13.11.2023
Справа № 642/5621/23
Провадження № 1-кп/642/517/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
перекладача ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023221220001194 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Беломорськ Карельської АССР, громадянина російської федерації, з повною загальною середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше в силу вимоги ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , будучи достеменно обізнаним про введення військового стану починаючи з 05 год 30 хв, 24 лютого 2022 року строк дії якого продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб відповідно до Указу Президента №64/2022 від 17.05.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015, вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин:
Так, 25 липня 2023 року, близько 18 год 00 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи біля «Константино-Еленинского храму», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 203 А, побачив потерпілого ОСОБА_6 , який в цей час проходив біля вказаного храму.
ОСОБА_4 діючи в умовах воєнного стану, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів, наблизився до потерпілого ОСОБА_6 та перебуваючи в положенні стоячи, один навпроти одного, ОСОБА_4 із застосуванням насильства що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, наніс потерпілому ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока, таким чином спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження, згідно висновку експерта ХОБСМЕ № 09 - 1085/2023 від 27.07.2023.
Далі, ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії та, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вихватив з правої руки потерпілого, мобільний телефон, марки «SAMSUNG», моделі «GN-E1200», в корпусі чорного кольору, вартістю згідно висновку експерта ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 21640 від 09.08.2023 - 290 (двісті дев'яносто ) гривень 00 копійок, тим самим відкрито викрав його.
Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, у подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 290 (двісті дев'яносто ) гривень 00 копійок.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся у скоєному злочині, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив, що, в Україні він проживав з родиною у Донецькій області з 2012 року, у 2018 році він розлучився, від шлюбу має двох неповнолітніх дітей. У м. Харкові він проживає без легальних на то підстав останні чотири роки при храмі. Він знає, що з 24 лютого 2022 року в Україні введений правовий режим воєнного стану, у зв'язку з агресією рф. 25 липня 2023 року, в обідній час, на зупинці транспорту біля «Константино-Еленинского храму», по вул. Велика Панасівська, 203- А в м. Харкові, він познайомився з раніше невідомим йому ОСОБА_8 , з яким почали вживати алкогольні напої. В той день він випив не менше одного літру горілки. Близько 18 год. 00 хв., перебуваючи біля вищевказаного храму, він виявив втрату свого мобільного телефону та став підозрювати в його викраденні ОСОБА_8 . Він взяв у Суржено його телефон та став дзвонити на свій номер телефону, виклику на дзвінок не було чутно. З приводу цього у нього виник конфлікт з ОСОБА_9 . Те що відбувалося далі він пам'ятає не виразно, у зв'язку з великою кількістю вживаного ним алкоголю. Він допускає, що міг вдарити потерпілого кулаком в обличчя. Після цього він забрав телефон ОСОБА_9 та пішов з ним. Наступного дня з ранку до храму прийшов ОСОБА_9 став вимагати від нього повернути його телефон, сказавши що вразі його неповернення він викликає поліцію. На що він віддав йому телефон.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів кримінального провадження.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану, а тому його дії кваліфікує за ч.4 ст.185 6К України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, а також суспільну небезпечність вчиненого злочину, наслідки, що настали, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює , раніше в силу ст.89 КК України не судимий, не має визначеного місця проживання в Україні, проживає в Україні без законних на то підстав з 2012 року . Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 132 від 04.09.2023 року, ОСОБА_4 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_4 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування заходів медичного характеру не потребує. Також суд враховує, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, а також той факт, що потерпілий не має до обвинуваченого будь-яких претензій.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей .
Згідно ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
Так, серед завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, міститься вимога про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура та прийнято законне рішення як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.
Згідно ст. 69-1 КК України - за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Ці вимоги закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові, прийнятій 10.07.2018 у справі №148/1211/15-к (провадження № 51-1330км18) вказав, що формулювання п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України передбачає: наявність будь-якої з обставин, перелічених у ньому (або «з'явлення із зізнанням», або «щирого каяття», або «активного сприяння розкриттю злочину»), означає, що вимогу цього пункту виконано. Таким чином, положення ст. 69-1 КК України застосовуються, якщо суд установив будь-яку з обставин, зазначених у пунктах 1 та 2 ч. 1 ст. 66 КК України.
Аналіз приписів ст. 69-1 КК України свідчить, що передбачені в ній правила призначення покарання можуть застосовуватися при вчиненні злочину будь-якого ступеня тяжкості, незалежно від форми його вини, стадії вчинення, наявності ознак співучасті тощо.
Підставами для застосування ст. 69-1 КК України закон визнає такі чинники, як: наявність у справі не будь-яких, а лише тих обставин, що пом'якшують покарання, які передбачені тільки у п. 1 та п. 2 ст. 66 КК України; відсутність обставин, що обтяжують покарання; визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненому злочині.
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_4 повинен нести покарання в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України із затосуванням ст.69-1 КК України у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, що можливо лише в умовах ізоляції останнього від суспільства.
Санкцією ч.4 ст.186 КК України передбачене максимальне покарання у виді 10 років позбавлення волі. Суд, застосовуючи при призначенні покарання ОСОБА_4 ст. 69-1 КК України виходить з наступних розрахунків: ( 10 років позбавлення волі дорівнює 120 місяцям* 2/3 =80 місяців= 6 років 8 місяців )
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судово- товарознавчої експертизи ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл.проф. М.С.Бокаріуса» № 21640 від 09.08.2023 в розмірі 2389 грн. 80 коп. необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69-1 КК України, у виді 6 (шести) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 14.08.2023 року.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», а після вступу вироку в законну силу - скасувати.
Речові докази у справі: мобільний телефон марки «SAMSUNG», моделі «GN-E1200», який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області (квитанція № 3505 від 27.07.2023) - повернути його власнику ОСОБА_6 .
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у зв'язку з проведенням по справі судово- товарознавчої експертизи ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл.проф. М.С.Бокаріуса» № 21640 від 09.08.2023 в розмірі 2389 грн. 80 коп.
Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1