тому наявні підстави для розгляду заяви про самовідвід по суті.
Згідно з ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з Висновком № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
У чинному кримінально-процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Законним є склад суду, який сформований згідно з вимогами кримінального процесуального закону щодо кількості суддів, з додержанням процедури визначення судді (колегії суддів) для конкретного судового провадження, з урахуванням відповідності суддів їх статусу і спеціальним указівкам закону щодо якостей судді, а також за відсутності обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні чи порушують правила недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні й незмінності складу суду.
Вимоги КПК України щодо законності складу суду спрямовані на забезпечення права на справедливий суд, проголошеного в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень п. 1 ст. 6 Конвенції про необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Такі порушення, зокрема, констатовані в рішеннях «Лавенс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, «Пероте Пеллон проти Іспанії» від 25 липня 2002 року, «Моїсєєв проти Росії» від 9 жовтня 2008 року, тощо.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності («Фей проти Австрії»).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»). Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Таким чином, на підставі викладеного вище, оскільки суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_4 перебуває у давніх дружніх відносинах із захисником обвинувачених у даному кримінальному провадженні - адвокатом ОСОБА_9 , хрестив доньку останньої, та вони є кумами, зазначена обставина може викликати сумнів у неупередженому розгляді кримінального провадження.
Відтак заява судді ОСОБА_4 про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 75, 76, 80-82 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_4 про самовідвід у справі № 695/4366/23 від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023250370001060 від 15.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України - задовольнити.
Матеріали по кримінальному провадженню №12023250370001060 від 15.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України (справа №695/4366/23, провадження №№1-кп/695/521/23) передати до канцелярії Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області для подальшого автоматизованого розподілу відповідно до ст.35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_10