Справа № 953/12774/21
н/п 2/953/1382/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Муратової С.О.,
за участю секретаря - Юхно Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Держави Україна в особі Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 03195694, адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевського, 51), Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (адреса: 61166, м. Харків, просп. Науки, буд. 17-А) про стягнення недоплаченої частини разової грошової допомоги та моральної шкоди, -
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова 05.07.2021 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави України в особі Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь 19710 грн. недоплаченої частини разової допомоги до 5 травня за 2020р. та 2021 р. та моральну шкоду у розмірі 474937,66 грн.
На обґрунтування позовної заяви представник позивач зазначив, зокрема, що ОСОБА_1 отримав статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у 2016 році. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради та отримує разову грошову допомогу, передбачену Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», яку здійснено у 2020-2021 роках в розмірі згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" i "Про жертви нацистських переслідувань" та постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Позивач отримав щорічну разову грошову допомогу в таких розмірах: в 2020 році - 3640 грн., що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № l12; в 2021 році - 3906 грн що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325. Проте, розмір виплаченої позивачу зазначеної грошової допомоги суперечить ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» згідно якою грошова допомога повинна сплачуватись у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а саме: у 2020 році - 13104 грн (8?1638 грн (розмір мінімальної пенсії за віком); у 2021 році - 14152 грн (8?1769 грн (розмір мінімальної пенсії за віком). У зв'язку з цим 17.05.2021 представник позивача звернувся до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат із запитом про надання інформації про можливість нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу до 05 травня, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум за 2020-2021 роки у досудовому порядку. На вказаний запит органом соціального захисту була надана відповідь, зміст якої зводиться до того, що разова грошова допомога до 05 травня, встановлена Урядом у 2020 році передбачена у розмірі - 3640 грн, у 2021 році передбачена у розмірі - 3906 грн, була нарахована та виплачена позивачу у відповідних розмірах. Таким чином позивачу була протиправно не виплачена частина разової грошової допомоги до 05 травня, а саме: 9 464 грн. у 2020 році, та 10 246 грн. Позивач не погоджується із виплатою разової грошової допомоги до 05 травня, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, в розмірі меншому, ніж передбачено ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни. гарантії їх соціального захисту». Оскільки разова грошова допомога є доходом та власністю то для захисту свого права позивач вважає за необхідне звернутись до суду із позовом про стягнення недоплачених сум зазначеної допомоги за 2020 році та за 2021 рік.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Попрасу В.О. (а.с. 5).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Попраса В.О. від 08.07.2021 відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоплаченої частини разової грошової допомоги та моральної шкоди (а.с. 6-9).
19.08.2021 до канцелярії Київського районного суду м. Харкова надійшла апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Острицького А.О., в якій він просив скасувати ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 08.07.2021 по справі №953/12774/21 та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду (а.с. 19).
Постановою колегії суддів Харківського апеляційного суду від 20.01.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 08.07.2021 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 56-59).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2022, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Ляху М.Ю. (а.с. 62).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Ляха М.Ю. від 07.02.2022 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоплаченої частини разової грошової допомоги та моральної шкоди. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 63).
12.08.2022 до канцелярії Київського районного суду м. Харкова від директора Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації Осмачко І. надійшов відзив на позов, в якому вона зазначала, зокрема, що нарахування та виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020-2021 роки провадилась Центром відповідно до списків-розпоряджень Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради в розмірі згідно Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 та Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325. Районні Управління соціального захисту населення здійснюють призначення разової грошової допомоги, передбаченої законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», передають списки-розпорядження до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат для нарахування та виплати. Центр на підставі Положення про Обласний центр по нарахуванню на здійсненню соціальних виплат (нова редакція) нараховує та виплачує соціальну допомогу згідно розпоряджень районних УСЗН та в межах відповідного фінансування згідно із паспортом бюджетної програми на відповідний рік, оскільки Центр є державною установою, і не розпоряджається коштами, а лише їх перераховує на рахунки отримувачів таких допомог через банківські та інші установи. А тому вимоги позивача стосовно зобов'язання Центру безпідставні. Дії Центру у нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах з урахуванням положень постанов Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 та від 8 квітня 2021 року № 325 є правомірними, оскільки нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню під час вирішення справ про соціальний захист громадян. Витрати, зокрема, на виплату допомоги до 5 травня фінансуються за рахунок коштів Державного Бюджет України, тому прийняття відповідних змін до Закону можливе за умови забезпечення їх реалізації фінансовими ресурсами. Постановами Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 та від 8 квітня 2021 року №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» прийнятими після прийняття Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. № З-р/2020, визначено порядок виплати грошової допомоги відповідно у 2020, 2021 роках та її розміри, зокрема, ветеранам війни. З урахуванням викладеного та виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету, передбачених на виплату грошової допомоги у 2020, 2021 роках, органи соціального захисту проводять її виплату відповідно до Закону в межах бюджетних призначень. Центр заперечує також проти вимоги позивача стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України моральної шкоди, оскільки Центр в своїй діяльності щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у керувався чинним законодавством, діяв виключно в межах своєї компетенції і повністю виконав свої зобов'язання. Внаслідок воєнних дій та за дорученням Міністерства соціальної політики України всі бази Центру даних одержувачів пільг та компенсацій по Харківській області знищені. Підтвердити наявність права позивача на виплату і обсяг виплаченої допомоги на теперішній момент Центр не має можливості. Для підтвердження права позивача на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня і розмір одержаної допомоги рекомендуємо звернутись до управління соціального захисту населення Шевченківського району Харківської міської ради, Пенсійного фонду України. Враховуючи вищевикладене, вважає, що при нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня згідно розпорядження УСЗН, Центр правомірно керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», у зв'язку з чим позов вважаємо необґрунтованим, а вимоги безпідставними та Постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2021 року № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами У країни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», у зв'язку з чим позов вважає необґрунтованим, а вимоги безпідставними. Просила залучити у якості співвідповідача Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради. Відмовити у задоволенні позовних вимог до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат за відсутністю протиправних дій з боку Центру (а.с. 70-71).
За наслідками повторного автоматичного розподілу справ автоматизованої системи документообігу, який було здійснено відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (відповідно до Наказу голови Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. №02-03/213 від 23.09.2022 «Про надання відпустки по догляду дитиною судді Ляху М.Ю.»), зазначена справа передана в провадження судді Київського районного суду м. Харкова Муратової С.О. (а.с. 78-79).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 01.11.2022 прийнято до свого провадження цивільну справу за вказаною позовною заявою. Розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоплаченої частини разової грошової допомоги та моральної шкоди ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням з повідомленням сторін (а.с. 80-81).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 21.02.2023 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Острицького А.О. про залучення співвідповідача задоволено; залучено в якості співвідповідача Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської рад до участі у вказаній цивільній справі (а.с. 94-95).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 01.05.2023 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Острицького А.О. про залучення співвідповідача задоволено; замінено неналежного відповідача Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської рад на належного відповідача Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоплаченої частини разової грошової допомоги та моральної шкоди (а.с. 117-118).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 22.05.2023 закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 123-124).
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до канцелярії суду 24.04.2023 надійшла заява від представника позивача - адвоката Острицького А.О., в якій він просив справу розглянути без його участі (а.с. 115).
В судове засідання представник відповідача Держави Україна в особі Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
В судове засідання представник Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до канцелярії суду надійшла заява від представника Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради Строєвої О.Є., в якій вона просить розглянути справу за позовом ОСОБА_1 без їх участі (а.с. 120).
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши додані до неї документи, приходить до наступного.
Згідно останніх висновків Верховного Суду, які зазначено в постанові по справі №953/2959/23 (провадження №61-9616св23) від 16.10.2023, Верховний Суд зазначив наступне, частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Разом з тим згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами пункту 1 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 КАС України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Тобто публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
У Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Право на соціальний захист є одним з основоположних прав і свобод, які гарантуються державною, і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Позивач просить суд про стягнення соціальної виплати, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тобто, відповідачем у цій справі є держава в особі органу державної влади - суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Таким чином, спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до покладених завдань і функцій Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є суб'єктом владних повноважень у сфері нарахування та виплат грошової допомоги, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постановах від 31.08.2018 у справі № 643/11023/16-а (провадження № К/9901/30740/18), від 23.10.2018 у справі № 587/54/17 (провадження № К/9901/45875/18), від 12.03.2021 у справі № 750/3696/20 (провадження № 61-13863св20), від 28.07.2022 у справі № 953/12770/21 (провадження № 61-2568св22).
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже позовна вимога про стягнення моральної шкоди заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, а тому відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України також повинна розглядатися адміністративним судом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до вищезазначеного, з урахуванням того, що дана позовна заява підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку про наявність підстав до закриття провадження по даній цивільній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 247, 255, 260-261 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Держави Україна в особі Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 03195694, адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевського, 51), Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (адреса: 61166, м. Харків, просп. Науки, буд. 17-А) про стягнення недоплаченої частини разової грошової допомоги та моральної шкоди - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що він не позбавлений права звернутися із цими вимогами з позовною заявою за правилами Кодексу адміністративного судочинства до Харківського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Муратова С.О.