Справа № 646/7825/23
№ провадження 1-кс/646/2297/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2023 м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання начальника відділу міжнародно-правового співробітництва Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, в межах застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави щодо
громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ВСТАНОВИВ:
08.11.2023 начальник відділу міжнародно-правового співробітництва Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про продовження на 2 місяці строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави, а саме: з'являтися за вимогою органу, який проводить екстрадиційну перевірку та повідомляти про зміну місця проживання та роботи.
У клопотанні прокурор вказує на такі обставини.
До Харківської обласної прокуратури з Слобідської окружної прокуратури міста Харкова надійшло повідомлення про затримання 27.06.2021 працівниками прикордонного загону ДПС України в порядку ст. ст. 208, 582 КПК України громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розшукується компетентними органами іноземної держави для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вбивства, тобто умисне заподіяння смерті іншій людині, вчинене групою осіб та незаконного придбання вогнепальної зброї та боєприпасів).
Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 обрана 20.02.2020 компетентним органом іноземної держави у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку з ухиленням ОСОБА_4 від правоохоронних органів 19.11.2018 його оголошено у розшук, а 10.04.2019 ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук каналами МОКП Інтерпол.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.06.2021 до ОСОБА_4 ( ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.08.2021 до ОСОБА_4 ( ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) строком на 12 місяців до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам Російської Федерації.
Проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_4 . Офісом Генерального прокурора відповідно до ст. 587 КПК України доручено Харківській обласній прокуратурі.
Також у запиті зазначено про необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу. На цей час остаточне рішення Центральним органом України за запитом не прийнято.
Строк екстрадиційної перевірки продовжено до 10.11.2023.
Інкриміновані ОСОБА_4 правопорушення за законодавством України є екстрадиційними та відповідає п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України.
Санкції за вчинення вказаних кримінальних правопорушень (злочинів) передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 1 року.
Строки давності притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинені ним злочини відповідно до законодавства запитуючої сторони не закінчилися.
Відповідно до протоколу від 27.06.2021 ОСОБА_4 затримано в міжнародному аеропорту «Харків» при намаганні літаком покинути територію України у напрямі Туреччини. Проведеною перевіркою обставин, що можуть перешкоджати видачі ОСОБА_4 встановлено, що особа перебуває у розшуку з метою арешту та екстрадиції за обліками Генерального Секретаріату Інтерполу, країни, які бажані для відвідування: ОАЕ, Туреччина, Німеччина, Україна; із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не звертався, статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, не отримував. Висновком ГУ ДМС України в Харківській області встановлено, що ОСОБА_4 не є громадянином України, паспортом громадянина України не документувався.
Відповідно до довідки медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях стан здоров'я задовільний, етапом слідувати може.
Згідно з даних Благодійного фонду «UKRAINIAN MISSION «GREEN CORRIDOR» ОСОБА_4 є волонтером даного фонду.
Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство оборони України, Служба безпеки України не володіють даними щодо перебування ОСОБА_4 у складі добровольчих батальйонів, які брали участь у проведенні антитерористичної операції на сході України.
Запити інших держав про видачу ОСОБА_4 не надходили.
Компетентні органи України не проголошували остаточне рішення стосовно ОСОБА_4 у зв'язку з правопорушеннями, за які вимагається його видача та не ухвалювали рішення не порушувати чи припиняти переслідування у зв'язку з цими правопорушеннями.
Відповідно до інформації УІАЗ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 на території України до кримінальної відповідальності не притягується.
ОСОБА_4 документований паспортом громадянина Російської Федерації за № НОМЕР_1 , виданий 17.12.2013.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.04.2022 звільнено ОСОБА_4 з-під екстрадиційного арешту та змінено запобіжний захід на особисте зобов'язання. Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.09.2023 продовжено строк дії обов'язків покладених на ОСОБА_4 в межах застосування запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави до 10.11.2023.
За результатами екстрадиційної перевірки Харківською обласною прокуратурою 06.11.2023 складено висновок про наявність підстав, передбачених п. 5-1 ст. 589 КПК України, що перешкоджають видачі ОСОБА_4 компетентним органам іноземної держави для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених п. «ж» ч. 2 ст. 105, ч. 1 ст. 222 КК Російської Федерації.
Разом з цим, на цей час рішення за результатами екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_4 Офісом Генерального прокурора не прийнято, у зв'язку з чим існує необхідність у продовженні обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які покладені на ОСОБА_4 .
Посилаючись на ч.7 ст. 194 КПК України прокурор просить продовжити строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків на два місяці.
Прокурор направила до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала та наполягала на його задоволенні.
Захисник ОСОБА_8 також подав заяву про розгляд клопотання без його участі та участі ОСОБА_4 , у клопотанні просили відмовити.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та перевіривши додані до нього матеріали, дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.
Встановлено, що 10.04.2019 ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук каналами МОКП Інтерпол.
На підставі доручення Офісу Генерального прокурора Харківською обласною прокуратурою проводилася екстрадиційна перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі до російської федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.04.2022 звільнено ОСОБА_4 з-під екстрадиційного арешту та змінено запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.09.2023 продовжено строк дії обов'язків покладених на ОСОБА_4 в межах застосування запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави до 10.11.2023.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно зі ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 585 КПК України за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).
За положеннями статті 590 КПК України після вивчення матеріалів екстрадиційної перевірки центральний орган України приймає рішення про видачу особи (екстрадицію) або відмову у видачі (екстрадиції) іноземній державі. Рішення виноситься керівником центрального органу України або уповноваженою ним особою. Про своє рішення центральний орган України повідомляє компетентний орган іноземної держави, а також особа, щодо якої воно прийняте.
Розглядом клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно доінформації ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягується, є волонтером в Благодійному фонді Українська місія «Зелений коридор» , має дійсне посвідчення волотера № НОМЕР_2 від 02.04.2022.
За результатами екстрадиційної перевірки Харківською обласною прокуратурою 06.11.2023 складено висновок про наявність підстав, передбачених п. 5-1 ст. 589 КПК України, що перешкоджають видачі ОСОБА_4 компетентним органам іноземної держави для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених п. «ж» ч. 2 ст. 105, ч. 1 ст. 222 КК Російської Федерації. Вказаний висновок скеровано до Офісу генерального прокурора, однак станом на цей час Центральним органом України рішення про результати екстрадиційної перевірки не прийнято.
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який діє до тепер.
За положеннями ч.1 ст.122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Відповідно до Закону України від 01.12.2022 "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року" преамбули: 1. Керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", зупинити у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР.
Керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", вийти з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР , та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР.
24.02.2022 Міністерство закордонних справ України нотифікувало МЗС РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією від 14.02.1992. Тобто, діяльність дипломатичних представництв України в росії та росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
Разом з тим, на даний період у відносинах з російською федерацією унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі здійснити співробітництво з відповідними органами російської федерації щодо екстрадиції (видачі) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Конвенції.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що підстави для подальшого продовження строку дії покладених на особу при обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обов'язків відсутні, адже тривале втручання державних органів у права ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , їх подальше обмеження є не співрозмірним меті заходу, та за наявності висновку про відмову у екстрадиції у даному випадку не є виправдним та таким, що не відповідає вимогам закону, а тому у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 177, 194-199, 585, 590 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання начальника відділу міжнародно-правового співробітництва Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, в межах застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави щодо громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : ОСОБА_1