Справа № 693/615/22
Провадження № 2/693/68/23
РІШЕННЯ
Іменем України
13.11.2023 року м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді Коцюбинської Ю.Д., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 12.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено кредитний договір № 3659298.
26.08.2021 року укладено договір факторингу № 26082021, у відповідності до якого ТОВ «Авентус Україна» передає позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі.
Відповідно до реєстру боржників від 26.08.2021 року до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 58 000 грн, з яких 20 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 38 000 грн - заборгованість за відсотками.
Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем в розмірі 58 000 грн.
Крім того, 14.02.2021 року укладено кредитний договір № 07875-02/2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем.
11.08.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та позивачем укладено договір факторингу № 11082021 у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі.
Відповідно до реєстру боржників № 2 від 11.08.2021 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 40 000 грн, з яких 10 000 грн за основною сумою боргу та 30 000 грн заборгованість за відсотками.
Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем в розмірі 40 000 грн.
Також, 14.02.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем укладено договір позики № 0961022083.
22.06.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 22/06-22, згідно умов якого ТОВ «Інфінанс» передає позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 22.06.2022 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 84 120 грн, з яких 6 000 сума заборгованості за основною сумою боргу, 78 120 грн - сума заборгованості за відсотками.
Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем в розмірі 84 120 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 182 120 грн заборгованості за договорами та понесені судові витрати.
Відповідач надав відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості та додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що просить прийняти часткове визнання відповідачем позовних вимог та стягнути на користь позивача заборгованість:
- за договором № 3659298 від 12.02.2021 року, укладеного між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» у розмірі 23 800 грн,
- за договором про надання фінансового кредиту № 07875-02/2021 від 14.02.2021 року, укладеним між відповідачем та ТОВ «ФК Інвеструм» у розмірі 15 400 грн,
- за кредитним договором № 0961022083 від 14.02.2021 року, укладеним між відповідачем та ТОВ «Інфінанс» у розмірі 6 630 грн.
А всього разом 45 830 грн.
Судові витрати розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Просить стягнути витрати на правову допомогу.
Як зазначає відповідач, він категорично не погоджується з розрахунками нарахованих відсотків, виконаних первісними кредиторами. Відповідач стверджує, що нарахування відсотків відбувалось за межами строків, на який надано кредит, що є протиправним.
ІІ. Заяви, клопотання та процесуальні дії у справі.
05.09.2022 року Жашківський районний суд Черкаської області ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження.
27.09.2022 року надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості.
25.01.2023 року надійшла відповідь на відзив.
13.02.2023 року Жашківський районний суд Черкаської області задовольнив клопотання представника відповідача та ухвалив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Витребував у позивача належним чином засвідчені копії договорів факторингу із реєстром боржників, які підтверджують, що первинному кредитору відомо про перехід права вимоги до позивача у справі.
Витребував у АТ Комерційний банк «Приватбанк» витяг з особового рахунку по картці, яка належить ОСОБА_1 за 2021 рік.
22.03.2023 року на виконання вимог ухвали позивач надіслав на адресу суду копії повного тексту договорів факторингу та витяги з реєстрів боржників.
16.06.2023 року на виконання вимог ухвали АТ КБ «Приватбанк» надіслав запитувану інформацію стосовно ОСОБА_1
19.06.2023 року Жашківський районний суд Черкаської області ухвалив закрити підготовче провадження та призначити судове засіданні для розгляду справи по суті.
04.09.2023 року від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
11.10.2023 року від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення.
Від позивача неодноразово надходили клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.10.2023 року заявив клопотання про подальший розгляд в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
1. 12.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено кредитний договір № 3659298 (арк. с. 6-9).
Згідно договору сума кредиту складає 20 000 грн. Строк кредиту 10 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується в межах строку кредиту та в межах нового строку кредиту, якщо відбулась автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.
Пунктом 4.3 договору встановлений порядок автопролонгації строку кредиту.
Сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше як на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача відповідно до пунктів 4.2.2, 4.2.4 договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Факт укладення договору, отримання коштів, та невиконання відповідачем своїх обов'язків по поверненню кредиту та сплаті відсотків не є спірним між сторонами.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем отримано за кредитним договором 20 000 грн, строк кредиту 10 днів, але може бути продовженим не більш як на 90 днів (разом 100 днів). Із розрахунку 1,90% за кожен день користування кредиту (380 грн/день), сума відсотків за 100 днів складає 38 000 грн.
2. 14.02.2021 року укладено кредитний договір № 07875-02/2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем (арк. с. 23-24).
За умовами договору товариство надає кредит в розмірі 10 000 грн. Кредит надається строком на 30 днів.
За користування кредитом клієнт сплачує товариству 657% річних від суми кредиту в розрахунку 1,8% на добу. Тип процентної ставки фіксована.
Пунктом 2.4 договору встановлено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Пунктом 4.3 встановлено, що у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 цього договору, проценти, передбачені в п. 1.3 цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору.
Факт укладення договору, отримання коштів, та невиконання відповідачем своїх обов'язків по поверненню кредиту та сплаті відсотків не є спірним між сторонами.
Таким чином за 90 днів користування кредитом, виходячи з 1,8% від суми кредиту за кожен день користування, загальна сума відсотків складає 16 200 грн.
3. 14.02.2021 року відбувся акцепт оферти на укладення договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 0961022083/2 від 14 лютого 2021 року та отримання кредиту згідно заявки-анкети № 3482480 від 14 лютого 2021 року (арк. с. 39-40).
Згідно умов договору розмір кредиту - 6 000 грн. Строк користування кредитом 5 днів, строк дії договору 3 роки.
Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації.
Максимальна відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом застосовується за умови неналежного виконання умов договору.
Факт укладення договору, отримання коштів, та невиконання відповідачем своїх обов'язків по поверненню кредиту та сплаті відсотків не є спірним між сторонами.
Сума заборгованості визначена позивачем станом на 22.06.2022 року, тобто на дату укладання договору факторингу. Строк користування кредитом на вказану дату складав 493 дні, тобто в межах строку дії договору.
4. 26.08.2021 року укладено договір факторингу № 26082021, у відповідності до якого ТОВ «Авентус Україна» передає позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі.
Відповідно до реєстру боржників від 26.08.2021 року до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 58 000 грн, з яких 20 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 38 000 грн - заборгованість за відсотками.
11.08.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та позивачем укладено договір факторингу № 11082021 у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі.
Відповідно до реєстру боржників № 2 від 11.08.2021 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 40 000 грн, з яких 10 000 грн за основною сумою боргу та 30 000 грн заборгованість за відсотками.
22.06.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 22/06-22, згідно умов якого ТОВ «Інфінанс» передає позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 22.06.2022 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 84 120 грн, з яких 6 000 сума заборгованості за основною сумою боргу, 78 120 грн - сума заборгованості за відсотками.
Факт укладення договорів факторингу не є спірними між сторонами.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Відповідно до змісту ч. 4 вказаної статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 634 ЦК, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що передбачено статтею 610 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частин 1, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено існування заборгованості:
-за кредитним договором № 3659298 в сумі 58 000 грн, з яких 20 000 грн заборгованість за основною сумою боргу та 38 000 грн заборгованість за відсотками;
-за кредитним договором № 07875-02/2021 в сумі 26 200 грн, з яких 10 000 грн за основною сумою боргу та 16 200 грн заборгованість за відсотками;
-за договором фінансового кредиту № 0961022083/2 84 120 грн, з яких 6 000 заборгованість за основною сумою боргу та 78 120 грн заборгованість за відсотками.
Разом сума заборгованості складає 168 320 грн.
Також не є спірним між сторонами те, що відповідач не вчиняла жодних дій для виконання своїх обов'язків за вищенаведеними договорами.
V. Розподіл судових витрат.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано копію договору про надання правової допомоги, акт приймання-передачі послуг, розрахункову квитанцію.
Позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу під сумнів не поставлено.
Таким чином, на сторін покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 206, 209, 258, 265, 273, 274, 277, 279 ЦПК України,суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованність за кредитними договорами у розмірі 168 320,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати із сплати судового збору у розмірі 2 524,33 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 757 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 13.11.2023 року.
Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська