Справа № 643/11834/23
Провадження № 1-кс/643/1418/23
13 листопада 2023 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене прокурором клопотання слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023221170003680 від 23.10.2023 року, за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Слідчим відділом Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області, за процесуальним керівництвом Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023221170003680 від 23.10.2023 року, за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 22.10.2023 до ЧЧ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області надійшла заява від гр. ОСОБА_4 , про те, що 21.10.2023 невстановлена особа, таємно, в умовах воєнного стану, вчинила крадіжку сумки, у якій знаходився мобільний телефон NOKIA, чорного кольору та документи, за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний 74Г(ЖЄО 23652 від 22.10.2023)
Досудовим розслідуванням встановлено, що мобільний телефон Nokia 3.4, чорного кольору, із IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із захисним склом, належить потерпілому, гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також останній надав документи на вищевказаний телефон.
Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що вказаний мобільний телефон знаходився в користуванні у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
01.11.2023 за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів 30, у приміщенні службового кабінету №73 CB Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області вилучено мобільний телефон Nokia 3.4, чорного кольору, із IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із захисним склом, у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який добровільно видав вищевказаний мобільний телефон та повідомив, що купив вищевказаний телефон у чоловіка, на ім'я ОСОБА_6 , у той же день, як із ним познайомився. Вони випадково зустрілися біля магазину, за адресою: м. Харків, пр-т. Ювілейний, 76, після чого почали спілкуватися та разом розпивати спиртні напої. Через деякий час, ОСОБА_7 запитав у ОСОБА_8 , чи не має у нього мобільного телефону для продажу, на що ОСОБА_6 запропонував йому купити мобільний телефон Nokia 3.4, чорного кольору, із IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із захисним склом, за 500 грн., на що ОСОБА_5 погодився, та придбав у ОСОБА_8 вищевказаний мобільний телефон, який знаходився у користуванні ОСОБА_5 до теперішнього часу.
В ході перевірки ідентифікаційних ознак вилученого мобільного телефону та документів наданих гр. ОСОБА_4 встановлено, що ідентифікаційні ознаки повністю збігаються, та фактичним власником вилученого майна є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прож. АДРЕСА_1 .
01.11.2023 було визнано речовим доказом мобільний телефон Nokia 3.4, чорного кольору, із IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із захисним склом.
Вилучені під час огляду місця речі мають істотне значення по кримінальному провадженню для встановлення істини по кримінальному провадженню. У разі повернення речових доказів вони можуть будуть знищенні, зіпсовані та пошкодженні.
Слідчий разом з клопотанням подала заяву, в якій просила розглянути клопотання без її участі, клопотання підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
В зв'язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна здійснюється під час огляду, обшуку.
Згідно ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використовувалися як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилученого майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні слідчого майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт із позбавленням права відчуження, розпорядження майном, а саме на: мобільний телефон Nokia 3.4, чорного кольору, із IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із захисним склом, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прож. за адресою: АДРЕСА_1 , вилучений ІНФОРМАЦІЯ_4 в період часу з 10:30 до 11:00 год. у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у приміщенні службового кабінету №73 CB Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області.
Вирішення питання щодо визначення місця зберігання арештованого майна та осіб, відповідальних за його зберігання, покласти на орган досудового розслідування.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1